RSS
ПОЛІТИКА СТАТТІ

Причина всіх проблем України – замало націоналізму

Що пишуть про Україну світові медіа
В Україні українського націоналізму досі є замало, - пише польський журналіст Вєслав Романовскі у газеті Rzeczpospolita; політична система України регресує, - вважає The Washington Post; Євросоюз важко буде схилити до підписання угоди про асоціацію з Україною, - пише депутат Європарламенту Лєна Колярска-Бобіньска у колонці для видання Gazeta Wyborcza.
Причина всіх проблем України – замало націоналізму Фото: inukr.net

Час патріотів

Вєслав Романовскі, польський журналіст та публіцист, експерт з української, російської та білоруської проблематики, шукає в есеї, опублікованому у Rzeczypospolitej, відповідь на питання, чи дійсно поляки не повинні надто сильно перейматися українським націоналізмом та міфом Бандери, оскільки вони начебто спрямовані проти Росії, а не проти Польщі

Романовскі дотримується думки, що в Україні українського націоналізму досі є замало, і саме це є причиною проблем України у будівництві її незалежності та у її відносинах з Європою.

На думку Романовського, бурхлива реакція деяких середовищ у Польщі на встановлення пам’ятників Бандері на Західній Україні, марші УПА або потрапляння партії "Свобода" до парламенту є передчасною: "Сучасні українці спираються на різні національні традиції, в них можна зустріти, хоч і дедалі рідше, пам’ятники Леніну, зрідка Сталіну, а також Тарасу Шевченку, Богдану Хмельницькому, Мазепі, Івану Франку, Михайлу Грушевському, Петлюрі, Махну. … Українці є відкритими та критичними щодо себе людьми, їхні почуття гумору та самоіронія нагадують дещо повсякденну філософію чехів. Достатньо навіть  побіжного знайомства із сучасною українською літературою, полеміками у пресі чи інтернеті, щоб переконатися у цьому".

Пам'ятник Бандері у Львові. Фото: iPress.ua

Польський публіцист додає, що будь-який поляк, який приїде зараз до Львова без проблем знайде опонентів пам’ятнику Бандері, які готові погодитися з тезою, що провідник ОУН був антиукраїнським політиком так само, як і антипольським чи антиєвропейським. "Це справа системи цінностей".

Проблема українського націоналізму полягає, на думку Романовського, у тому, що засновники ОУН, полковники Української Галицької Армії, взяли за основу ідеології організації інтегральний український націоналізм. Якби вони краще знали історію, або принаймні різні національні традиції, то могли б обрати щось значно краще – наприклад, націоналізм англосакський або американський. Проте, вони обрали просту засаду – те, що наше, є найкращим. Їй відповідало гасло: "Україна для українців".

Початки нинішньої української незалежності, як вважає Романовскі, були жахливо важкими: "Завжди треба пам’ятати про вихідну точку, про Україну у 1990 році та попередніх роках, корумпованого Брежнєва, Леніна, що окуповував публічний простір, стан душ, наближений до атмосфери фільму "Вантаж 200" - це власне і був український початок. Країна без історії, спізнений народ – тоді про українців написали не одну нісенітницю". 

Підсумовуючи, польський публіцист доходить висновку, що нині українці перебувають у значно кращому становищі, ніж полковники УГА: "Вони можуть вільно обрати модель сучасного націоналізму – що в історично та лінгвістично неоднорідній країні є захопливим заняттям".

Україна сходить з курсу на демократію

Фото: iPress.ua

The Washington Post у своєму редакційному коментарі висловлює жаль, що після Помаранчевої революції в Україні, що відбулася 8 років тому, її політична система зараз регресує.

На думку редакції, недавні парламентські вибори в Україні були "досконало організовані", якщо їх оцінювати за особливими пострадянськими стандартами, очевидними тепер у Росії та деінде у Євразії. В Україні фальсифікації виборів почалися задовго до дня голосування – вважає The Washington Post, посилаючись на доповідь міжнародних спостерігачів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перевибори в округах відбудуться не раніше березня, - прогноз ЦВК

Виборчій кампанії бракувало рівних умов для всіх кандидатів. Окрім того, два впливові лідери опозиції – Юлія Тимошенко та Юрій Луценко перебувають у в’язниці після судових процесів, які прийнято вважати політично мотивованими. Хоча й день голосування минув переважно у мирній атмосфері, лунають звинувачення у шахрайстві під час підрахунку голосів. Виборча кампанія була лише зовні конкурентною.

The Washington Post підсумовує свій коментар висновком: "На жаль, схоже, що Україна сповзає до російської моделі псевдо-демократії, у якій вибори, партії та кандидати існують лише на поверхні, бо якщо копнути глибше, там виявиться дедалі менше реальної конкуренції".

З Європарламенту. Обміркувати аргументи щодо України

Янукович і голова Європейської Ради Херман ван Ромпей. Фото: kyivpost.com

Депутат Європейського Парламенту від Громадянської платформи, професор Лєна Колярска-Бобіньска, зауважує у статті в Gazecie Wyborczej, що сторонам, зацікавленим в асоціації України з ЄС, буде важко схилити останню до підписання відповідної угоди. Перед виборами політики країн ЄС зайняли позицію вичікування: підписання угоди вони узалежнили від поваги української влади до демократичних процедур. Зараз звучать негативні оцінки виборчого процесу та дедалі частіше – заклики не підписувати угоду з Україною.

На думку Колярської-Бобінської, у Польщі вибори в Україні оцінюють набагато м’якше. Вона зауважує, що у Польщі почали навіть звучати голоси, що перебіг виборів в Україні не є настільки важливий, оскільки від неї не можна очікувати цілком демократичних виборів, бо ж ця країна не відповідає західним стандартам та є  просто "іншою". Але, на її думку, це поганий аргумент для Європейського Парламенту, і він годиться хіба-що для внутрішнього вжитку.

ЄС більше турбує те, чи вийде з його складу Великобританія або Греція, ніж те, як притягнути Україну до себе, - євродепутат

Водночас, аргумент Польщі, що підписання угоди перетягне Україну на бік ЄС та схилить її до дотримання демократії, так само втратив свою силу переконання, оскільки влада України особливо не дбала про дотримання західних стандартів. Тож відкриття дверей до ЄС не буде достатньо. Українська влада повинна продемонструвати сильну рішучість та волю до реформування країни.

Польща і надалі докладатиме зусиль до вступу України до ЄС, спираючись на проєвропейську орієнтацію великої частини її суспільства. На думку Колярської-Бобінської, Польща повинна наполягати на тому, що особливо зараз є важливими різноманітні заходи, що притягуватимуть Україну поближче до Європи.

Проблема лише у тому, що ЄС зараз переживає кризу, займається власними проблемами та не бажає приймати нових членів. ЄС боїться подальших видатків. Його більше турбує те, чи вийде з його складу Великобританія або Греція, ніж те, як притягнути Україну до себе. Тож Польщі треба обміркувати нові аргументи та тактику у справі України, а нинішня влада України - задекларувати виразну програму реформ.

Підготував Сергій Брикса

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (1) +

Додати коментар

  • Граф Дунин-Борковский24 квітня 2013 15:35

    ПОСТАНОВА (витяг)
    М. Житомир 10.07.2011р
    Помічник прокурора Житомирського району Житомирської області юрист 3 класу Кобернюк Сергій Володимирович, розглянувши матеріали перевірки за заявою Борківського В.В. з приводу вбивства 27.09.1937 року його дідуся Борковського Миколи Аристарховича, вчиненого за постановою Трійки УНКВД по Київській області від 11.09.1937 року на виконання наказу НКВС СРСР № 000477 від 30.07.1937 року виданого начальником НКВС СРСР Єжовим М.І. на виконання Рішення Політбюро ЦК ВКП(б) від 02.07.1937 року «Про антирадянських елементів», який, для втілення у життя, 31.07.1937 року був попередньо погоджений з членами Політбюро ЦК ВКП(б),-
    Встановив:
    «Борковський Микола Аристархович реабілітований посмертно.
    Враховуючи те, що в ході проведеної перевірки встановлено, що в діях членів Політбюро ЦК ВКП(б) є ознаки злочину, але вони діяли на території РРФСР, то дія Кримінального кодексу УСРР 1927 року (ст..98 ч.2 – розстріл, В. Д-Б.) на них не розповсюджується.
    Що ж до дій начальника Трояніського (Київська обл.. на той час) райвідділу НКВС Я.П. Аппеля, який сфабрикував звинувачення проти М.А. Борковського, начальника окрвідділу НКВС Шатова-Лівшіна Є.С., який затвердив сфальшований висновок, і заступника Київського облпрокурора Черкеза Я.А. та окрпрокурора Житомирського округу Орлова, які погодили сфальшований обвинувальний висновок, а також учасників засідання трійки УНКВС по Київській області, у складі голови трійки Шарова (Шавера) М.Д., та членів трійки секретаря Київського обкому УКП(б) Кудрявцева С.А., прокурора Київської області Єременка В.Д., які прийняли рішення про розстріл Борковського М.А., вбачаються ознаки злочинів, передбачених ст..ст. 97, 98, 103 КК УСРР 1927 року, оскільки їхні злочинні дії за часом охоплюються дією КК УСРР (за редакцією) 1927 року».
    Борковського М.А. реабілітовано під грифом «секретно», тому я прожив життя як член роду ворогів радвлади і комуністів з витікаючи ми звідси наслідками для моєї долі.
    Це - єдина справа з доведення замовного вбивства дворян та інших чесних людей, які ненавиділи комуністів і їхню владу. Поряд зі спадковим титулованим дворянином герба Лебідь Борковським М.А. та його рідним братом - вбито та зарито біля Старого єврейського кладовища у Житомирі, за політичним замовленням Політбюро ЦК ВКП(б) майже 20 тисяч людей різних національностей: українці - 8622, поляки - 6802, німці - 2577, євреї - 469, росіяни - 319, чехи - 176, білоруси - 101 та до 10 людей з інших національностей. Тут має бути, і буде, Меморіал Голокосту націй.
    Я знайшов свідка в Житомирі, але не пишу її імені бо дозволу іще не отримав. Бабуся розповіла про свого батька, який був заарештованим за те, що до колгоспу цей козак вступати не хотів. Його тримали в житомирській тюрмі. А оскільки він був грамотним то займався отриманням передач для заарештованих і був свідком того, що кожного світанку з воріт тюрми виїздив віз, запряжений парою білих коней, які тягли віз з горою трупів розстріляних "ворогів народу" і відвозив на Смолянки до ям "біля жидівського цвинтаря". Тіла невинно убитих, які покояться біля старого єврейського кладовища, вантажилися навхрест, щоб більше влазило і не розсипалися по дорозі.
    Відповісти
13 11 2012 12:56
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ