Газові переговори Росії та України: вибір Києва
Ізабел Ґорст шукає у редакційному блозі The Financial Times – Beyond BRICS - відповідь на запитання, чому Віктор Янукович скасував свій візит до Москви, під час якого він мав підписати угоду, що наблизила б Україну до Митного союзу в обмін на знижку на російський газ.
Ґорст нагадує, що Путін намагається заманити країни колишнього СРСР до Митного союзу та обіцяв Україні нижчі ціни на російський газ, якщо вона співпрацюватиме у цій справі. У Януковича виправдали скасування візиту тим, що над документами, які готуються до підписання, треба довше попрацювати, і зустріч перенесли на невизначений час у 2013 році. Проте, до неї може багато чого змінитися, особливо після саміту ЄС-Росія цього тижня.
Янукович намагається збалансувати інтереси України з інтересами Росії та Європи, і у цьому йому створює перешкоди газ. Вступ до Митного союзу, у якому домінує Росія, міг би підірвати незалежність України, але перебування поза цим торговельним блоком могло б поставити під загрозу доступ України до ринків СНД.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Виталий Портников. Московский недолет
Тож Янукович пропонує третій шлях: замість повноцінного членства у Митному союзі асоційований статус разом зі знижкою на газ. Проте, як вважає Ґорст, Москві такий варіант навряд чи сподобається. Окрім того, Янукович не раз казав, що пріоритетом України є підписання угоди про вільну торгівлю та асоціацію з ЄС, що є першим кроком у напрямку до реалізації стратегічного зовнішньополітичного вибору України – інтеграції до ЄС.
Ґорст зазначає, що Росія лише нещодавно додала членство у Митному союзі до переліку поступок, на які має піти Україна, щоб отримати знижку на газ. Найбільшою перешкодою на газових переговорах Росії та України є відмова Києва передати "Газпрому" контроль над газотранспортною мережею. "Газпром" у відповідь почав будувати газопроводи в обхід території України. Після закінчення "Північного потоку" "Газпром" просуває ідею будівництва газопроводу по дну Чорного моря до Південної Європи. Якщо він буде збудований зі своєю запланованою пропускною спроможністю у 63 млрд кубічних метрів на рік, то українська газотранспортна система може втратити своє значення.
Втім, деякі спостерігачі, зокрема, й європейський комісар у справах енергетики Ґюнтер Еттінґер, вважають, що Росія ніколи не збудує "Південний потік". Вони припускають, що ідея є шантажем, що має на меті схилити Україну до компромісу на газових переговорах та зірвати плани ЄС з будівництва газопроводів для транспортування газу з басейну Каспійського моря до Європи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кому потрібний Митний союз
Церемонія урочистого початку будівництва газопроводу на узбережжі Чорного моря, що відбулася цього місяця, була переважно символічною. "Газпром" ще не готовий розпочати будівництво "Південного потоку". Проекту бракує фінансування, окрім того, ще немає висновків експертиз з впливу будівництва на навколишнє середовище.
Росія хотіла б отримати від ЄС звільнення "Південного потоку" з-під дії законодавства Союзу про вільний доступ до газопроводів. Відмова ЄС могла б підірвати економічну доцільність будівництва "Південного потоку", яка й так під питанням через невизначеність щодо попиту на газ у майбутньому у враженій кризою Європі. Проте, "Південний потік" є не лише економічним проектом, але й політичним. Путін інвестував чимало політичного капіталу у цей проект і так просто не відмовиться від нього. А тому, як зазначає Ґорст, навіть якщо Янукович думає, що на його користь грає час, він може помилитися.
Інтерес до української гривні зникає
Інвестори не дуже раді поверненню Азарова на посаду прем'єра. Фото: AFP
Джессіка Мід пише у The Wall Street Journal про те, що міжнародні інвестори втрачають інтерес до українських активів та очікують девальвації гривні.
У грудні дві міжнародні рейтингові агенції знизили кредитний рейтинг України, що лише підтвердило побоювання інвесторів щодо девальвації гривні. Протягом усього 2012 року інвестори розраховували на позитивні зміни – економічні реформи, які могли розпочатися після парламентських виборів, та укладення нової угоди про кредитування з МВФ. Деякі були готові навіть інвестувати у номіновані у гривні облігації з дохідністю вище 20%.
Проте зараз добра воля інвесторів випарувалася, оскільки вибори вже закінчилися, а на обрії не видно й натяку на зміни, особливо у ключових питаннях для відновлення кредитування МВФ – припиненні субсидування газу та лібералізації курсу гривні. Курс гривні стабілізувався на початку грудня. Проте вона була девальвована лише на близько 1% від курсу станом на початок 2012 року, і інвестори очікують на подальшу девальвацію у новому році.
Побоювання інвесторів щодо українських облігацій посилилися після того, як у грудні Moody's та Standard & Poor's знизили кредитний рейтинг України, а МВФ вирішив перенести візит своєї місії на січень. Повернення Миколи Азарова на посаду прем’єр-міністра навряд чи принесе серйозне полегшення, він є завзятим опонентом підвищення тарифів на газ для домогосподарств.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович призначив новий Кабінет міністрів
Тож інвестори вже ставлять запитання, наскільки та коли впаде курс гривні. Оцінки є дуже різними. Goldman Sachs очікує девальвацію на близько 30% до другого кварталу 2013 року, натомість Barclays – відразу на 20% у другому кварталі. Форвардні контракти на світовому валютному ринку враховують девальвацію на близько 30%.
Проблеми гривні випливають з дедалі більшого дефіциту поточного рахунку України й потреби повернути наступного року значну суму кредиторам. Дефіцит поточного рахунку становить близько 14 млрд доларів, натомість у 2013 році Україні треба буде повернути 6 млрд доларів МВФ і ще 2 млрд доларів – іншим кредиторам.
Інвестори, що цікавляться суто валютою, можуть грати лише на ринку розрахункових форвардів долар-гривня, де розрахунки відбуваються на підставі різниці між законтрактованим та дійсним на певний момент спотовим курсом. Але цей ринок є неліквідним, оскільки його учасники купують та продають валюту через занадто довгі проміжки часу, що ускладнює торгівлю великими обсягами. Через низьку ліквідність інвестори його уникають.
Крім того, іноземні інвестори обережно ставляться до деномінованих у гривні облігацій, навіть попри високу дохідність, оскільки побоюються значної девальвації валюти. Угода з МВФ є ключовою для підвищення довіри інвесторів до України.
Підготував Сергій Брикса
