Наразі багато повідомлень про наступ українців на Херсонщині та Луганщині. Деякі з них були офіційно підтверджені. Однак ми можемо зробити кілька речей з цих поточних кампаній.
По-перше, ми бачимо чудовий український оперативний план, який розгортається на півдні та сході країни. Хоча вони географічно відокремлені, це кампанії, які є частиною інтегрованого плану та загальної військової стратегії.
По-друге, дві кампанії є взаємопідтримуючими. Південь є найбільш вирішальним регіоном через його економічну вагу для економіки України. росіяни це знають, і саме тут вони розгорнули свої найбоєздатніші підрозділи.
Але схід теж важливий. Це прилеглий до росії регіон, тому здобутки тут справляють значний психологічний вплив на росіян. А північний схід є ключовим матеріально-технічним шляхом для підтримки операцій на Донбасі.
По-третє, тому що українська оперативний план цих кампаній добре вибудований. Великі російські сили були відтягнуті на південь українською артилерією та HIMARSами. Це дало можливість для наступної частини їхнього проекту - Харківської офензиви.
Це була класична "дилема" для росіян, які повинні вирішити, де зосередити свої сили та підкріплення між півднем і північним сходом. І в той же час вони продовжують свої безглузді атаки на Донбасі.
По-четверте, оскільки українці діють на внутрішніх рубежах, які краще підходять для переміщення сил між фронтами (хоча це все таки і велика відстань). Зовні росіяни мають значно більше виклики в цьому відношенні.
По-п’яте, українські кампанії продовжують реалізацію стратегії "корозії", яка зосереджена на знищенні російської вогневої підтримки, матеріально-технічного забезпечення, командних пунктів та зосередження військ, які можуть бути підкріпленням або резервом.
Це роз'їдає росіян зсередини. Це фізично знижує їхню бойову силу, а також має сильний психологічний вплив. Але під час цієї корозії відбувається ще щось. Це "recon battle" — боротьба за тактичну інформацію.
Це виявляє слабкі місця, куди українські об’єднані сили можуть проникнути і прорвати фронт. А потім проводити швидке просування, як ми бачили (і продовжуємо бачити) в районі Харківщини. А тепер МОЖЛИВО побачимо на Херсонщині.
Зрештою результат фізичного та психологічного тиску всіх цих інтегрованих елементів плану української кампанії може призвести до каскадних тактичних (і потенційно оперативних) невдач росіян.
Така поразка росіян у двох різних регіонах може призвести до додаткових помилок. Наприклад, вони можуть прискорити розгортання мобілізованих військ, забравши транспорт, необхідний для надання іншої матеріально-технічної підтримки військам на передовій.
Це також може змусити росіян піти на більший ризик із такими активами, як їх РЕБ, вогнева підтримка та ВПС (вони все ще є, правда?). Усе це дає українцям додаткову можливість використовувати, знищувати більше російської армії та відвойовувати більше території.
Це не оперативне оновлення, а пояснення того, як теорія оперативного проектування працює на практиці. Але те, що ми нещодавно бачили від Збройних сил України, є ще одним доказом того, що вони краще, ніж усі ми, розуміють сучасну багатовимірну війну.
Їх майстерність у сучасній війні, включаючи операції стратегічного впливу, також викликала глибокий психологічний шок у росіян на політичному, стратегічному, оперативному та тактичному рівнях. Зараз росія має відповідати на українські ініціативи на всіх рівнях.
Як розгортаються харківська та херсонська кампанії, ми побачимо протягом кількох наступних днів. І через тиск на цих двох напрямках, в українців можуть відкритися можливості в інших місцях. Кінець.
Додаємо також оцінку промови путіна від генерала Міка Раяна, яку він дав того ж дня і про можливі наслідки для всіх
Сьогоднішня промова путіна є певною віхою російсько-української війни. путіну вона може бути корисною у внутрішньополітичному сенсі. Але, як це було протягом усієї цієї війни, це жахлива стратегія для росії. Тема про наслідки останнього "сміливого" кроку путіна.
Повний текст виступу. Рекомендую прочитати все - при цьому треба мати кілька перерв на блювоту. Вона проти англосаксонства, проти ЛГБТ, проти "еліти", проти Заходу та США. І звісно антиукраїнська.
Основною аудиторією для виступу була внутрішня. путін використав цю промову як оновлену інформацію про війну, зазначивши, що росія досягла значного прогресу, забезпечивши повернення 4 областей України до російської батьківщини.
Іншою аудиторією були військове керівництво росії. По суті, путін сказав: "Я дав вам цю велику та історичну місію, тож розберіться з мобілізацією та продовжуйте надсилати більше солдатів в Україну". І путін, ймовірно, вірить, що ця промова буде добре сприйнята в певних частинах світу, включно з Південною Азією та Африкою, які все ще купують його енергоносії та інші продукти. І тут він може бути правий.
Але яке значення вона має для перебігу війни в Україні? Є багато наслідків нової та помилкової стратегії путіна.
По-перше, це ще одна демонстрація неспроможності путіна узгодити бажані політичні результати зі спроможністю його армії. Це було характерним для війни з першого дня. російська армія не здатна досягти того, що їй наказав путін.
Навіть скорочена стратегічна мета - звільнення Донбасу, оголошена у промові путіна 9 травня, виявилася не під силу російським військовим. Цей розширений підхід (анексія 4 областей – iPress), який охоплює 4 області, ймовірно, буде далеко за межами російських військових можливостей, щоб захопити чи утримати їх.
Отже, путін фактично підготував себе до провалу лише в цьому питанні. Він поставив великі цілі, яких його військові навряд чи досягнуть, що ще більше вдарить по довірі до нього та російської армії. Це жахлива стратегія.
Другий наслідок полягає в тому, що це спонукатиме Україну активізувати свої зусилля, щоб повернути свою територію, незаконно захоплену росією. Наразі вона справляється з цим досить добре, ініціатива на полі бою на боці українців.
Україна зі своєю стратегією "корозії" воювала і перевершила росіян протягом усієї цієї війни. Вони блискуче використали непрямий підхід для знищення російських підрозділів і бойового духу. І вони чудово застосували оперативне мистецтво в плануванні кампаній.
Як наслідок заяви путіна, українці повернулися до цієї мети. Ми повинні очікувати, що наступ триватиме, в тому числі (можливо, меншими темпами) протягом зими. А опір атакам на анексованих територіях посилиться.
Але продовження тактичного та оперативного успіху України також залежить від продовження підтримки Заходу. Це призводить до третього наслідку.
путін дав Заходу більше підстав для підтримки України. Це незаконне захоплення землі суперечить усім принципам самовизначення та демократії. І це створює жахливий прецедент для поведінки великих держав – цього не можна допустити.
По-четверте, путін продовжив свою кампанію "нормалізації" можливого використання ядерної зброї. Його посилання на використання США ядерної зброї у Другій світовій війні як на прецедент означає, що він може розглядати її як остаточний варіант запобігання катастрофічним втратам в Україні. І стримувати подальшу підтримку НАТО.
По-п’яте, путін продовжує свою "енергетичну війну" проти Європи. Його промова знову запитала європейців, чому вони підтримують війну, зазначивши, що "Європа повинна переконати своїх співгромадян менше їсти, рідше приймати душ і тепліше одягатися вдома".
Останній вплив цієї промови полягає в тому, що вона показує, що цю війну в найближчому майбутньому неможливо припинити шляхом переговорів. путін заявив, що майбутнє 4 областей обговорюватися не буде. У поєднанні з мобілізацією путін загнав себе в кут. Тепер він має виграти цю війну.
Це робить його, мабуть, ще небезпечнішим. Але це також призведе до більшого тиску на російську економіку та російське суспільство. Кінцевий вплив цього непередбачуваний, але навряд чи буде хорошим. Хороший текст про це в Енн Апплбом
путін також може не дати Заходу іншого вибору, окрім як збільшити допомогу Україні. І, можливо, новий розгляд вступу України до НАТО. Війна та анексія путіна майже гарантують те, чого він намагався запобігти, вторгнувшись в Україну.
Інша іронія цієї промови полягає в тому, що вона прозвучала тоді, коли Україна збиралася захопити Лиман і знову продемонструвати свою військову доблесть, принизивши російську армію. Це ще одна демонстрація постійної неспроможності путіна узгоджувати свої політичні бажання з військовим потенціалом.
І якщо "професійні" російські військові, які були навчені та переоснащені протягом останнього десятиліття, не можуть переважати в Україні, надзвичайно малоймовірно, що маса призовників лише за кілька тижнів навчання забезпечить вирішення територіальних прагнень путіна.
Отже, промова путіна знаменує собою більш небезпечну фазу війни, тому що він показав себе більш відчайдушним. Але анексія та мобілізація навряд чи змінять кінцевий результат цієї війни.
Тому що Путін мало що ще може зробити для України, чого він ще не зробив. Руйнування міст, зґвалтування, тортури, вбивства, анексія та ядерні загрози не налякали українців. Вони продовжують показувати, як вільні люди можуть перемогти авторитаризм. Зверни увагу, Сі!
Траєкторія війни надалі залишається прихильною до остаточної української перемоги. Але нещодавні заяви путіна означають, що Україні виграти цю війну займе більше часу і матиме набагато вищу ціну - для України та росії. Кінець.
