Якщо західні союзники не надішлють Україні необхідну зброю, зростає ймовірність того, що війна затягнеться на невизначений термін, завдавши ще більше жахливих втрат як Україні, так і росії, та створюючи зростаючі ризики для всього світу, стверджує Макс Бут на сайті CFR.
Спалити мости. Як наразі просувається український контрнаступ?
Українські військові діють надзвичайно добре, зважаючи на обмеження, з якими вони стикаються в оснащенні та підготовці, а також на здатність російських окупантів окопуватися та укріплювати свої позиції. У липні державний секретар США Ентоні Блінкен зазначив, що українці відвоювали приблизно 50 відсотків території, захопленої росією з моменту її вторгнення у 2022 році. З того часу український контрнаступ у Запорізькій області набрав більших обертів, оскільки ЗСУ прорвали принаймні першу російську лінію оборони. Але українські силм все ще не наблизилися до виходу до Азовського моря, що дозволило б їм розірвати "сухопутний міст" між окупованими росією Кримом та Донбасом на сході України.
Українці, схоже, коригують свої очікування, щоб досягти, як мінімум, Токмака, головного центру російських операцій, розташованого на відстані близько шістдесяти миль від узбережжя. Чим ближче вони підійдуть до Азовського моря, тим більшою буде їхня здатність перекрити російські лінії постачання. Якщо українські війська зможуть піддати обстрілу прибережні дороги і залізничні колії за допомогою своїх пускових установок HIMARS, які мають п'ятдесятимильний радіус дії, то зможуть чинити тиск на росіян протягом зими і підготувати підґрунтя для ще одного потенційного контрнаступу наступного року.
Снаряди, танки і ракети. Що потрібно Україні із західного озброєння протягом наступних кількох місяців?
Києву необхідно більше озброєння, включно з боєприпасами для ППО, артилерійськими снарядами, танками і ракетами великої дальності (як-от армійська тактична ракетна система, або ATACMS), щоб продовжувати наносити удари по російських базах на Кримському півострові. Досі Захід надавав більшу частину того, що просив Київ, але набагато повільніше і в набагато менших кількостях, ніж потрібно. Сполучені Штати, наприклад, щойно доставили перші танки M1 Abrams в Україну і зрештою мають намір надати тридцять один танк, якиї буде достатньо лише для одного українського батальйону.
Сполученим Штатам та їхнім союзникам варто було б активізувати постачання зброї та розширити навчання українських батальйонів і бригад бойовій підготовці, бажано шляхом направлення в Україну інструкторів (можливо, відставних західних офіцерів), щоб прискорити цей процес. Захід нарощує виробництво боєприпасів (армія США збільшила виробництво артилерійських снарядів з 14 000 снарядів на місяць до 28 000 снарядів і має намір виробляти 100 000 до 2025 року), тому зброя буде доступна. Питання лише в бажанні надати її, і в достатній кількості.
США і союзники по НАТО, схоже, схвалюють більш потужні системи поступово, щоб уникнути загрози ескалації з ядерною росією. Та чи правильна ця стратегія?
Обережність союзників щодо надання Києву більш складних систем озброєнь спочатку могла бути виправданою на тлі побоювань, що Україна швидко підкориться росіянам, що її військові можуть бути некомпетентними або корумпованими, або що несповна розуму російський президент владімір путін може розпочати Третю світову війну. Але понад півтора року бойових дій мали б розвіяти ці побоювання. Українці показали, що вони не здадуться і що вони ефективні бійці зі здатністю швидко інтегрувати різноманітні західні системи озброєнь у власні збройні сили. Проте путін досить стримано реагує на зростаючі українські атаки на росію й окупований росією Крим, які включають численні удари безпілотників по москві. Останнім часом російський керманич також не висловлював ядерних погроз, можливо, тому, що президент Китаю Сі Цзіньпін висловив своє невдоволення цим.
Тому для Заходу є сенс послабити свої обмеження щодо того, яке саме озброєння він готовий надати Україні – і це вже відбувається, хоча й надто повільно. На початку року США та їхні союзники почали постачати Києву танки та бронемашини. Велика Британія та Франція відправили крилаті ракети далекого радіусу дії. Цьогоріч влітку Сполучені Штати схвалили запит європейських країн на надання Україні винищувачів F-16, хоча перші літаки ще не прибули. Зовсім нещодавно адміністрація Байдена, як повідомляється, погодилася передати касетні боєприпаси та ATACMS.
Нарощування західного озброєння для України має бути прискорене. Їй потрібна вся зброя, яку вона може отримати, якщо сподівається закінчити війну на сприятливих умовах найближчим часом – і найкращий спосіб уникнути небезпечної ескалації – це припинити війну. Ненадання достатньої кількості зброї Україні просто збільшує ймовірність того, що конфлікт затягнеться на невизначений термін, вартуватиме жахливої ціни як для України, так і для росії, й зросте ризик для всього світу.
На східному фронті без змін. Які перспективи війни на найближчі кілька місяців?
У перші кілька місяців після вторгнення в лютому 2022 року росіяни були в наступі. Відтоді вони перейшли до оборони, а українці відвойовують втрачені території. Якщо контрнаступ України набере обертів у найближчі тижні, завжди існує ймовірність більшого краху російських позицій. Але росія майже напевно збереже контроль над значною частиною української території до кінця року. 2024-го за допомогою нового озброєння, такого як ATACMS і F-16, ЗСУ мають шанс звільнити більшу територію, остаточно розірвавши сухопутний міст на півдні України.
Хоча більша частина світу сподівається, що Київ може діяти швидше або що зможе домовитися з москвою про припинення бойових дій, жодна із цих перспектив наразі не є реалістичною. путін не демонструє жодної зацікавленості в компромісі чи припиненні вторгнення, і він явно сподівається, що Дональд Трамп переможе на президентських виборах у США наступного року і припинить американську допомогу Україні. Допоки Захід непохитно підтримує Київ, українські збройні сили можуть продовжувати досягати прогресу на місцях, чинячи більший тиск на росіян, щоб ті відступили. Коли на полі бою відбудеться суттєва зміна ситуації, що змусить путіна відмовитися від своїх божевільних мрій про завоювання, рішення шляхом переговорів, не виключено, стане можливим – але цього ще не сталося.
Джерело: CFR
