Про мовні ляпи Януковича: так і до націоналізму недалеко
Публіка шаленіє від блудослівства політиків. Особливо, коли з їхніх уст злітають справжні перли невігластва та дилетантизму. Причому, не має значення, хто ляпнув нісенітницю – лідер поважної держави чи карликовий вождь якогось африканського загумінку. Люди сприймають такі речі однозначно, потираючи потай руки, що хтось, перепрошую, дурніший за мене, хто не знає елементарщини, яку знаю навіть я чи мій дебілуватий нащадок…
Інша річ, що мало кому приходить до голови думка, що це я (звісно, з-поміж інших) підсадив цього "недоумка" на трон, що це я опускав до виборчої скриньки бюлетеня із прізвищем цього кретина, що це я, тільки я, вірив цьому базікалу, ба більше, -- переконував інших молитися на нього, мов на ікону. Пам’ять людська коротка й вибіркова, вона тримає те, що нам найбільше підходить у конкретній ситуації…
"Світ зовсім не безумний, хоча й не годиться для нормальних людей. Він тільки для нормованих", -- зауважив свого часу Лєц. Здебільша словоблуддя владоможців, точніше, розголос від нього, живе недовго. По-перше, вже своїми сенсами воно близьке до анекдота, з якого посміявся та й забув, по-друге, чого гріха таїти – політиків так багато, що кумедних висловів, невдалих порівнянь, склеротичних пасажів від них маємо чи не на щодень. Деякі з них є "небезпечними", як от відомий ляп Рейґана про війну з Росією ("Дорогі співвітчизники, американці, я радий повідомити вам сьогодні, що підписав закон, який назавжди заборонить Росію. Через п’ять хвилин ми розпочнемо бомбардування"), поодинокі – цілком "за Фройдом" (Путін свого часу пожартував з "потужного мужика Кацава", а відтак ізраїльського лідера засудили за зґвалтування); ще якісь артикулювалися із очевидними політичними підтекстами (відомий жарт Ширакапро "єдиний вклад британців в європейське сільське господарство – коров’ячий сказ").
Віктор Янукович не такий витончений у цьому сенсі, йому далеко і до "чемпіона" у лізі нісенітниць та словоблуддя Джорджа Буша-молодшого. Але чомусь усі несуразності ВФЯ несуть якусь фатальну печать передбачення: і "Ахметова з Ахматовою", і "Беспощадний з Безсмертним", і "Артемовський з Артьомівським". А чого вартий його "геноцид" замість "генофонду", сказаний у Львові, де тепер не безпідставно вважають, що уряд Азарова віддає всі бюджетні гроші на Схід, виморюючи "западенську" економіку…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович: "Лабораторія у Харкові працюватиме на "Ірані"
Усі ці "барометри" замість "флюгерів", "Чехословаччини" замість "Чехій", очевидно, смішні та незбагненні. Та ось свіжий винахід Януковича – "Українська Русь", та ще й напередодні візитів до Києва Кіріла Ґундяєва і Владіміра Путіна варті не глузувань і кпинів, а ретельного аналізу психоаналітиків. Справді, за Фройдом… Мабуть, підсвідомо ВФЯ дуже хочеться послати під три чорти цих "любих гостей", та настільки хочеться, що іноді це бажання не втримується на кінчику язика. Ви про "Рускій мір" -- ось вам "Українська Русь". Ви колотите політику на церковних справах – ось вам заява про "закордонні центри, які через релігійні організації іноді прагнуть впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Україні".
Що не кажіть, але якщо так піде далі, то крім "Української Русі" ми почуємо про "українську Кубань, Підляшшя…". Що тоді робитиме "Свобода" та інші "інтегральні націоналісти"? Мабуть, остататочно капітулює перед "харизмою" Папіка, або, у крайньому разі, стане партією шанувальників борщу…
Замість P.S. Гадаю, "націоналістичне налаштування" Януковича загострилося украй, коли він зрозумів, до кого насправді приїжджав Путін. Не до ВФЯ, звісно, а до кума і головного європофоба Медведчука…
Оригінал: ihorhulyk.livejournal.com
