Україна та її партнери нервово спостерігають за дебатами у Сполучених Штатах та ЄС щодо подальшої допомоги у сфері безпеки. У Вашингтоні Конгрес не прийняв рішення щодо запиту президента США Джо Байдена про виділення 61 мільярда доларів допомоги, яке було заблоковано вимогами республіканців щодо фінансування безпеки американо-мексиканського кордону. В ЄС президент Угорщини Віктор Орбан наклав вето на пакет допомоги у розмірі 50 мільярдів євро.
Здатність України захистити себе від постійних російських атак висить на волосині. Якщо фінансування з боку США припиниться, європейські союзники не зможуть компенсувати різницю в системах озброєння та боєприпасах для її потреб. Українські війська вже нормують боєприпаси й намагаються впоратися зі сплеском російської артилерії, безпілотників і баражуючих боєприпасів. Як сказав один солдат в інтерв'ю ВВС у грудні: "Без боєприпасів ця американська гаубиця буде просто металобрухтом. Це гарна машина – ми можемо їздити на ній, але ми не зможемо нею воювати".
путін знає, що здатність України захистити себе від постійних російських атак залежить від допомоги Заходу. Лінії тренду не є обнадійливими. Залишки американської безпекової допомоги Києву, ймовірно, будуть вичерпані на початку 2024 року. Оборонно-промислова база США відстає від здатності росії виробляти вкрай необхідне озброєння і техніку. І кремль поповнив свої запаси за рахунок імпорту з Північної Кореї та Ірану.
Під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Білому домі Байден сказав: "Ми бачили, що відбувається, коли диктатори не платять ціну за шкоду, смерть і руйнування, які вони спричиняють, і вони продовжують діяти, коли не платять відповідну ціну". Дійсно, росія, яка вважає, що вона перемогла Україну і підтримку Заходу, буде ставати все більш зухвалою і небезпечною в найближчі роки. Якщо путін переконається, що західна допомога Києву вичерпується, світ незабаром матиме справу з побитою, самовпевненою і мстивою росією, яка вважає, що вона перевершила волю Заходу. Такий результат може мати серйозні наслідки для основної місії НАТО – стримування майбутньої російської агресії – місії, яка досі не дозволяла кремлю поширювати свій військовий авантюризм за межі України.
Шампанське в москві. Офіційні вимоги росії щодо припинення війни не змінилися, принаймні публічно
кремль вже починає зловтішатися, що він перемагає колективний Захід в Україні. Через кілька днів після того, як путін розпивав шампанське з лідерами російської оборонної промисловості в москві, він повторив під час свого щорічного телемосту, що росія не припинить воювати, доки Україна не буде "демілітаризована", "денацифікована" і "нейтральна". "Або ми домовляємося, або ми вирішимо це силою", – зазначив він. Це слова лідера, який впевнений, що він має перевагу.
Наразі ситуація складається на користь росії. Вона подвоїла свій оборонний бюджет, щоб підтримати війну і відновити частину втраченої бойової потужності. Мобілізована російська оборонно-промислова база випереджає Захід у ключових сферах, незважаючи на її неефективність, проблеми з контролем якості, дефіцит робочої сили та санкції проти неї. Якщо кремль дійде висновку, що він може "перемогти" в Україні, що він зламав політичну волю Заходу і що він перевершив оборонно-промислові бази Сполучених Штатів і Європи, російські лідери можуть стати надмірно самовпевненими у власних можливостях у найближчі роки.
Для такої поведінки є прецедент. Коли російський уряд вважав, що "виграв" конфлікт – у Грузії 2008 року, в Україні 2014-го, в Сирії 2015-го й в Україні 2022 року – путін робив висновки про Сполучені Штати й Захід: де знаходяться червоні лінії, на які дії вони готові піти й наскільки надійними є зобов'язання в галузі безпеки, які вони готові чи не готові взяти на себе. З кожним конфліктом російські лідери набували впевненості у своїх силах і в тому, що вони краще розуміють своїх ворогів. За кілька років після початку одного конфлікту вони розпочали дедалі масштабніші й сміливіші операції. До 2022 року вони відчули себе достатньо впевнено, щоб задіяти всі професійні сухопутні війська своєї країни для вторгнення в Україну, зазнавши величезних втрат, що стало прорахунком історичних масштабів.
російські війська в Україні, побиті й позбавлені основних сил і засобів, після цілого року часткової мобілізації дещо відновили свої позиції. Вони продовжують застосовувати повторювані й дорогі наземні штурми та артилерійські обстріли. Вони перевершують Україну і весь Захід за інтенсивністю вогню і тривалістю атак на Україну. Вони скоротили свої цикли адаптації та інновацій, що зменшило важливі переваги, які Україна раніше мала на полі бою, наприклад використання таких нових систем озброєнь, як-от FPV-дрони.
Загроза небезпечних висновків. Наслідки відмови Заходу від допомоги Києву вийдуть за межі України
Зростає ризик того, що незабаром кремль може дійти висновку, що він пережив Україну і побачив обмеженість політичної волі та бажання Заходу підтримувати затяжну війну. Якщо це станеться, путін зрозуміє, що об'єднана розвідка, військове планування, озброєння, тактика й оборонне виробництво Заходу не пройшли випробування – і в підсумку не змогли переломити хід війни.
Якщо кремль вважатиме, що його методи грубої сили, здатність поглинати приголомшливі втрати техніки й особового складу, а також оборонно-промислової бази можуть перевершити західну допомогу і політичну волю в Україні, то результат буде небезпечним для НАТО, і цього не можна допустити. Це може значно послабити, якщо не знищити, систему стримування.
Для кремля це був би хибний висновок, адже росія не воює з НАТО. Проте Захід мало контролює те, які уроки москва винесе з цього та інших конфліктів. Захід має багато технологічних, економічних і фінансових переваг над російськими військовими за більшістю показників, якщо він повністю визначить пріоритети й активує ці можливості. Самі російські стратеги й планувальники були одними з тих, хто найбільше вірив в економічну, політичну і військову перевагу Альянсу до вторгнення в Україну в 2022 році.
російські оцінки ґрунтувались на складному наборі показників і припущень з відповідними числовими балами для вимірювання та порівняння державної могутності. Серед них: військове співвідношення сил, політична згуртованість і здатність оборонних компаній збільшувати виробництво для підтримки війни. Станом на 2016 рік, за однією з російських оцінок, звичайні військові переваги США над росією становили 4:1, політичні переваги – 5:1 (показники авторитету держави, згуртованості та інші фактори, що дозволяють уряду здійснювати політику), а економічні переваги – 6:1 (ВВП і матеріальні та фінансові активи).
Якщо росії вдасться вирвати перемогу, виснаживши та переломивши Україну і Захід, російські стратеги, швидше за все, знизять свої оцінки потужності НАТО на основі політичної згуртованості, волі до боротьби й виробничого потенціалу оборонної промисловості. Проте водночас вони можуть підвищити власні оцінки в деяких сферах, розглядаючи російські оперативні дії в Україні.
Наскільки сильно зміняться ці порівняльні оцінки та чи вплинуть вони на російське сприйняття сили стримування Північноатлантичного альянсу, залежатиме від вибору, який Захід зробить зараз. НАТО все ще має і буде мати численні військові переваги над росією, але є сфери, які організація повинна зміцнити.
"Ми хочемо позиціонувати Україну до кінця наступного року так, щоб змусити росію вирішити, чи сідати за стіл переговорів на умовах, прийнятних для України, чи зіткнутися з сильнішою Україною", – зазначив заступник радника президента США з національної безпеки Джон Файнер, описуючи мету США на 2024 рік. путін піде на це лише в тому випадку, якщо зрозуміє, що Київ і його партнери політично й матеріально віддані своїй справі та що тенденції будуть не на користь росії.
Найважливішою причиною продовження фінансування безпекової допомоги Києву.. є бажання України жити вільною від кремлівського поневолення і жорстокості. Українські Збройні сили важко борються, і вони не просять нікого воювати за них. За останні два роки вони вже знищили більшу частину професійної російської армії зразка до 2022-го.
Заклики американських законодавців до перегляду стратегії щодо України та теорії перемоги з наявними ресурсами є слушними. 2024 року у Києва є можливості ставити умови на полі бою, продовжувати накладати на москву високі витрати та розбудовувати військову силу, здатну стримувати майбутню російську агресію. В інтересах Заходу продовжувати підтримувати Україну, зокрема з урахуванням оновленої стратегії.
росія, ймовірно, буде небезпечною незалежно від того, зазнає вона поразки в Україні чи ні. Захід не може випускати з поля зору довгострокові проблеми безпеки, які росія створюватиме, відновлюючи свою військову міць і цілком ймовірно прагнучи реваншу. Захід перебуває на критичному етапі. Сполучені Штати та Європа повинні бути готовими до війни високої інтенсивності у світі з численними ворожими акторами. Продовження фінансування України є ключовим елементом цієї місії.
Джерело: Фонд Карнеґі за міжнародний мир
