Мабуть, останні як мінімум 10 років до кримських татар не було прикуто стільки уваги як зараз і перемог, напевно, теж не було?
Та, мабуть, не десять років, а 27. Коли в 1989 кримські татари почали повертатись до Криму, то ми переживали подібне піднесення, як зараз, після перемоги Джамали на Євробаченні. Для нас, кримських татар, це означає, що рано чи пізно справедливість буде відновлена.
Алім Алієв. Фото: Андрій Поліковський / iPress.ua
18 травня кримські татари вшановують жертв депортації. Впевнений, що і сьогодні в Україні знайдуться люди, котрі не знають нічого про депортацію.
Це справді так. В 1944 весь кримсько-татарський народ було виселено в Середню Азію, на Сибір та Урал. Весь народ Криму, якому дали 15 хвилин на збори, був в товарних вагонах, як худоба, вивезений в ці регіони. Люди їхали по два-три тижні, і за перші роки депортації загинула половина населення.
Депортація кримських татар. Фото: rbc.ua
Частина цих людей мабуть помирала в дорозі?
Так, людей навіть не хоронили, а просто викидали з потяга і їхали далі. І лише в 1989 році за Горбачова ми змогли повернутись додому. Був великий національний рух, який увійшов в хрестоматію ООН як мирний рух за повернення на Батьківщину. Через цей рух Мустафа Джемілєв багато років просидів у тюрмі.
Але ж кримські татари як після 1989 року, так і після 1991 року не могли відчувати себе господарями на своїй етнічній землі?
Звичайно, неможливо було купити будинок ні в Сімферополі, ні на південному березі. Люди заселялись в найбільш нерозвинених районах у північному Криму. Але кримські татари казали, що байдуже де, але в Криму, бо це наша батьківщина. Через сумно відому 5-ту графу в радянському законодавстві мало хто з кримських татар зміг отримати вищу освіту. Тим більше на носі були кризові 90-ті роки, тому люди почали вирощувати овочі і фрукти в теплицях і продавали їх. Для кримських татар дуже важлива освіта власних дітей, щоб вони не страждали так, як ті, хто в 1989 приїхав до Криму.
А як сприймало вас місцеве населення?
Сприймали нас дуже вороже. Думали, що зараз приїдуть кримські татари, поріжуть усіх і виженуть з хат. Але ми виявились набагато цивілізованішими за деяких представників, які тоді жили в Криму.
Кримські татари. Фото: rbc.ua
Тобто, міжнаціональний конфлікт був завжди?
Це був в першу чергу конфлікт між кримськими татарами і владою. Ще з 1989 року до анексії Криму у 2014 році кримським татарам не дозволяли займати в Криму керівні посади в СБУ, МВС і т.д. Якби ми були в цих структурах, то, скоріш за все, анексії Криму би не відбулось. Навіть не дозволяли кримським татарам ставати директорами шкіл, і це вже після здобуття Україною незалежності.
Ми повідомляли наших читачів про нові репресії щодо кримських татар на окупованій території. Чи підтримуєте ви зараз зв'язок з цими людьми?
Звичайно підтримуємо, права людини в Криму це один з основних напрямків нашої роботи. Ми постійно моніторимо і фіксуємо випадки порушення прав людини і за ці два роки ми можемо констатувати, що кримські татари масово зазнають репресій. У Криму багато репресованих, ув’язнених і зниклих безвісти людей.
Також практикуються постійні обшуки в домівках. Таким чином ФСБ намагається загнати людей в кут страху: зламати людину і залякати, щоб надалі люди безумовно приймали усі дії окупантів.
В листопаді ми розробили інтерактивну карту російською і англійською мовою для наших закордонних колег, то тоді у нас було 173 випадки порушення прав людини, а зараз більше ніж 230. Кримським татарам забороняли збиратись на мітинги, а зараз заборонили Меджліс кримськотатарського народу. Левову частику з усіх мітингів чи акцій кримськотатарського народу проводились саме під егідою Меджлісу. І зараз фактично у кожному селі є представники меджлісу, тобто кожного можна звинуватити в екстремізмі.
З кримських татар роблять екстремістів і радикалів, в той же час виховуючи лояльних проросійських кримських татар. На щастя таких людей мало і решта кримських татар ставиться до таких людей дуже негативно. Але російська пропаганда демонструє росіянам саме "своїх" кримських татар, заявляючи, що вони усім задоволені.
Після окупації Криму не було ніяких ні мітингів, ні демонстрацій. Ми пам’ятаємо, як Мустафа Джемілєв намагався проходити через "кордон", але потім усе затихло.
Півострів дуже мілітаризований, там завезено стільки російської армії і російських спецслужб… Тому будь-який протест буде дуже швидко задавлений. І коли мене питають чому люди не виходять, то я відповідаю, що не можна йти з голими руками на ведмедя.
Мустафа Джемілєв прямує в окупований Крим. Фото: m.online.ua
Який вихід з ситуації Ви бачите? Ви мовчите і люди потрохи зникають, якщо вийдете на вулицю, то буде ще гірше?
Ті, хто приїхав сюди, в першу чергу мають не мовчати. Якщо зараз кримські татари та інші народи не проявлять солідарності, то з кожним роком буде все важче і важче. Нам дуже потрібна стратегія деокупації Криму, щоб ми добре розуміли що необхідно робити. Адже коли ми повернемо Крим, то можемо повернути територію, але вже не повернемо людей.
Можливо, було би краще кримським татарам на деяких час покинути територію Криму, щоб не ризикувати власним життям?
Цього я хочу найменше, бо цього найбільше хоче російська влада. Вони розпочали процес витискання кримських татар зі своєї батьківщини, але кримські татари попри усе заявляють, що вони туди повертались не для того, щоб знову покидати Батьківщину. Позиція Меджлісу і Крим-SOS полягає у тому, що ми просимо людей залишатись, якщо нема фізичної загрози для народу.
А чи не припускаєте Ви, що однієї ночі вас оголосять другими чеченами і зачистять територію?
Мені дивно, що про це мало говорять, але на даний момент відбувається заміщення населення. Тобто сценарій повторюється ще від Катерини, коли у XVIII столітті кримських татар витіснили і завезли інше населення. Сьогодні дуже багато росіян купують будинки в Криму, до речі з ЛНР і ДНР теж купують і починають "відтискати" бізнес, працювати, жити... Але кримський народ зможе зберегтись тільки в Криму.
Ви пропонуєте залишатись в Криму, але самі з Криму виїхали…
- Я приїхав до Львова 8 років тому і зараз я не можу потрапити в Крим.
Вас не впускають чи не випустять?
Можливі обидва варіанти (сміється). Останнього разу я був в Криму в січні 2014 року і хотів їхати знову, але усі правозахисні організації сказали мені, що це безглуздо. Зазвичай окупаційна влада в таких випадках дає заборону на в'їзд, або підписку про невиїзд, роблять з тебе екстреміста і починаються суди.
До нас на мітинг мав приїхати заступник голови Меджлісу кримсько-татарського народу Ільмі Умєров, людина похилого віку, яка хворіє. Але росіяни нічого не цураються і вирішили кинути його за грати. У цих людей просто інше світосприйняття і поняття совісті та честі для них чуже.
Яким Ви бачите вирішення цієї ситуації?
Я не бачу чарівної пігулки, я бачу складний сценарій роботи, який складається з декількох пазлів: по-перше, дуже важливо, якою буде ситуація в Росії. В російську революцію я не вірю, скоріше еліти з'їдять ту систему, яка зараз є. По-друге, дуже багато залежить від України, від того, як наша держава буде проводити реформи. І лише від реформ буде залежити третій пазл – це підтримка міжнародної спільноти. Якщо країни Заходу вводять санкції проти Росії, а Україна з нею торгує, то це, як мінімум, дивно.
В мене зараз дуже багато місій по США і Європі, і перше питання, яке мені ставлять цілком справедливо, це що робить український уряд, щоб вирішити ті чи інші питання. І часом доводиться розповідати про те, що український Нацбанк робить мене, громадянина України нерезидентом, бо в мене кримська прописка, хоча росіянам в Україні з цим набагато легше, і це абсурд.
Дуже знаково, що перед такою важливою річницею для кримських татар ваша представниця перемогла на Євробаченні, знаю, що Ви їздили разом з Джамалою до Стокгольму?
Ми добрі товариші і очевидно, що їй була необхідна моральна підтримка. Адже те, що ми бачили протягом лише двох годин, це велика вишенька на торті. Загалом було дуже складно, постійні репетиції, інтерв’ю, конкуренція просто шалена, ще й росіяни постійно шукають якийсь компромат… Іноді нам її доводилось просто витягати, годувати і просити мовчати, щоб трішки відпочили голосові зв’язки, хоча Джамала мовчати не любить (сміється).
Ми бачили декілька епізодів з російськими журналістами…
В мене особисто був конфлікт з журналістом з телеканалу Росія 24, хоча назвати це журналістикою досить складно. Хоча загалом атмосфера буде хоч і конкурентною, але хорошрою, зокрема Джамала залишилась в добрих стосунках з представницею Австралії, представником Франції та інших країн…
Найцікавіше було, коли російські журналісти побачили Мустафу Джемлєва, одразу ж взяли камери і побігли до нього, питаючи чи його приїзд – це політичний хід, але Мустафа відповів, що не дає коментарів пропагандиським ЗМІ. Вони намагались хоч щось "нарити" на неї, але навіть їхнім пранкерам, які справді дзвонили Джамалі, цього не вдалось.
Мустафа Джемілєв приїхав підтримати Джамалу у Стокгольмі. Фото: Facebook
Взагалі дуже відрізнялась поведінка делегації України і Росії. Росіяни поводили себе дуже скуто, як не у своїй тарілці, в той час як Джамала співала з усіма і танцювала. Для росіян Євробачення було лише технологією, а для Джамали і кримських татар – це був шанс донести свій меседж світові, а меседж в неї був дуже потужний.
А що відбувалося після драматичного оголошення результатів?
Росіяни реагували так, як і їхні ЗМІ: кричали, що це пропаганда, політика і т.д. Хоча слід зазначити, що Лазарєв і Кіркоров вели себе достойно. Хоча в нас є і своя п’ята колона, яка вирішила пообурватись, що Джамала називає себе українкою, і що це є танцями на кістках українського народу, проте, на щастя, ця політична сила сама себе загнала в політичну яму.
Що загалом означає перемога Джамали для кримських татар?
Знаєте, для мене за останні два роки це були перші сльози радості, і так само було для інших кримських татар. В Криму стріляли феєрверки, кримські татари вітали одне одного. Це було неймовірне піднесення і головний меседж вечора був "Євробачення виграла наша донька".
Ми знаємо, що росіяни дали 10 балів українські співачці, кажуть, що це кримські татари наголосували?
Так,це правда, в нас була ціла кампанія. Номери кримчан мають прив’язку до Кубані, тому так і вийшло.
У людей та ЗМІ дуже швидко зникає інтерес до якихось подій: так було з анексією Криму і Донбасом. Кримським татарам, мабуть, ще важче нагадувати про себе, проте напевно Джамала дала вам як мінімум ще один рік підвищеної уваги?
Думаю, що так, і цим необхідно користуватись. Нам потрібні Джамали в різних сферах: науці, літературі, технологіях. Це те, що допоможе нам не загубити себе в цьому світі.
