Україна в ЄС – це наш стратегічний інтерес
В інтерв’ю "Польському радіо" Ґюнтер Фергойґен, у минулому єврокомісар, а тепер лобіст і почесний професор Європейського університету "Віадріна" у Франкфурті на Одрі, позитивно оцінює шанси України на підписання угоди про асоціацію з ЄС.
На думку Фергойґена, "момент істини" у відносинах між Україною та ЄС є вже близьким. Для підписання, звісно, необхідно виконати вимогу багатьох країн-членів, якою є звільнення Юлії Тимошенко. Втім, йому ця вимога не дуже подобається. Він висловлює жаль з того приводу, що такий факт, як перебування Тимошенко у в’язниці, міг би цілком знищити "європейське майбутнє такої важливої європейської країни, якою є Україна". Але німецький політик вважає, що його європейським колегам варто намагатися переконати уряд у Києві, що до позиції деяких країн-членів ЄС у справі Тимошенко варто поставитися серйозно.
Ґюнтер Фергойґен. Фото: diepresse.com
Своєю чергою, за словами Фергойґена, довгостроковий стратегічний інтерес ЄС полягає у наданні Україні чіткої перспектики членства у Союзі. Окрім того, на його думку, в України немає простору для маневру: заяви про можливість вибору між ЄС та Євразійським Союзом Путіна – це лише пропаганда.
"У реальності майбутнє України з політичної, економічної та культурної точок зору – в ЄС, а не на сході", - підсумовує Фергойґен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна: титанічне змагання Москви і Брюсселя за великий приз
Втім, він визнає, що у Європі є політичні кола, яким "ніколи не подобалася ідея розширення ЄС на схід", і яким не подобається ідея вступу України до ЄС. Аргументи, які представляють опоненти розширення – цілком популістські та політично безвідповідальні.
"Такі люди є навіть в урядах країн-членів ЄС. Їхня позиція є егоїстичною, це відсутність солідарності та історичного розуміння потреб і майбутнього Європи", - таврує їх Фергойґен, не називаючи, проте, жодних імен чи країн.
Москва активно спокушає Україну
Володимир Путін і Віктор Янукович під час молебня з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Фото: Анатолій Степанов
Rzeczpospolita звертає увагу на візит президента Росії Володимира Путіна до України, що збігся з відзначенням 1025-ї річниці хрещення Русі, і те, що під час візиту Путін переконував Україну у вигодах членства у Митному Союзі.
Певним чином візит Путіна був останньою спробою змінити позицію України перед очікуваним у листопаді підписанням угоди про асоціацію з ЄС. Аналітик Польського інституту міжнародних відносин Пьотр Косьціньскі вказує на те, що особливі відносини України з ЄС не є сумісними з членством у Митному Союзі. Вимоги ЄС є відомими та полягають у змінах в законодавстві України, що відкидатимуть можливість вибіркового застосування правосуддя, змінах у виборчому законодавстві та звільненні Тимошенко.
Україна неначе акробат ходить по натягнутому канату від моменту отримання незалежності у 1991 році, балансуючи між Західною Європою та Росією. Проте цього року балансування може скінчитися стрибком униз, і Захід не може пасивно спостерігати за цим, оскільки Україна є найбільшою за площею країною Європи та її можливий вибір на десятиліття визначатиме геополітичне становище ЄС, - британський журналіст Аскольд Крушельницький
"Критичний до Кремля" російський політолог Андрій Піонтковський у коментарі Rzeczypospolitej висловлює думку, що Митний Союз не є привабливим для Києва і що асоціація України та ЄС невдовзі стане фактом. Усі його спроби воскресити СРСР у тій чи іншій формі є "ілюзією політика, який стверджує, що найбільшою геополітичною катастрофою ХХ століття був власне розпад СРСР". Тому й Путін не пропускає жодної нагоди нагадати колишнім радянським республікам про спільну історію та минуле.
Rzeczpospolita вбачає також небезпеку у тому, що президент Росії не оминає нагоди назвати православ’я чинником, що об’єднує народи. На урочистостях з нагоди 1025-ї річниці хрещення Русі, організованих у Москві, він поспішив представити себе захисником християн світу, яких переслідують, пообіцявши виступити з відповідними ініціативами на їхній захист на міжнародному рівні. У тій зустрічі брали участь настоятелі п’ятнадцяти православних церков світу.
Україна вибирається з-під впливу ведмедя?
Фото: EPA
Брюссельський тижневик European Voice з обережним оптимізмом оцінює зусилля української влади зі скорочення залежності від імпорту російського газу.
Алан Райлі, експерт у галузі енергетики та професор Університету Сіті (Лондон), стверджує, що Україна нарешті робить рішучі кроки до покращення своєї енергетичної безпеки. Причини цих дій Києва полягають у неодноразових спробах Росії суттєво послабити енергетичну безпеку України. Йдеться про будівництво двох гілок трубопроводу "Північний потік", що уможливлюють транзит 55 млрд кубічних метрів газу на рік через акваторію Балтійського моря, оминаючи Україну.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Газпром" викручує Україні руки і штовхає в ЄС
Володимир Путін оголосив також про намір збудувати третю та четверту гілки "Північного потоку", що збільшать пропускну спроможність цієї системи до 110 млрд кубічних метрів газу до 2018 року. Можливо, "Газпром" розпочне реалізацію проекту "Південного потоку", що матиме пропускну спроможність у 63 млрд кубічних метрів газу. Небезпека для України полягає у тому, що Росія припинить транзит українськими газопроводами, позбавляючи Київ доходів, а також важелю впливу у переговорах з Москвою щодо ціни на газ.
Україна й так вже страждає від стратегії ціноутворення, навязаної "Газпромом". У 2012 році Україна імпортувала близько 25 млрд. кубічних метрів російського газу за ціною $430 (1 тис. кубічних метрів). Натомість, значно багатша Німеччина платила у середньому лише $379.
"І якщо $430 – це та ціна, яку зміг виторгувати Київ у Москви, коли мав важіль впливу у вигляді транзиту, то якою могла б бути ціна, якби цей важіль зник?", - замислюється Райлі. Загроза для української економіки, і насправді, незалежності, схоже, мобілізувала Київ до розробки переконливої стратегії енергетичної безпеки.
Стратегія, як відомо, передбачає використання реверсного режиму на українських транзитних газопроводах (8-10 млрд кубічних метрів у 2014 році), перехід енергетики з газу на вугілля (зниження попиту на газ на 3 млрд кубічних метрів до 2015 року), модернізацію компресорних перекачувальних станцій, а також створення можливостей для прийому зрідженого природного газу. Україна, зокрема, збирається орендувати за 60 млн. доларів на рік плавучий термінал з регазифікації зрідженого газу, що стоятиме на якорі неподалік від Одеси. Термінал зможе приймати близько 5 млрд кубічних метрів газу на рік вже у 2014 році. У випадку реалізації проекту будівництва терміналу на суші пропускна спроможність становитиме до 10 млрд кубічних метрів.
Ці чотири кроки – угоди про імпорт газу у режимі реверсу, перехід з газу на вугілля, підвищення енергоощадності та постачання зрідженого природного газу – можуть змінити енергетичну безпеку України і сприйняття Україною своєї незалежності. "Парадокс, але саме спроби Росії підірвати українську незалежність шляхом збільшення залежності України від російського газу можуть насправді обернутися протилежними наслідками", - підсумовує Райлі.
Підготував Сергій Брикса
