Війна в Україні скоро вийде вже на другий рік. BBC поцікавилися у кількох військових аналітиків, як, на їхню думку, розгортатимуться події у 2023 році.
Чи може вона завершитися цьогоріч і як саме – на полі бою чи за столом переговорів? Чи може перейти у 2024-й?
Весняний наступ росії буде вирішальним – Майкл Кларк
Майкл Кларк, асоційований директор Інституту стратегічних досліджень, Велика Британія
Хто нападає на іншу країну в широких євразійських степах, той зрештою приречений зимувати в ній.
Наполеон, Гітлер і Сталін змушені були утримувати свої армії в умовах степової зими, і зараз – коли війна застопорилася – владімір путін окопує свої війська на зиму, щоб дочекатися нового російського наступу навесні.
Обидві сторони потребують паузи, але українці краще озброєні та мотивовані продовжувати наступ, і ми можемо очікувати, що вони продовжуватимуть натиск, принаймні на Донбасі.
Навколо Кремінної і Сватового українці дуже близькі до великого прориву, який відкине російські війська на 40 миль назад до наступної природної оборонної лінії, і близько до того місця, де фактично почалося їхнє вторгнення в лютому.
Київ не захоче зупинятися, коли виграш настільки великий і так близько. Тим не менш, українські наступальні дії можуть призупинитися на Південному Заході, після того, як відвойовано Херсон.
Перехід на східний берег Дніпра з метою тиску на вразливі автомобільні та залізничні шляхи сполучення росії з Кримом – надто складне завдання. Але ніколи не можна виключати можливості нового несподіваного наступу Києва.
У 2023 році ключовим визначальним фактором буде доля весняного наступу росії. путін визнав, що близько 50 000 нещодавно мобілізованих військовослужбовців вже перебувають на фронті; інші 250 000 – проходять підготовку.
Немає іншого виходу, окрім продовження війни, доки доля цих нових російських сил не вирішиться на полі бою.
Коротке і нестабільне припинення вогню – єдина інша перспектива. путін чітко дав зрозуміти, що він не зупиниться. А Україна дала зрозуміти, що вона бореться за своє життя.
Україна поверне собі свої землі – Андрій Піонтковський
Андрій Піонтковський, науковець і аналітик з Вашингтону
Україна переможе, повністю відновивши свою територіальну цілісність не пізніше весни 2023 року. Цей висновок формують два фактори.
Перший – це безпрецедентна в сучасній історії воєн мотивація, рішучість і мужність українських військових та української нації в цілому.
Інша справа, що після багатьох років умиротворення російського диктатора Захід нарешті доріс до усвідомлення масштабу історичного виклику, що стоїть перед ним. Це найкраще ілюструє нещодавня заява Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга:
"Ціна, яку ми платимо, вимірюється грошима. Тоді як ціна, яку платять українці, – це кров. Якщо авторитарні режими побачать, що сила винагороджується, ми всі заплатимо набагато вищу ціну. І світ стане небезпечним для всіх нас".
Точний час неминучої української перемоги визначатиметься швидкістю, з якою НАТО зможе надати новий пакет ударної зброї (танки, літаки, ракети великої дальності), що змінить правила гри.
Я очікую, що Мелітополь стане ключовою точкою битви у найближчі місяці (можливо, тижні). Захопивши Мелітополь, українці легко вийдуть до Азовського моря, фактично відрізавши шляхи постачання та комунікації з Кримом.
Капітуляція росії буде формально узгоджена на технічних переговорах після нищівного просування українських військ на полі бою.
Держави-переможниці – Україна, Великобританія, США – сформують нову архітектуру міжнародної безпеки.
Кінця не видно – Барбара Занчетта
Барбара Занчетта, Департамент військових досліджень, Королівський коледж Лондона
владімір путін розраховував на пасивне сприйняття Україною дій свого сильнішого сусіда, без значимого залучення інших країн. Цей серйозний прорахунок призвів до затяжного конфлікту, якому поки що не видно кінця.
Зима буде важкою, оскільки російські атаки на українську інфраструктуру намагатимуться зламати моральний дух і витримку й без того підірваного населення. Але стійкість українців вражає. Вони вистоять. Війна затягнеться. І далі.
Перспективи переговорів похмурі. Задля мирної угоди основні вимоги принаймні однієї сторони мають змінитися. Немає жодних доказів того, що це сталося, або що це станеться найближчим часом.
Яким же тоді буде фінал?
Витрати на війну, як матеріальні, так і людські, можуть зламати рівень прихильності російської політичної еліти. Ключ – всередині росії.
Минулі війни, в яких вирішальним елементом був прорахунок, наприклад, В'єтнам для Сполучених Штатів або Афганістан для Радянського Союзу, закінчувалися лише таким чином. У країні, яка прорахувалася, змінювалися внутрішньополітичні умови, що робило вихід – "почесним" – єдиним життєздатним варіантом.
Однак це може статися лише в тому випадку, якщо Захід твердо стоятиме на позиціях підтримки України, незважаючи на посилення внутрішнього тиску, пов'язаного з витратами на війну.
На жаль, це буде тривала політична, економічна та військова битва за рішучість. І до кінця 2023 року вона, швидше за все, все ще триватиме.
Жодного іншого результату, окрім поразки росії – Бен Ходжес
Бен Ходжес, колишній командувач Сухопутних військ США в Європі
Ще занадто рано планувати парад перемоги в Києві, але вся ініціатива зараз на боці України, і я не маю жодних сумнівів, що вони виграють цю війну, ймовірно, у 2023 році.
Взимку справи просуватимуться повільніше, але безсумнівно, українські війська зможуть впоратися краще, ніж російські, оскільки все зимове обладнання надходить з Великої Британії, Канади та Німеччини.
В січні Україна може бути спроможна розпочати завершальну фазу кампанії – звільнення Криму.
Ми знаємо з історії, що війна – це випробування волі та випробування логістики. Коли я бачу рішучість українського народу і солдатів, а також швидке покращення логістичної ситуації для України, я не бачу іншого результату, окрім поразки росії.
До такого висновку мене частково підштовхнуло виведення російських військ з Херсона. По-перше, як психологічний стимул для українського народу, по-друге, як глибокий конфуз для кремля і, по-третє, як надання українським силам ключової оперативної переваги – всі підступи до Криму тепер знаходяться в межах досяжності українських систем озброєння.
Я вважаю, що наприкінці 2023 року Крим буде повністю під контролем і суверенітетом України, хоча може бути досягнута певна домовленість, яка дозволить росії поступово зменшити частину своєї військово-морської присутності в Севастополі. Можливо, навіть до кінця дії договору (приблизно до 2025 року), який існував до незаконної анексії Криму росією.
Триватимуть зусилля з реконструкції української інфраструктури вздовж узбережжя Азовського моря, включаючи важливі порти Маріуполь і Бердянськ, а відновлення роботи Північно-Кримського каналу, який перенаправляє воду з Дніпра до Криму, стане ще одним важливим проєктом, що привертає увагу.
Очікувати більше – Давид Гендельман
Давид Гендельман, військовий експерт, Ізраїль
Замість того, щоб говорити про те, "чим це закінчиться", ось що кожна сторона хотіла б досягти на наступному етапі.
Лише близько половини з 300 000 мобілізованих російських військ вже знаходяться в зоні бойових дій. Решта, разом із силами, вивільненими для дій після відходу з Херсона, дає росіянам можливість розпочати наступ.
Окупація Луганської та Донецької областей продовжиться, але великий прорив росіян на кшталт прориву з півдня на Павлоград з метою оточення українських сил на Донбасі є менш вірогідним.
Більш вірогідним є продовження поточної тактики – повільне витіснення українських сил на вузьких напрямках та повільне просування вперед, як у районі Бахмута та Авдіївки, з можливим застосуванням такої ж тактики на ділянці Сватове-Кремінна.
Продовження обстрілів української енергетичної інфраструктури та інших атак на український тил завершить цю стратегію війни на виснаження.
Значні українські сили також були вивільнені після відступу росіян з Херсона. Для них найбільш стратегічно цінним є напрямок на південь, на Мелітополь або Бердянськ, з метою перерізати російський материковий коридор до Криму. Це була б велика українська перемога, і саме тому росіяни укріплюють Мелітополь.
Іншим варіантом для України є Сватове – успіх там поставив би під загрозу весь північний фланг всього російського фронту.
Велике питання полягає в тому, скільки українських сил є вільними і доступними для наступу в цей момент, і який графік лежить у генерала Залужного на столі із зазначенням того, скільки нових резервних бригад і корпусів, які створюються, будуть готові через один, два або три місяці, включаючи живу силу, бронетехніку і важке озброєння.
Після того, як замерзне грунт, ми отримаємо відповідь на це питання. І ця відповідь ще трохи наблизить нас до відповіді: "Чим це все закінчиться".
Аналітики були обрані за їхню військову експертизу та різноманіття поглядів
Джерело: BBC
