Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Прорахунки і розбіжності щодо наступу між США та Україною. Чи слід було захищати Бахмут і чи якісну техніку надавав Захід – Washington Post

Переклад iPress
Прорахунки і розбіжності щодо наступу між США та Україною. Чи слід було захищати Бахмут і чи якісну техніку надавав Захід – Washington Post
Використано колаж WP
Американське видання Washington Post опублікувало великий репортаж, який нібито має містити аналіз підготовки українського контрнаступу 2023 року. Лейтмотивом цього "аналізу" читачу нав'язується теза, що це українці буцімто були не здатні провести контрнаступ так, як вимагали американці, і саме українське вичікування з його початком дало росіянам час на укріплення оборонних ліній. Інакше кажучи, журналісти зробили спробу перекласти всю відповідальність за неуспіх українського контрнаступу на українські збройні сили. Про надання Україні недостатньої кількості озброєння і затягування з його постачанням (наприклад американські "Абрамси" доїхали до України лише восени) жодного слова. Це вже викликало негативну реакцію у широких колах тих політиків, експертів і генералів, хто тисне на уряд США, аби той не обмежував підтримку Україні ні в часі, ні в засобах.

Розчарування чи не розуміння ситуації? WP створює враження достатності допомоги США і недостатності компетенцій ЗСУ

"15 червня в конференц-залі штаб-квартири НАТО в Брюсселі міністр оборони США Ллойд Остін з вищим американським командуванням сидів за столом зі своїм українським колегою Олексієм Рєзніковим", – пише Washington Post. Як зазначає видання, в кімнаті панувала атмосфера розчарування.

За твердженням WP, Остін допитувався в Рєзнікова про рішення щодо контрнаступу, зокрема чому ЗСУ не використовували західне обладнання для розмінування, димозавіси для просування, щоб забезпечити масштабний механізований наступ. Видання переконує, що, за словами Остіна, попри глибокі оборонні лінії росії, війська кремля не були непереможними.

"Рєзніков відповів, що рішення приймали військові командири. Але водночас зазначив, що українська бронетехніка відразу знищувалася російськими гелікоптерами, безпілотниками і артилерією при кожній спробі просунутися вперед. Без підтримки з повітря, за його словами, єдиним варіантом було використовувати артилерію для обстрілу російських позицій, висаджуватися з бронетехніки і продовжувати рух пішки. Він пояснював, що українські сили не могли маневрувавти через щільне мінування і протитанкові засідки", – пише американське видання.

WP робить висновок, що зустріч у Брюсселі, яка відбулася менш ніж через два тижні після початку контрнаступу, нібито ілюструє, як народжений оптимізмом контрнаступ не зміг досягти очікуваного швидкого результату і породив тертя та сумніви між Вашингтоном і Києвом. За твердженням видання, піднімалося глибше питання взагалі щодо здатності України відвоювати значну кількість територій. Як доказ, газета наводить те, що вищі військові командири України, визнали, що війна зайшла в глухий кут.

Як підкреслює Washington Post, її аналіз підготовки українського контрнаступу ґрунтується на інтерв'ю з понад 30 високопосадовцями з України, CША та Європи. Він нібито дає нові уявлення та раніше не оприлюднені деталі про глибоку участь Америки у військовому плануванні контрнаступу та чинники, що призвели до її розчарування. У другій частині цього двосерійного репортажу розглядається, як розгорталася битва на місцях влітку і восени цього року, а також поглиблення розбіжностей між Вашингтоном і Києвом. Деякі з посадовців нібито висловлювалися на умовах анонімності, щоб обговорити делікатні питання.

Ключові елементи, що вплинули на контрнаступ і початковий результат. Версія Washington Post

  • Українські, американські та британські військові провели вісім великих настільних військових ігор для розробки плану кампанії. Але Вашингтон прорахувався з тим, наскільки українські війська можуть бути трансформовані у бойові сили західного зразка за короткий період – особливо без надання Києву повітряних сил, які є невід'ємною частиною сучасних збройних сил.
  • Американські та українські офіційні особи часом різко розходилися у поглядах на стратегію, тактику і час проведення операції. Пентагон хотів, щоб наступ розпочався в середині квітня, щоб перешкодити росії продовжувати зміцнювати свої позиції. Українці вагалися, наполягаючи на тому, що вони не готові без додаткового озброєння і тренувань.
  • Американські військові були впевнені, що механізована фронтальна атака на російську лінію фронту можлива з тими військами і зброєю, які має Україна. Моделювання показало, що сили Києва, в кращому випадку, можуть досягти Азовського моря і відрізати російські війська на півдні за 60-90 днів.
  • Сполучені Штати виступали за сфокусований наступ вздовж цієї південної осі, але українське керівництво вважало, що його війська мають наступати в трьох різних точках вздовж 600-мильного фронту: на південь у напрямку Мелітополя і Бердянська на Азовському морі та на схід у напрямку міста Бахмут.
  • Розвідка США була більш песимістично налаштована, ніж американські військові, оцінюючи шанси на успіх наступу як 50 на 50, зважаючи на потужну, багатошарову оборону, яку росія побудувала протягом зими і весни.
  • Багато хто в Україні та на Заході недооцінив здатність росії відновлюватися після катастроф на полі бою і використовувати свої давні сильні сторони: живу силу, міни і готовність жертвувати життями в таких масштабах, які мало хто з інших країн може собі дозволити.
  • З наближенням очікуваного початку наступу українські військові побоювалися, що зазнають катастрофічних втрат, тоді як американські офіційні особи вважали, що без рішучого штурму втрати будуть більшими.

Washington Post стверджує, що цей рік розпочався з піку рішучості Заходу (цікаво, в чому ця рішучість проявилася: в наданні кількох десятків танків та постійних побоюваннях щодо ескалації з боку путіна? – iPress), високої впевненості українських сил і прогнозів президента Володимира Зеленського про рішучу перемогу. Але тепер, на думку видання, на всіх фронтах панує невизначеність, а моральний дух в Україні слабшає.

Міжнародна увага переключилася на Близький Схід. Навіть серед прихильників України зростає політичне небажання робити більший внесок у непевну справу (опитування свідчать зовсім про інше – про це писав у своєму звіті Філліпс О'Брайен – iPress). Майже на кожній ділянці фронту очікування і результати розійшлися, оскільки Україна перейшла до повільного просування і відвоювала лише невеликі шматки території.

WP із цього всього робить висновок, що разом усі ці чинники роблять перемогу України набагато менш імовірною, аніж роки війни і руйнувань. При цьому видання повністю ігнорує всі твердження багатьох військових експертів та аналітиків, які заявляли, що основна проблема України – небажання Заходу надати всю необхідну зброю.

На думку американського видання, безрезультатні й невтішні перші місяці кампанії ставлять перед західними прихильниками Києва питання щодо майбутнього, оскільки Зеленський, якого підтримує переважна більшість українців, обіцяє боротися доти, доки Україна не відновить кордони 1991 року.

"На це підуть роки і проллється багато крові, – нібито сказав виданню один британський чиновник з питань безпеки.  – Чи готова Україна до цього? Які наслідки для людських ресурсів? Економічні наслідки? Наслідки для західної підтримки?". Цікаво, а яку ж альтернативу пропонує Washington Post і цей неназваний британський чиновник Україні? Здатися в полон?

Рік добігає кінця, – нагнічує далі видання, – а президент росії владімір путін як ніколи впевнений, що він може перечекати мінливий Захід і повністю поглинути українську територію, вже захоплену його військами.

Розігрування плану битви. Та складний вибір стратегії і місця

Washington Post стверджує, що пізньої осені 2022 року після того, як Київ відвоював території на півночі та півдні, міністр оборони США Остін розмовляв телефоном з генералом Валерієм Залужним. Він спитав українського Головнокомандувача, що йому потрібно для весняного наступу. Залужний відповів, що 1000 бронемашин і дев'ять нових бригад, підготовлених у Німеччині і готових до бою. Видання переконує, що Остін нібито був здивований і сказав комусь, що це майже неможливо.

У перші місяці 2023 року військові з Великої Британії, України і США завершили серію військових навчань на базі американської армії у Вісбадені, Німеччина, де українські офіцери були включені до складу новоствореного командування, відповідального за підтримку бойових дій Києва. Послідовність восьми навчань високого рівня стала основою для зусиль, спрямованих на відпрацювання життєздатного, детального плану кампанії за підтримки Сполучених Штатів, а також визначення того, що західні країни повинні надати для забезпечення її успіху.

Американська газета з посиланням на посадовця Пентагону зазначає, що США зібрали всіх союзників і партнерів разом і дуже сильно натиснули на них, аби вони надали додаткову механізовану техніку.

Під час симуляцій наступу, кожна з яких тривала кілька днів, учасники були призначені на роль або російських військ, чиї можливості і поведінка були поінформовані українською розвідкою і розвідкою союзників, або українських військ і командирів, чиї дії були пов'язані з реальністю того, що вони зіткнуться з серйозними обмеженнями в живій силі і боєприпасах.

Високопосадовці, в тому числі тодішній голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк А. Міллі і командувач Сухопутних військ Збройних сил України генерал-полковник Олександр Сирський були присутні на кількох симуляціях і були поінформовані про їхні результати.

Під час одного з візитів до Вісбадена Міллі розмовляв з українськими спецпризначенцями, які працювали з американськими "зеленими беретами", сподіваючись надихнути їх перед операціями на підконтрольних ворогу територіях. За його словами, росіяни мали лягати спати і боятися, що їм переріжуть горло вночі.

Як стверджує видання, українські офіційні особи сподівалися, що наступ зможе повторити успіх осені 2022 року, коли вони відвоювали частини Харківської області на північному сході і місто Херсон на півдні, що здивувало навіть найбільших прихильників України. Але західні офіційні особи заявили, що військові ігри підтвердили їхню оцінку, що Україні найкраще було б сконцентрувати свої сили на одній стратегічній меті – масованому наступі через утримувані росією території до Азовського моря, перерізавши сухопутний шлях кремля з росії до Криму.

Washington Post заявляє з посиланням на одного з колишніх американських урядовців, що симуляції нібито переконали США, що попри те, що українцям хочеться досягти успіху, але цього не вдасться.

За найоптимістичнішим сценарієм, на перекриття сухопутного коридору відводилося від 60 до 90 днів. Навчання також передбачали важку і кровопролитну битву, з втратами солдатів і техніки на рівні 30-40 %, за словами американських офіційних осіб.

За твердженням видання, такі високі прогнози втрат були відправною точкою для планування медичної допомоги та евакуації з поля бою, щоб втрати ніколи не досягли прогнозованого рівня. Американські військові продовжували наполягати, щоб ЗСУ натиснули в одному місці, хоча втрати людей і техніки будуть великими. Проте вони визнавали, що легко це сказати, а вибір на полі бою є набагато складнішим.

Розбіжності щодо розгортання сил. Та необхідна Києву зброя

WP пише, що американці вже давно ставили під сумнів мудрість рішення Києва тримати війська навколо обложеного східного міста Бахмут. Українці дивилися на це інакше, адже утримання Бахмута стало приводом для гордості за запеклий опір своїх військ проти сильнішого ворога, який зазнав значних втрат. У травні місто остаточно перейшло до рук росії. Читач iPress знає контраверсійну точку зору військових аналітиків з цього приводу, яка є публічною, але американське видання її чомусь цілком проігнорувало.

Як стверджує Washington Post, 3 лютого радник президента Байдена з питань національної безпеки Джейк Салліван зібрав найвищих посадовців адміністрації, щоб переглянути план контрнаступу. Мета полягала в тому, щоб старші радники Байдена висловили один одному свої схвалення або застереження і спробували досягти консенсусу щодо їхніх порад президенту.

"Поставлені Салліваном питання були простими, – цитує видання одного з учасників зустрічі (остерігайтесь анонімів – iPress). – По-перше, чи можуть Вашингтон і його партнери успішно підготувати Україну до прориву через добре укріплену оборону росії? І потім, навіть якщо б українці були готові, чи змогли б вони це зробити?". Міллі й Остін пояснили свій висновок, що "Україна, щоб досягти успіху, повинна воювати по-іншому", – посилається WP вже на іншого анонімного високопосадовця  адміністрації.

Замість того, щоб стріляти з артилерії, потім "просуватися вперед" і стріляти ще, українці "воюватимуть і стрілятимуть одночасно", а нещодавно навчені бригади просуватимуться вперед з бронетехнікою і артилерійською підтримкою "у своєрідний симфонічний спосіб", – нібито розповів цей анонімний представник адміністрації. При цьому у Washington Post навіть не виникає сумнівів в успіху контрнаступу за умов малої кількості бронетехніки, що надали США, – це питання вона просто ігнорує.

На початку січня адміністрація Байдена оголосила, що надасть бойові машини Bradley; Британія погодилася передати 14 танків Challenger. Пізніше того ж місяця, після заяви США про те, що вони нададуть танки Abrams M1 до осені, Німеччина та інші країни НАТО пообіцяли поставити сотні танків Leopard німецького виробництва вчасно до початку контрнаступу.

Набагато більшою проблемою було постачання 155-мм снарядів, які дозволили б Україні конкурувати з величезним артилерійським арсеналом росії. Пентагон підрахував, що Києву потрібно 90 тисяч або більше снарядів на місяць. Хоча американське виробництво зростало, воно становило заледве більше десятої частини цього показника.

Салліван виклав варіанти. Південна Корея мала величезну кількість боєприпасів, наданих США, але її закони забороняли відправляти зброю в зони бойових дій. Пентагон підрахував, що близько 330 тисяч 155-міліметрових снарядів можна переправити повітрям і морем протягом 41 дня, якщо вдасться переконати Сеул.

Високопосадовці адміністрації розмовляли з колегами в Сеулі, які були сприйнятливими до тих пір, поки пропозиція була непрямою. Снаряди почали надходити на початку року, в результаті чого Південна Корея стала найбільшим постачальником артилерійських боєприпасів для України, ніж усі європейські країни разом узяті.

Більш безпосередня альтернатива передбачала б використання арсеналу 155-мм снарядів, які, на відміну від південнокорейського варіанту, були споряджені касетними боєприпасами, що зберігаються в арсеналі збройних сил США. Пентагон мав тисячі таких снарядів, що припадали пилом десятиліттями. Але держсекретар Ентоні Блінкен заперечував.

Незважаючи на рішучі заперечення Блінкена, Салліван запропонував розглянути питання про касетні боєприпаси.

Дискусії щодо того, чи може Україна перемогти? Тим більш, що росія підготувалася

"Після того, як група погодилася, що США і союзники можуть забезпечити те, що, на їхню думку, було необхідним для України, Салліван зіткнувся з другою частиною рівняння: чи зможе Україна це зробити?" – зазначає видання.

Представники американської розвідки, скептично ставлячись до ентузіазму Пентагону, оцінювали ймовірність успіху 50 на 50. Ця оцінка розчарувала їхніх колег у Міністерстві оборони, особливо в Європейському командуванні США, які згадали помилковий прогноз розвідників за кілька днів до вторгнення 2022 року, що Київ впаде перед росіянами за лічені дні.

WP пише, що через два тижні після того, як Салліван та інші поінформували президента, у надсекретному оновленому звіті розвідки було зазначено, що проблеми з накопиченням військ, боєприпасів і техніки означають, що Україна, ймовірно, не зможе досягти своїх цілей у контрнаступі.

Досі Захід відмовлявся задовольнити прохання України про надання винищувачів і тактичних ракетних комплексів ATACMS, які необхідні для нанесення ударів по ключових об'єктах російського командування та постачання. І знову з вуст американських посадовців звучали необґрунтовані заяви, а радше груба недооцінка українських військ і їхніх спроможностей використовувати ефективно надану зброю. "Ви не перейдете від нової, пострадянської армії до армії США зразка 2023 року за одну ніч, – сказав WP черговий анонімний високопоставлений представник західної розвідки. – Нерозумно декому сподіватися, що ви можете дати їм щось, і це змінить спосіб ведення бойових дій".

Американські військові не заперечували, що це буде кривава боротьба. На початок 2023 року вони знали, що у війні було поранено або вбито 130 тисяч українських військових, серед яких чимало найкращих солдатів країни. Деякі українські командири вже висловлювали сумніви щодо майбутньої кампанії, посилаючись на кількість військ, яким бракувало бойового досвіду.

Проте Пентагон також тісно співпрацював з українськими військами. Офіційні особи спостерігали за їхньою мужньою боротьбою і контролювали зусилля, спрямовані на надання їм великої кількості сучасного озброєння. Американські військові стверджували, що оцінки розвідки не враховували вогневу міць новоприбулої зброї, а також волю українців до перемоги.

"План, який вони виконали, був цілком здійсненним з тими силами, які вони мали, і в ті терміни, які ми запланували", – цитує WP іншого анонімного американського військового чиновника.

Проте видання констатує, що до березня росія вже протягом тривалого часу готувала свою оборону, будуючи кілометри загороджень, окопів та інших перешкод по всьому фронту в очікуванні українського наступу.

Після болючих поразок у Харківській області та Херсоні восени 2022 року росія, здавалося, розвернулася. путін призначив генерала Сєргєя Суровікіна – відомого як "генерал Армагеддон" за його нещадну тактику в Сирії – очолити російську війну в Україні, зосередившись на тому, щоб окопатися, а не захопити більше території.

росія адаптувалася на полі бою – будувала зигзагоподібні окопи, які краще захищали солдатів від обстрілів, вони виходили до лісу, щоб забезпечити кращі шляхи для відступу. росіяни будували тунелі між позиціями, аби протистояти широкому використанню Україною безпілотників.

Крім того, використовуючи тактику, що застосовувалася як у Першій, так і у Другій світовій війні, Суровікін розгортав загороджувальні підрозділи позаду російських військ, щоб не дати їм можливості відступити, іноді під страхом смерті.

За оцінками американських спецслужб, на початок 2023 року близько 200 тисяч російських солдатів були вбиті або поранені, зокрема й десятки висококваліфікованих спецназівців. Військам на заміну, які були поспіхом перекинуті в Україну, не вистачало досвіду. Плинність польових командирів завдала шкоди командуванню і контролю. Втрати техніки були не менш приголомшливими: понад 2000 танків, близько 4000 бойових броньованих машин і щонайменше 75 літаків, згідно з документом Пентагону, який навесні просочився через чат-платформу Discord.

Оцінка полягала в тому, що російські сили були недостатніми для захисту кожної лінії конфлікту. Але якщо Україна не почне діяти швидко, кремль міг би заповнити свій дефіцит протягом року, або навіть менше, якщо він отримає більше допомоги ззовні від таких дружніх країн, як-от Іран і Північна Корея. Американські офіційні особи стверджували, що Україні вкрай необхідно розпочати процес.

Більше військ, більше зброї. Якість західної допомоги не дозволяла ризикувати

Наприкінці квітня генсек НАТО Єнс Столтенберг здійснив неоголошений візит до Києва, щоб зустрітися із Зеленським. Він хотів обговорити підготовку до саміту НАТО в липні, в тому числі прагнення Києва вступити до Альянсу. Столтенберг, який наступного дня мав прибути до Німеччини на засідання Контактної групи з питань оборони України, запитав про зусилля, спрямовані на оснащення і підготовку українських бригад до кінця квітня.

Зеленський повідомив, що українські військові очікують, що до кінця місяця бригади будуть укомплектовані на 80 або 85 відсотків. Це, за словами WP, суперечило очікуванням американців, які вважали, що Україна вже має бути готова. Український лідер також підкреслив, що його війська повинні утримувати схід, щоб не дати росії перекинути сили для блокування південного контрнаступу Києва. За його словами, для захисту сходу і просування на південь Україні потрібно більше бригад.

Українські офіційні особи також продовжували стверджувати, що розширення арсеналу є ключовим для досягнення успіху. Лише в травні Британія оголосила, що надасть ракети більшої дальності Storm Shadow. Але ще одним основним рефреном з боку України було те, що їх просили воювати так, як жодна країна НАТО ніколи б не подумала – без ефективної переваги в повітрі, – констатує WP.

Натомість американські чиновники зазначали, що навіть кілька літаків вартістю 60 мільйонів доларів з'їдять кошти, які можна було б спрямувати на придбання транспортних засобів, засобів протиповітряної оборони чи боєприпасів. Більше того, за їхніми словами, літаки не забезпечать перевагу в повітрі, якої прагнуть українці.

І тільки у травні Байден нарешті поступився і надав необхідний дозвіл європейським країнам на передачу Україні своїх винищувачів F-16 американського виробництва. За твердженням Washington Post, до травня занепокоєння в адміністрації Байдена та серед прихильників союзників зростало. Згідно з планами, Україна вже мала б розпочати свої операції. На думку американських військових, вікно можливостей швидко скорочувалося.

"Американські військові, були стурбовані тим, що російські війська використовували ці тижні у квітні і травні для встановлення значної кількості додаткових мін, що, на думку чиновників, значно ускладнило просування українських військ. Вашингтон також був стурбований тим, що українці використовували занадто багато артилерійських снарядів, насамперед навколо Бахмута, які були необхідні для контрнаступу", – пише видання.

Як зазначає WP, що деякі американські високопосадовці вважали, що немає переконливих доказів того, що затримка змінила шанси України на успіх. Інші бачили чіткі ознаки того, що кремль успішно скористався проміжним періодом на тих напрямках, які, на його думку, були лініями нападу Києва.

Крім того, видання цитує українського посадовця, який стверджує, що обіцяне Україні обладнання було доставлено із запізненням або прибуло непридатним для ведення бойових дій. До речі, про це писали в американській пресі і раніше. За його словами, ЗСУ отримали лише 15 % обладнання – наприклад, пускових установок для розмінування. Незважаючи на це американці буркотіли про затримку з початком операції і все ще скаржилися на те, скільки військ Україна спрямовує в Бахмут.

"Американські офіційні особи категорично заперечували, що українці не отримали всього обіцяного озброєння. Хоча визнали, що список побажань України міг бути набагато більшим, але до початку наступу вони отримали близько двох десятків РСЗВ, понад 40 мінних катків і екскаваторів, 1000 торпед "Бангалор" і понад 80 тисяч димових гранат. Залужний просив 1000 бронемашин, а Пентагон надав 1500", – зазначає Washington Post.

Також затримку викликала погода, оскільки потрібно було дочекатися сухої землі. Українці розуміли цю невизначеність, бо вони, на відміну від американців, жили там.

У міру того, як підготовка прискорювалася, занепокоєння українських посадовців зростало і вилилося у квітні на зустрічі у форматі "Рамштайн" у Німеччині, коли заступник Залужного, Михайло Забродський, емоційно звернувся з проханням про допомогу.

"Нам дуже шкода, але деякі з отриманих нами машин непридатні для ведення бойових дій", – сказав Забродський Остіну і його помічникам, за словами колишнього високопоставленого українського чиновника. Він сказав, що "Бредлі" і "Леопарди" мали зламані або відсутні гусениці. У німецьких бойових машинах "Мардер" не було радіостанцій; вони були не більше ніж залізними коробками з гусеницями. Українські офіційні особи заявили, що підрозділам для контрнаступу не вистачало достатньої кількості машин для розмінування та евакуації.

"Остін подивився на генерала Крістофера Каволі, головнокомандувача Збройних сил США в Європі, і генерал-лейтенанта Антоніо Агуто, голову Групи сприяння безпеці в Україні, які сиділи поруч з ним. Вони сказали, що перевірять. Пентагон дійшов висновку, що українські сили не змогли належним чином поводитися з усім обладнанням після його отримання. Остін доручив Агуто більш інтенсивно працювати зі своїми українськими колегами над технічним обслуговуванням", – пише WP.

"Станом на 1 червня керівництво Європейського командування Збройних сил США і Пентагону було розчароване і відчувало, що отримує мало відповідей на свої запитання. Можливо, українці були налякані потенційними жертвами? Можливо, існували політичні розбіжності в українському керівництві або проблеми в системі підпорядкування?" – ставить питання видання.

Контрнаступ нарешті розпочався на початку червня. Деякі українські підрозділи швидко досягли невеликих успіхів, відвоювавши села Запорізької області на південь від Великої Новосілки, що за 80 миль від Азовського узбережжя. Але в інших місцях навіть західне озброєння і підготовка не змогли повністю захистити українські сили від каральної російської вогневої сили.

"Ці перші зіткнення вразили офіцерів у командному центрі Залужного, як грім серед ясного неба, і змусили їх замислитися над питанням: Чи була стратегія приречена?" – завершує статтю американське видання.

Джерело: Washington Post

Коротко про успіхи в збитті російських літаків та
Коротко про успіхи в збитті російських літаків та "обійми" орків в Кринках. Тим часом росіяни брешуть, що вони збили А-50 "дружнім вогнем" – Том Купер
Ситуація на фронтах. Після Авдіївки росіяни намагаються просуватися, поки ЗСУ бракує боєприпасів – Том Купер
Ситуація на фронтах. Після Авдіївки росіяни намагаються просуватися, поки ЗСУ бракує боєприпасів – Том Купер
Чому Захід втрачає Україну. На що насправді спрямована його стратегія – Politico
Чому Захід втрачає Україну. На що насправді спрямована його стратегія – Politico
Єдиний спосіб
Єдиний спосіб "вбити" цю війну. Час нарешті серйозно поставитися до української перемоги – Тімоті Ґартон Еш
росія програє економічну війну. Захід не повинен відступати – The Telegraph
росія програє економічну війну. Захід не повинен відступати – The Telegraph
США могли б надіслати Україні допомогу вже завтра. Треба тиснути на адміністрацію Байдена – Стівен Бланк
США могли б надіслати Україні допомогу вже завтра. Треба тиснути на адміністрацію Байдена – Стівен Бланк
Ситуація на фронтах. росіяни атакують і втрачають багато техніки та живої сили – Том Купер
Ситуація на фронтах. росіяни атакують і втрачають багато техніки та живої сили – Том Купер
Авдіївка: як росіянам вдалося витіснити українців з міста. Якби союзники України вчасно надавали потрібні боєприпаси, цього б не сталося – Дональд Гілл
Авдіївка: як росіянам вдалося витіснити українців з міста. Якби союзники України вчасно надавали потрібні боєприпаси, цього б не сталося – Дональд Гілл