Різдвяне привітання глави УГКЦ Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава
Глава Церкви переконаний, що Спаситель присутній в житті тих, хто "сьогодні відчуває смуток", тому Він заміняє його на радість: "Він сьогодні є силою слабких, надією для безнадійних. Така внутрішня близькість людини до Бога в таких драматичних обставинах є сенсом різдвяної радості 2015-го року".
Предстоятель Церкви вважає, що ми повинні наново замислитися і збагнути сенс різдвяного свята: "Наприклад, протягом року ми не раз відчували, що не все можемо власними силами досягнути, адже є певна межа людського терпіння, життя і смерті. Ми відчуваємо, що потребуємо спасіння, адже власними силами не можемо себе врятувати. Сенс Різдва полягає в тому, що наш Спаситель ось приходить!".
Блаженніший Святослав пригадав, свідчення одного воїна АТО, який повертаючись із фронту, їхав з одним товаришем, який був невіруючим. На фронті він відчув межу власного зусилля і Божого спасіння. Цей воїн вертався із словами: "Все ж таки, там хтось є!" "Цей "хтось" сьогодні нам об’являється як Ісус Христос – Воплочений Бог, Спаситель світу", – наголосив Глава УГКЦ.
Наостанок Першоієрарх УГКЦ заохотив усіх, і великих, і малих, колядувати, адже колядки – простий і глибокий спосіб оспівування таїнства воплочення Бога. "Запрошую усіх вдуматися в слова коляди, бо колядуємо ми тому, щоб сповіщати радість того, що з нами – Бог, усім, хто є поруч. Тому самі колядуймо і спішімо з колядою до інших. Тоді ми разом відчуємо, що є сильні, оспівуючи нашого Спасителя. Колядуймо і відкриваймо для себе і тих, хто поруч нас, всемогутнього Бога, народженого Спасителя".
Різдвяне привітання Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета до українського народу
Різдвяне послання Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
Фото: news.church.ua
Архіпастирям, пастирям, чернецтву і всім вірним чадам
Української Православної Церкви
"Христос рождається, славіте;
Христос з небес, зустрічайте"
(ірмос 1-ї пісні Різдвяного канону)
Боголюбиві архіпастирі й пастирі, всечесні іноки та інокині, дорогі брати й сестри та всі вірні нашої Української Православної Церкви! Щиросердно вітаю всіх Вас з великим святом Різдва Господа Бога і Спасителя нашого Іісуса Христа.
У ці святі дні ми з любов’ю і благоговінням згадуємо Віфлеємську печеру і народження в ній Сина Божого, Який став через це Сином Людським.
В убогій Віфлеємській печері здійснилося те, чого протягом багатьох тисячоліть з нетерпінням чекали кращі сини й дочки роду людського. Надія на пришестя у світ Месії надихала все людство, обтяжене важким тягарем наслідків гріха. Пам’ять про те, що у світ прийде "Сім’я Жони", що вразить у голову древнього змія — диявола (Бут. 3,15), дбайливо зберігали народи протягом усієї історії людства. І хоча уявлення людей про пришестя Месіїчасто сприймали досить спотворені і викривлені форми, але суть перемоги "Сімені Жони" над силами зла всюди зберігалася незмінно.
І ось звершилася "велика благочестя тайна: Бог явився у плоті" (1 Тим. 3,16). Віфлеємську печеру осяяло світло Божества, бо в ній народився Істинний Бог. Істинний Бог прийшов у світ в образі Істинної Людини.
Блаженні очі, що бачили Пречисту Діву Марію, Яка ніжно, з материнською любов’ю, сповивала Богомладенця Христа і покладала Його в ясла (Лк. 2,7).
Блаженні вуха, що чули спів Ангелів, які прославляли пришестя у світ Сина Божого, Який приніс людству мир і Боже благовоління (Лк. 2,14).
Блаженні руки, що принесли Богомладенцю Христу ладан, золото і смирну (Мф. 2,11) — дари, які сповістили людству про те, що у світ прийшов Первосвященик грядущих благ (Євр. 9,11), Цар царів (Одкр. 17,14 ), Який, за гріхи людські принесе в жертву Богу Себе Самого (Євр. 9,28).
Знаменним є і те, що Син Божий прийняв на Себе людську плоть не від знатних і сильних людей цьогосвіту, а від простої, чистої і непорочної Діви, душа Якої горіла любов’ю до Свого Творця. Цим Господь показує, що Він прийшов у світ не для того, щоб скористатися послугами та досягненнями людства, а для того, щоб людству послужити і допомогти досягнути райського життя.
Людино, пам’ятай про це і постарайся наповнити своє життя вдячною любов’ю до свого Спасителя. Підкори свій розум і свою волю Тому, Хто тебе створив, викупив і постійно піклується про тебе. Намагайся вивчати й пізнавати закони Христові та виконуй їх, бо в них — щастя твого життя і життя кожної людини, що мандрує стежками земного буття (Пс. 118,1). Якщо ти, людино, створюєш закони для земного життя, пильно дивись, щоб вони були згодні з законами Бога. Якщо це буде не так, то навіть якщо йуся земля аплодуватиме тобі й вихвалятиме твої закони як найвищіта найгуманніші, від твоїх законів буде пахнути тлінням і вони принесуть тобі смерть, бо життя людини не в хитросплетіннях мудрості людської, а в простоті Божественної волі (Пс. 29,6).
Свято Різдва Христового нагадує нам про Тайну пришестя на землю Сина Божого і несе мир і Боже благовоління в дім і серце кожної людини. Ми просимо Господа, щоб Він захистив нас і дарував мир, щоб у нас перестала литися людська кров, щоб перестали гинути наші воїни і мирні люди. Ми молимо Господа про милість до нас, грішних, щоб Господь благословив миром нашу Церкву й увесь наш український народ.
Ще раз вітаю всіх Вас, дорогі брати й сестри, зі святом Різдва Христового. Бажаю усім здоров’я і Божого благословення. Нехай Віфлеємська зірка веде нас до Христа, Який простягає свою Божественну любов до кожної людини і постійно кличе нас до Себе святими словами: "Прийдіть до Мене, всі струджені та обтяжені, і Я заспокою вас" (Мф. 11,28). Тільки у Христі ми знайдемо спокій і мир. І Христові Рожденному, нашому Богу і Спасителю, від нас, вдячних дітей Його, — слава, честь і поклоніння,сьогодні і на віки. Амінь.
Смиренний ОНУФРІЙ
Митрополит Київський і всієї України
Різдво Христове
2014/2015
м. Київ
Різдвяне вітання Предстоятеля Української Автокефальної Православної Церкви Митрополита Київського і всієї України Блаженнішого МЕФОДІЯ
Фото: patriarchia.org.ua
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІМО ЙОГО!
Бог, що перебуває в місці неприступному, Якого неможливо побачити і залишитись живим, Котрому, як думали люди, немає до них ніякого діла, Сам захотів явитися на землю не в славі, не в могутності земній, яка відлякує, а в образі, викликаючому довіру, засвідчуючому, що Йому не байдужі люди, що Він хоче віднайти і спасти одряхлілих й занепалих від гріхів. В часи правління Цезаря Августа на далекому сході зійшла нова невиданої краси зірка.
Люди цілими родинами виходили із домівок, щоби полюбуватись дивовижним видовищем палаючої на куполі нічного неба зірки. Волхви-мудреці, дослідивши древні пророцтва, прийшли до дивовижної істини: "Великий Цар народився в Юдеї. Потрібно спішити, поклонитись йому і вручити дари, гідні Його величі".
Шлях їхній пролягав через гори і пустині, де водились дикі звірі і скривались розбійники. Ведені таємничою зіркою волхви дістались до місця призначення. Віра їхня була нагороджена. Вони не зневірились вбогістю житла, не спокусились відсутністю могутнього Царя, а в біднім беззахиснім младенці впізнали Бога, до часу скрившого своє божество в людському тілі, благоговійно поклонились Йому і піднесли дари - золото, смирно і ладан. Переказ, що дійшов з давнини, говорить, що в ту святу різдвяну ніч младенець Христос сумно плакав. Сльозинки стікали по лиці і падали на жорстку солому Його ложа. Він плакав не тому, що народився в холодному вертепі, лежить в яслах, в оточенні безсловесних тварин, що Його народження байдуже зустріли люди, навіть шукали вбити. Зовсім не через це! Він тихенько плакав через нас - злих, жадібних, зрадливих і невдячних. Він плакав, що навіть прийшовши вбогим і беззахисним младенцем, не зміг зворушити людську байдужість і дотепер Господь - безпритульний вигнанець, немаючий де голову приклонити на землі. Христос нині знову народжується у тісній і темній печері, зневажений усіма. Чим ми Його порадуємо? Що принесемо в дар? Криваві події, терзаючі нашу Державу, не дозволяють нам, подібно до волхвів, піднести багаті дари. Народжений в бідності і не потребує їх, Він хоче отримати в дар наші серця. "Дай Мені сине Мій, своє серце" (Притч.2326). Серце - джерело життя. Господь хоче перебувати в нашому серці, щоби дарувати нам повноту життя. Зробити його по справжньому щасливим без Бога - це неможливо. "Ось Я, стою під дверима та стукаю. Коли хто почує мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду вечеряти з ним" (Об.3,20).
Нині час сприятливий подарувати своє серце, яке Господь не привласнює, а напоєне іще більшою любов’ю, повертає на землю, для подальшого жертвенного служіння людям, виконання Його святої заповіді, любові до ближнього, аби позбавити людей від безумства, та примирити розділених ненавистю, забувших, що пролита кров одновірців не прощається ні в цьому житті, ані в житті вічному. В час всенародного випробування Свята Церква, закликає нас забути про себе, бути вищими за все особисте, заради святої цілі визволення нашої Богом даної землі.
Навчімось і ми, подібно до новітніх героїв, жертвувати Богу і народу свої життя! Младенець Христос прийме нашу чисту жертву і ми відчуємо щастя вічного життя, вічного блаженства з Богом. ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! Вітаємо інших славних захисників вітчизни, ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! Вітаємо весь благочестивий український народ, мужній і сильний, достойний, як ніхто інший, на щастя. Різдвяна радість нехай переповнює наші серця! Младенець Христос благословляє своїми рученятами нашу землю. Україна відбудеться, стане нашою не тільки по назві, а насправді буде люблячою матір`ю для всіх своїх дітей!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ! СЛАВІТЕ ЙОГО!
Блаженніший МЕФОДІЙ Митрополит Київський і Всієї України Предстоятель УАПЦ
Різдво Христове
7 січня 2015 р. Б м. Київ, Україна
