Громадяни США, Франції, Росії та Ізраїлю змагаються за «головний опозиційний канал» України
23 квітня 2013 року телеканал ТВі, який в останній рік-два став чи не головним неформальним рупором опозиції, оголосив про зміну генерального директора, а також про появу у каналу нового інвестора. Новим керівником ТВі став відомий журналіст, автор програми «Знак оклику» Артем Шевченко. А інвестором – американський бізнесмен, виходець із Одеси Олександр Альтман.
Головний акціонер каналу ТВі (станом на 21 квітня 2013 року) Костянтин Кагаловський натомість оголосив, що канал захопили рейдери «за допомогою силових структур»: «Це класичний рейдерський захват каналу здійснено за допомогою заступника з безпеки телеканалу Радченка, який напередодні викрав статутні документи ТВі».
Втім, прогресивній громадськості мабуть не варто виходити на мітинги на підтримку скривдженого акціонера ТВі, який – треба йому віддати належне – тривалий час фінансує з власної кишені збитковий телеканал. Адже у 2009 році точно таким самим чином – шляхом маніпуляцій з документами – Кагаловський позбавив контролю над каналом свого бізнес-партнера Володимира Гусинського.
Колишній топ-менеджер розгромленого Путіним нафтового гіганта «ЮКОС», громадянин Франції Костянтин Кагаловський та колишній же медіамагнат і один з найвпливовіших олігархів Росії часів президентства Бориса Єльцина Володимир Гусинський, який є власником одразу трьох паспортів – російської, ізраїльського та іспанського, на паритетних засадах застували у 2008 році ТВі. До речі, саме завдяки ТВі в українському телепросторі з’явився Євген Кісєльов – давній і перевірений рупор Гусинського. Однак через якийсь час Кагаловський став підозрювати, що Гусинський продає їхньому телеканалу контент власного виробництва за завищеними цінами, обманюючи таким чином свого партнера. І, скориставшись допомогою тогочасного гендиректора ТВі Миколи Княжицького (нині – нардеп від Об’єднаної опозиції) Кагаловський здійснив, як стверджував Гусинський «рейдерське» захоплення телеканалу.
Гусинський уже тривалий час намагається повернути собі втрачений український актив. Й у серпні 2012 року Верховний суд Нью-Йорка виніс проміжне рішення щодо конфлікту навколо телеканалу ТВі на його користь. Суд вирішив, що телеканал ТВі коштував 56,9 мільйонів доларів і компанія Гусинського New Media Holding має право на 28,45 мільйонів доларів плюс відсотки в якості відшкодування збитків. Також у судовому рішенні зазначено, що Кагаловський діяв спільно з гендиректором ТВі Миколою Княжицьким для того, щоб «приспати» Гусинського та розмити його долю у телеканалі. Сам Микола Княжицький, коментуючи тоді рішення суду, заявив: «Я не спорю, що я діяв спільно з Кагаловським. Це не велика таємниця».
Кагаловський: "Ніхто крім мене незалежний канал фінансувати не буде. Дурних немає":
"Сім'я" чи олігархи
Нинішня заміна менеджменту та інвестора – часткове продовження конфлікту Кагаловського та Гусинського. Новий інвестор Олександр Альтман є бізнес-партнером останнього. А от нового генерального директора Артема Шевченка в принципі можна назвати людиною Миколи Княжицького. У чинного нардепа від «Батьківщини», який – нагадаємо – у 2009 році допоміг Кагаловському взяти ТВі під контроль, після обрання до парламенту стосунки із головним акціонером каналу цілковито зіпсулися. І сьогодні він упевнено заявляє про законність зміни менеджменту та переконує: усе в порядку: «Якщо каналом тепер управляє Артем Шевченко, то я переконаний, що з телеканалом буде все добре, тому що він чесний журналіст».
Сам Артем Шевченко, як стверджує співробітник ТВі Мустафа Найєм, заявив, що заміна керівництва – вимушений крок, щоб запобігти продажу каналу Кагаловським. Дивна логіка – перешкодити власникові продати його власність… Згодом, новий гендиректор заявив, що зміни власників не було, просто прийшов новий інвестор. Не менш дивна заява.
Альтман: "Я не власник, я інвестор"
Костянтин Кагаловський, до речі, теж говорить про ймовірний продаж – лише не ним самим, а «рейдерами». Які, на його думку, діють в інтересах «третіх сил».
Той же такий Мустафа Найєм стверджує, що власники каналу вели переговори про його продаж і оцінювали канал в $120 млн. «У той же час різні сторони пропонували купити канал за суму вдесятеро меншу – $12 млн. Канал, також, пропонувався на купівлю групі Дмитра Фірташа і Сергія Льовочкіна, які відмовилися платити $120 млн. і на цьому переговори закінчилися. Каналом також цікавилися люди наближені до Олександра Януковича і Сергія Курченка, з якими переговори також закінчилися нічим. Наскільки я розумію, якась зі сторін в Україні, вирішила взяти контроль над каналом, скориставшись старим конфліктом між Костянтином Кагаловським і Володимиром Гусинським. Так просто виявилося дешевше і простіше».
Опосередковано цю версію підтверджує той факт, що сьогодні Костянтин Кагаловський прибув на канал у супроводі трьох депутатів від партії «Удар», яку пов’язують із групою Фірташа-Льовочкіна. І, схоже, саме на підтримку цієї групи розраховує Кагаловський, стверджуючи, що корпоративний він унормує ситуацію впродовж доби.
Втім, якщо на протилежному боці конфлікту представники «Сім’ї», то оптимізм Кагаловського явно передчасний...
Навіщо потрібен ТВі
На перший погляд, метушня навколо невеликого каналу, який практично не має ефірного мовлення і який є збитковим, немає особливого сенсу. Однак, це лише на перший погляд.
ТВі – це канал, який активно дивляться у столиці і містах-мільйонниках. А у свої кращі часи найбільш рейтингова програма ТВі – «Вечір з Миколою Княжицьким» – не поступалася за аудиторією ток-шоу Кісєльова та Шустера, які виходили на значно рейтинговіших каналах.
ТВі разом із «5 каналом» – це єдині потенційні рупори опозиції на випадок подій, аналогічних тим, які відбувалися восени 2004 року. Тоді, нагадаємо, «5 канал» теж не був серед найбільш рейтингових каналів України, однак його роль у помаранчевій революції та мобілізації протестних настроїв важко переоцінити. Тому напередні 2015 року подібні ресурси просто необхідно тримати під надійним контролем.
