Про українських журналістів у день свята: згадуємо тих, хто нас змінив
Мабуть, говорити у свято про сумне – моветон, але про те, що за роки Незалежності в Україні загинули понад шість десятків працівників ЗМІ, пам’ятати варто завжди. Хтось пішов з життя під час виконання професійних обов’язків – військові журналісти, оператори, фотографи, чиї імена, переважно, відомі у вузьких колах. Дехто помер від рук найманих вбивць, тому що втрутився в чужі брудні справи. Нещасні випадки та самогубства (зазвичай, за офіційними версіями слідства) також забрали чимало життів. Сумно, що чи не всі ці смерті об’єднує одне – винні не покарані.
iPress.ua пропонує згадає кількох українських журналістів, які вплинули на розвиток медіа в Україні в різних галузях – друкованих ЗМІ, радіо, телебаченні та інтернеті.
Георгій Гонгадзе (1969 - 2000) – журналіст, чиє ім’я стало символом свободи слова для українських працівників ЗМІ. Засновник та перший головний редактор видання "Українська правда". Зник безвісти у 2000 році, пізніше його рештки знайшли в лісі поблизу Києва. У вбивстві Георгія Гонгадзе підозрювали найвищих посадовців держави, але тільки 29 січня 2013 року колишній начальник головного управління кримінального розшуку МВС Олексій Пукач за вбивство Георгія Гонгадзе засуджений до довічного ув'язнення з конфіскацією майна і забороною займати державні посади. Ймовірні замовники вбивства не встановлені.
Олександр Кривенко (1963 - 2003) легенда львівської школи журналістики, редактор львівських видань "Поступ" і "Post-Поступ", головний редактор ТСН на телеканалі 1+1, публіцист, громадський діяч. Трагічно загинув в ДТП у віці 39 років. Щороку у Львові вручають премію імені Олександра Кривенка за поступ у журналістиці.
Тарас Процюк (1968 - 2003) – телеоператор, загинув під час роботи на війні в Ірані від пострілу американського танку у віці 35 років. Як згадував про Тараса Процюка журналіст Микола Вересень, Тарас завжди хотів мати оригінальні кадри, тому часто наражався на небезпеку.
Ігор Пелих (1974 - 2009) – тележурналіст та продюсер, засновник продакшн-студії "Роги і копита Прдакшн". Трагічно загинув в ДТП 8 травня 2009 року в Києві. На цю подію є багато неоднозначних поглядів, проте українська журналістика втратила талановиту людину.
Василь Чудик (1968 - 1999) – головний редактор радіо "Незалежність". Загинув 18 липня за нез’ясованих за майже 15 років обставинах. Окрім журналістської діяльності, Василь Чудик був автором та виконавцем пісень, одна з них – про українських січових стрільців – стала настільки популярною, що вважається вже народною.
Віктор Фреліх (1949 - 1995) – окрім журналістики, займався екологією та був активним громадським діячем. Перед смертю проводив журналістське розслідування про епідемію алопеції, що, на його думку, була викликана порушенням норм роботи одного з підприємств у Чернівецькій області. Також відомо, що журналістові погрожували. Після зустрічі в Києві 16 квітня Віктор Фреліх потрапив до лікарні, лікарі не змогли врятувати його від смерті внаслідок отруєння сильними речовинами, що вразили нирки та печінку.
Михайло Коломієць (1958 - 2002) – засновник інформаційного агентства "Українські новини". Ймовірною версією загибелі є доведення до самогубства, адже для розвитку ресурсу Михайло Коломієць залучив багато позик, в тому числі і в "Укрсоцбанку", що тоді належав Валерію Хорошковському. Знайдений повішаним у лісі в Білорусії, вплив на його самогубство іншими особами не розслідувався.
Дізнатись більше про журналістів, які загинули в Україні за роки Незалежності, можна тут.
