Енергозбереження в умовах війни: практичні поради

Структура виробництва електроенергії в Україні така:
59% – атомні станції;
33% – теплові електростанції;
4% – гідроелектростанції;
3% – теплоелектроцентралі;
2% – інші.

На жаль, ця картина демонструє, що у нас немає диверсифікації джерел виробництва електроенергії. Практично не розвивається гідроенергетика, хоча в Україні є велика кількість потужних річок, і це – екологічно чисте відновлюване джерело енергії.

Основні ризики й можливості

Майже100-відсоткова залежність від виробничих потужностей атомних і теплових станцій в умовах війни дає велику ймовірність зупинки як перших, так і других. Отже, з огляду на цю обставину виникає нагальна потреба у перегляді джерел енергопостачання з урахуванням допущених помилок.

Вугілля

Наприкінці весни почалися заворушення в Луганський області, де розташований весь видобуток вугілля антрацитової групи. На антрацитовому вугіллі працюють майже 90% теплових електростанцій. За липень-серпень 2014 року постачання вугілля марки «А» та пісного вугілля скоротилося на 1,1 млн тонн, що призвело до дефіциту вугілля на складах ТЕС.

Перша помилка керівництва Міністерства палива та енергетики – стратегічна. Не було ухвалено і проконтрольовано кризовий план щодо забезпечення теплових електростанцій на опалювальний сезон 2014–2015 років необхідними обсягами вугілля антрацитової групи. Склади на ТЕС розраховані на складування піврічного запасу; стандартний обсяг постачання – близько 1,5 млн т на місяць. На опалювальний сезон Україні потрібно близько 5–6 млн т.

ЧИТАЙТЕ: Полювання на тепло

Завдання міністра (а на той час Юрій Продан кваліфікувався як фахівець енергетичної галузі ) в такий час мало полягати в максимальному збільшенні залізничних перевезень вугілля із Луганської області та жорсткому контролі чіткого виконання графіку його накопичень на складах ТЕС. Замість цього, міністерство наприкінці літа згадує, що дефіцит вугілля таки є, і організовує скандальний контракт на його закупівлю.

Також варто враховувати структуру власності ТЕС, з яких:

75% – приватні;
25% – державні.

Державі належить лише «Центренерго», до якої входять три ТЕС (Трипільська, Зміївська, Вуглегірська). Навіщо держава в такий важкий час звалює на себе додатковий тягар із закупівлі вугілля для всіх ТЕС – і для приватних зокрема? Якщо за більший обсяг можна отримати кращу ціну, то держава може об'єднати приватні й державні компанії для такої закупівлі. Однак усі повинні вносити свої кошти.

Завдання держави – створювати зрозумілі і стабільні умови для роботи бізнесу, в тому числі в умовах війни, та контролювати і впливати на всі процеси енергобезпеки країни. Цього, на жаль, не відбулося. Ще гірше те, що сьогодні всі про це забули, хоча це була стратегічна помилка, – і знову ніхто не поніс за неї відповідальності.

Газ

Із початку літа уряд тільки й говорить, що в Україні є дефіцит газу. Пересвідчитись, чи це справді так, можна лише в тому разі, якщо мати перед очима прогнозний баланс надходження та розподілу обсягів природного газу в Україні на 2014 рік. Наприкінці року, 19 грудня, його нарешті опублікували розпорядженням 1211-р КМУ від 26 листопада.

Думаю, що більшість із тих, хто працює на газовому ринку, за це дуже вдячні. Аналіз балансу – а він фактичний, бо 2014 рік на момент публікації вже майже закінчився – згідно з постановою КМУ №1729 (це регламент розподілу ресурсів природного газу за категоріями споживачів), показує, що у нас тотальний профіцит газу за всіма ресурсами.

ЧИТАЙТЕ: Як економити електроенергію вдома? Вчимося разом

Для населення в 2014 році потрібно 15,4 млрд  м куб., а ресурсів налічується 18,8 млрд м куб., тобто маємо в ПСГ понад 3 млрд  «резервних» кубометрів газу для населення на опалювальний сезон.

Для всіх інших категорій споживачів (виробництво тепла для всіх категорій споживачів, бюджетні організації, промисловість, виробничо-технологічні витрати «Укртрансгазу» та облгазів для транспортування) необхідно 26,3 млрд м куб., а маємо ресурсів 34,0 млрд м куб. (тобто в ПСГ є 7,7 млрд м куб. для цих категорій споживачів).

На жаль, ще немає прогнозного балансу на 2015 рік, щоб офіційно підтвердити, чи вистачить нам наявних обсягів до кінця опалювального сезону. Але надам свій прогноз на основі даних першого кварталу 2014 року за виключенням обсягів Криму та зменшення обсягів споживання Луганської та Донецької областей.

Для населення в січні-квітні 2015 року Україні знадобиться 5 млрд м куб. ресурсів (маємо в ПСГ 3 млрд м куб), державний видобуток для потреб населення становитиме близько 4,7 млрд  м куб.; разом 7,7 млрд м куб. Висновок простий: населення забезпечено газом до кінця опалювального сезону з перехідними залишками на наступний опалювальний сезон.

ЧИТАЙТЕ: 17 тез про енергонезалежність України

Для всіх інших категорій, окрім населення, у січні-квітні 2015 року потрібно близько 12 млрд м куб. ресурсів. Маємо: приватний видобуток – 1,6 млрд м куб., реверс із Європи – 4 млрд м куб., ПСГ – 6,4 млрд м куб. Разом – 12,0 млрд м куб.  І це без урахування закупівлі газу в Росії. Чи потрібен нам російський газ? Із вищенаведених даних бачимо, що не потрібен. Офіційно на це запитання нам відповість прогнозний баланс на 2015 рік. Сподіваємося, що він з'явиться не в грудні 2015 року.

Що треба зробити?

При цьому в умовах військової агресії та дефіциту енергоносіїв необхідно терміново переглянути план споживання енергії всіх видів.

Електроенергія

План енергозбереження містить низку заходів:

• повну відмову від освітлення зовнішньої реклами, зовнішньої підсвітки всіх без винятку будівель;
• зміни вимог до будівельних майданчиків і новобудов, де світло горить без обмежень;
• ощадливе освітлення під'їздів багатоповерхових будинків у вечірній та нічний час (перехід із постійного освітлення на освітлення в разі потреби за допомогою вмикачів на кожному поверсі);
• на час енергетичного дефіциту відмовитися від нічного освітлення торговельних центрів, магазинів, банків, крім тих, що працюють цілодобово;
• для населення запропонувати зниження тарифу на споживання електроенергії в нічний час (це дасть змогу почати розвантаження системи в пікові години і сприятиме уникненню віялових відключень).

Газ

Першочергові заходи з енергозбереження:

• термінове встановлення населенню лічильників за рахунок постачальників, щоб оплачувався тільки спожитий газ;
• перехід у 2015 році до європейської системи стандартів якості й енергетичних одиниць вимірювання природного газу;
• перехід від вимірювання в м куб на показник теплоздатності в КВт/год. з урахуванням калорійності в Дж.

Практичні поради для населення в умовах війни

За такого стану в енергетиці сподіватися на диво не варто. У разі широкомасштабного вторгнення (якого, сподіваюся, не станеться) треба мати речі, які допоможуть протриматися певний час:

• свічки;
• керосинові лампи і запас керосину до них;
• сонячні акумулятори для зарядки мобільних пристроїв/засобів зв’язку;
• дизель-генератори (в умовах війни все пальне практично йде на потреби армії);
• пічки-«буржуйки» та запас дров до них (досвід війни в Грузії показав, що міське населення виживає завдяки саме «буржуйкам»);
• сонячні батареї чи теплові насоси (чудово, якщо ви вже сьогодні це маєте);
• резервуари для води та засоби їхнього транспортування (бутлі ємністю 5–10 л, візки-«кравчучки»);

Та все ж таки хочеться вірити, що нам ніколи не доведеться такими речами користуватися.

Джерело: forbes.ua