Ймовірно, що ця ідея належала не тільки Гриценку, вона була життєво необхідною для Юлії Тимошенко, яка за такими наслідками виборів 28 жовтня втрачала будь-який шанс на визволення через парламентські процедури.
Правими є ті лідери опозиції, які твердять, що юридично вирішити питання обнуління неможливо. Точно так само не було юридичного механізму вирішення питання з третім туром президентських виборів у 2004 р.
Але і тоді, і тепер є можливим політичне вирішення.
Підпишіться на наш новий телеграм-канал iPress | Міжнародна преса українською де ми трохи виходимо за рамки і показуємо більше, ніж на сайті. Ставайте частиною розумної спільноти!
Якою могла б бути послідовність кроків опозиційної "трійки" якби вони наважились на безкомпромісне, до кінця, протистояння з Януковичем?
Перше. Невизнання всіх виборів (а не тільки на 5-ти округах) через масові фальсифікації.
Друге. Неприйняття 151 депутатом від опозиції присяги, що робить неможливим відкриття нової сесії.
Третє. Входження в тривале протистояння з режимом через організацію масових протестів і апеляцію до міжнародних інституцій.
Четверте. Дотискання на якомусь етапі (через політико-правове рішення) нових парламентських виборів.
П’яте. Формування одної опозиційної колони. Висунення одного кандидата на 225 мажоритарних округів і виграш виборів, тобто здобуття парламентської більшості.
Для мене є очевидним, що та сторона, яка добивається дострокових виборів однозначно би їх виграла навіть за діючим законом, і навіть при наявності протидії з боку режиму. А перемога на парламентських виборах закладала би фундамент для перемоги у 2015 р.
Чому опозиційні лідери не пішли на цей непростий, ризикований крок? Забракло сміливості вождям? Не знайшлося 151 відповідального депутата, спрацювали меркантильні міркування? Не вірили у здатність народу піднятися на масовий протест?
Нехай кожен з них і кожен з нас сам відповість собі на це питання. Бо, насправді, простих відповідей на цю проблему немає.
У зв’язку з тим, що опозиція не змогла, не наважилась на цю дію, виявилася нездатною створити прецедент в українській політиці – вони повинні заходити в парламент і займати там кругову оборону. При цьому і Батьківщині, і Удару, і Свободі слід зрозуміти: зайшовши в парламент вони мимоволі погоджуються грати за правилами встановленими Банковою. А Банкова час від часу полюбляє змінювати правила гри…
