За останні кілька днів з'явилися повідомлення про удари, завдані в багатьох регіонах росії та окупованого Криму. Ці атаки демонструють зростаючу складність і спроможність України у проведенні ударних операцій. Українці не лише завдають ударів по дедалі ширшому переліку цілей, але й роблять це на більшій відстані.
У травні я опублікував статтю, в якій досліджував українську адаптацію і те, як Збройні сили України постійно вчилися і вдосконалювали проведення ударних операцій протягом цієї війни. Сьогодні я пропоную оновлену версію цієї статті з урахуванням подій останніх днів, а також низки інших українських ударних операцій, що відбулися зі середини 2023 року.
Як я зазначав у травні, протягом війни ЗСУ здійснили низку адаптацій до свого складу, структури і процесів з метою підвищення оперативної ефективності. Особливо слід відзначити розвиток більш складних, далекобійних ударних спроможностей.
Далі та точніше. Україна завдає удару у відповідь
Від початку російського вторгнення українці перейшли до нанесення ударів на великі відстані. Хоча вони в основному базувалися на наземних ракетних установках, з лютого 2022 року можливості Збройних сил України розширилися за рахунок озброєних безпілотників, крилатих ракет з Великої Британії та Франції (і, сподіваємося, незабаром з Німеччини), а також морських ударних дронів. Це логічний наступний крок. Ці дальні удари – не просто військова операція, а політична необхідність.
Зі середини 2022 року ЗСУ продемонстрували здатність приймати на озброєння і використовувати проти росіян дуже точні ракетні системи великої дальності. Високомобільна артилерійська ракетна система (HIMARS) почала розгортатися в Україні в червні торік. Це легша, більш мобільна версія гусеничної мобільної реактивної системи залпового вогню M270, яка використовувалась під час війн у Перській затоці в 1991 і 2003 роках. Проте після прибуття HIMARS кілька країн, як-от Велика Британія і Німеччина, також надали Україні платформи РСЗВ M270.
Завдяки своїй великій дальності і точності, HIMARS і M270 є зброєю для ураження цілей, що знаходяться глибоко за лінією фронту бойових дій. Це робить їх більше інструментом оперативного рівня, ніж тактичного, де артилерія все ще залишається домінуючою формою вогневої підтримки. Ці ракети, випущені з HIMARS і РСЗВ – керованих реактивних систем залпового вогню (GMLRS), були використані для знищення критично важливих російських вузлів зв'язку, штабів і командних пунктів армії рф, місць дислокації їхніх резервних військ і важливих об'єктів логістики.
Мабуть, найважливішим наслідком застосування цих далекобійних ракетних систем є те, що вони дозволили українцям – після кривавої кампанії на Донбасі в середині 2022 року – повернутися до ведення бойових дій з росіянами на відстані. Це було критично важливою адаптацією України на сході, оскільки росіяни змінили тактику, сконцентрувавши свої сили в одному великому наступі з великими втратами. Вони використали свою перевагу у вогневій потужності на Донбасі і змусили українців вести битву за Донбас на виснаження. Впровадження HIMARS змінило розрахунки на полі бою в боротьбі за Україну.
Ключовою ціллю були вузли управління й контролю, командні пункти з вищим російським командуванням. Це були невеликі цілі, і вони знаходилися поза межами досяжності існуючих 155-мм і 152-мм артилерійських систем України. Здатність швидко націлитися на них одразу після виявлення і використати точність ракет HIMARS, аби завдати максимального ураження, була життєво важливою. Крім того, багато російських складів постачання, розташованих поблизу залізниць, знаходилися у безпосередній близькості до цивільних міст і населених пунктів. Більша точність ракет HIMARS дозволила українській армії звести до мінімуму супутні збитки під час атак на важливі російські об'єкти.
Ця зміна в українських можливостях також мала психологічний вплив на росіян. Більша частина російських військ опинилася під загрозою нападу з боку більш дальнобійних і точних ракет. Солдати із рф бачили їхній вплив на власні очі, а також у соціальних мережах. росіянам довелося швидко адаптуватися і розпорошити свою і без того слабку логістичну систему, що зробило її ще менш ефективною.
За межами наземних систем. Модифікація "Стрижів", Storm Shadow та власні рішення
Але ці наземні системи не були єдиним новим ударним озброєнням великої дальності, розгорнутим українцями. У 2023 році їхня здатність завдавати ударів по росіянах була посилена за рахунок повітряної зброї великої дальності. Спочатку вони модифікували старі радянські безпілотники-розвідники Ту-141 "Стриж" для проведення ударних операцій. "Стриж" більше схожий на крилату ракету, ніж на традиційний розвідувальний БПЛА. Він запускається з причепа і летить за заданим курсом на трансзвуковій швидкості. Після певної модифікації українцями, ці "крилаті ракети" були використані для дальніх ударів по авіабазах "Енгельс" і "Дягілєво" в росії в грудні 2022 року.
Українці, як і протягом усієї цієї війни, вчилися і адаптувалися. Це допомогло їм у плануванні та виконанні дальніх ударів. Це стало в нагоді, коли у 2023 році на озброєння ЗСУ надійшло більш досконале і сучасне далекобійне озброєння.
Цьогоріч на озброєнні України з'явився новітній засіб повітряного удару великої дальності. Про надання ракети Storm Shadow британського виробництва оголосив прем'єр-міністр Великої Британії у травні 2023 року. Storm Shadow – це малопомітна ракета, що запускається з винищувачів і здатна вражати цілі на відстані понад 250 кілометрів від точки запуску. Вона призначена для ураження важливих цілей за допомогою 400-кілограмової осколково-фугасної боєголовки. Ракета розширює можливості Збройних сил України з ураження російських цілей оперативного рівня і змусила росіян пристосовуватися до розосередження та захисту своїх важливих штабів і логістичних вузлів.
Україна також розробляє власні рішення для задоволення своїх потреб у завданні ударів на великі відстані. Намагаючись скоротити прірву між своїми можливостями дальнього радіусу дії і можливостями росії, вона розширила свою програму розробки власних безпілотників для розвідки і нападу на стаціонарні цілі, транспортні засоби та інші БПЛА противника. Одна з українських компаній, AeroDrone, заявила, що одна з її моделей, яка має назву Enterprise і базується на каркасі легкого літака, може літати на відстань понад 3 000 кілометрів. Незважаючи на постачання західних ударних ракет більшої дальності, таких як Storm Shadow, цілком ймовірно, що Україна продовжить розробку власних ударних безпілотників, оскільки війна триває.
За останні кілька місяців ці нові системи, а також простіші комерційні БПЛА використовувалися для атак на стратегічні об'єкти по всій території росії. У травні, липні та серпні цього року було здійснено кілька атак на об'єкти в москві. Безпілотники не лише завдали шкоди фізичним об'єктам, але й спричинили кількаразове закриття московських аеропортів. Ці атаки дозволили уникнути жертв серед цивільного населення, але привернули велику увагу ЗМІ – і, ймовірно, створили великий політичний головний біль для путіна і його військового штабу.
Керченський міст також зазнав численних атак, зокрема в липні і серпні цьогоріч. Це об'єкт, що має як політичне, так і військове значення. Він є легітимною військовою ціллю через інтенсивність військового руху, який використовує його для постачання російських окупаційних сил у Криму. Це також політична мішень, оскільки цей проєкт особисто контролював (і відкрив) путін. Атака на міст – це атака на путіна.
Нарешті, аеродроми дедалі частіше стають мішенню для обстрілів з боку українців. Хоча ця кампанія проти російських аеродромів розпочалася торік, за останні кілька місяців вона розширилася. Однією з найбільш вражаючих стала атака 22 серпня цього року, в результаті якої було знищено стратегічний бомбардувальник Ту-22М на російській авіабазі "Сольці-2". Зовсім нещодавно картонні дрони австралійського виробництва були використані для атаки на аеродром у Курську. І, звичайно, ми маємо нічні атаки, які, схоже, були спрямовані на військовий аеродром у Пскові, де базується 12-та дивізія військово-транспортної авіації росії, оснащена літаками Іл-76. Ці атаки на аеродроми, метою яких є літаки, а також аеродромна інфраструктура, як-от паливні установки, мають військове значення. Вони не лише знищують потенціал, але й змушують росію переоцінити свої ресурси протиповітряної оборони. Важливо, що це може призвести до передислокації російських військово-повітряних сил далі від України, обмежуючи їхню корисність.
Нарешті, схоже, що великий виробник мікроелектроніки – "Силікон Ел" у Брянську – також днями зазнав удару. Це свідчить про подальше розширення цілей української кампанії стратегічних атак. З огляду на те, що така продукція використовується у багатьох військових системах, вона є законною ціллю. росія завдає ударів по українській оборонній промисловості зі самого початку війни.
Ще однією розробкою, яка дозволила українцям наносити подальші удари, є безперервна розробка напівзанурених ударних систем для морського напрямку.
В морській сфері. Трохи про українські розробки
Мабуть, найбільш вражаючим досягненням українців у морській сфері стало потоплення у квітні 2022 року крейсера ВМФ росії "москва", флагмана Чорноморського флоту. В ході операції, в якій були задіяні українські безпілотники, а також ракети "Нептун", корабель був вражений двома ракетами близько 20:00 13 квітня. Він затонув наступного дня.
Але хоча росіяни розвинули свої військово-морські дії, щоб зробити їх менш вразливими до таких ударів наземними морськими ударними засобами, українці також пристосувалися. Вони не відмовилися від намірів завдавати ударів по російських військових кораблях і, як мінімум, обмежити їхню свободу пересування в Чорному морі.
У жовтні 2022 року українці здійснили раптову атаку на російський Чорноморський флот силами до семи надводних дронів за підтримки восьми повітряних безпілотників. Як повідомляється, українські дрони-камікадзе атакували фрегат класу "Адмірал Григорович" і протимінний корабель ВМФ росії. Після нападу Міністерство оборони рф визнало лише те, що протимінному кораблю було завдано незначних пошкоджень.
Наступні атаки були здійснені в березні, квітні та травні цього року, хоча вважається, що українські дрони-камікадзе під час цих атак завдали незначної шкоди. Ще один напад був здійснений на російський військовий корабель у серпні, а також на російський танкер того ж місяця.
Українці розробили щонайменше три надводні безекіпажні судна. Перший – п'ятиметровий надводний дрон, який зовні дуже схожий на критий швидкісний катер. З боєголовкою вибухової речовини до 200 кг і радіусом дії майже 400 км, саме ці безпілотні морські дрони були задіяні в атаці на Севастополь у жовтні 2022-го. Другий розроблений Україною безекіпажний морський дрон – напівзанурювальний, менший за розмірами, ніж перший надводний, що використовувався під час жовтневих атак на Севастополь. Третій дрон – це озброєний безекіпажний підводний апарат "Толока". Судно з трубчастим корпусом, великим кілем і горизонтальними стабілізаторами посередині корпусу було показано у квітні 2023 року. Розроблені як сімейство односторонніх підводних апаратів-камікадзе для нападу на російські військові кораблі, "Толоки" мають радіус дії від 100 до майже 2 000 кілометрів в залежності від варіанту.
Чудовим джерелом інформації про ці українські можливості, що розвиваються, є H.I. Sutton, "Ukraine's Maritime Drones (USV): Що вам потрібно знати", опублікована на його чудовому вебсайті Covert Shores. Ви можете прочитати її тут.
Ця серія морських ударних дронів є прикладом того, як українці адаптують свою стратегію до непрямого підходу проти звичайних військово-морських сил. Маючи майже нульову ймовірність розбудови власного звичайного військово-морського флоту для боротьби з росіянами, українці розробили потенціал без екіпажу. Хоча вони нібито призначені для потоплення або пошкодження російських надводних кораблів, вони також мають психологічний ефект, щоб відмовити російські кораблі від виходу в море. Враховуючи, що багато ракетних атак, спрямованих на Україну, здійснюються з військових кораблів у Чорному морі, Київ сподівається знизити ефективність Чорноморського флоту рф.
Стратегічна ударна кампанія. Витонченість потенціалу зростає
Все це вказує на зростаючу витонченість українського ударного потенціалу. Зараз ми можемо спостерігати ці операції як окрему стратегічну ударну кампанію, яка покликана забезпечити політичні і стратегічні військові ефекти для ведення Україною війни. Вона відіграє важливу роль у послабленні російського військового потенціалу, змушуючи передислокувати радари ППО та інші системи, а також демонструючи прихильникам України, що вона серйозно налаштована на перемогу у війні.
Ця стратегічна ударна кампанія покликана вплинути на громадську думку в росії. Як нещодавно зазначив президент Зеленський після атаки безпілотника на москву:
Сьогодні 522-й день так званої "Спеціальної військової операції", яка, за задумом російського керівництва, триватиме кілька тижнів. Поступово війна повертається на територію росії – в її символічні центри та військові бази, і це неминучий, природний і абсолютно справедливий процес.
З наближенням зимових місяців ці стратегічні ударні операції будуть лише зростати у своїй важливості й видимості. Це спосіб продовжувати бойові дії, коли наземний маневр стає складним у мокру холодну пору року. І це спосіб продемонструвати прихильникам України прогрес у війні в період низьких темпів інших операцій.
Однак я б запропонував застереження. Хоча кампанія дальніх ударів, яку проводять українці, є життєво важливою, вона не є срібною кулею і сама по собі не принесе перемоги у війні. Збройні сили – це складні організації з багатьма різними можливостями за функціями, дальністю, масштабом і впливом. Тож українська стратегічна ударна кампанія, що розвивається, є лише частиною складної і високорозгалуженої системи людей, машин та інформації, яка необхідна Україні для перемоги у цій війні.
