RSS
БІЗНЕС & ФІНАНСИ МЕДІА.ГОЛОВНЕ

ІТ-індустрію переведуть на спецрежим: що в новій версії "Дія City" та як це може змінити ринок

Чому влада так хоче запустити проєкт "Дія City", що він передбачає та які побоювання викликає в ІТ-галузі
Президент Володимир Зеленський разом з Міністерством цифрової трансформації, Міністерством фінансів і фракцією "Слуга народу" впритул наблизилися до експерименту з реформування умов роботи ІТ-індустрії.
ІТ-індустрію переведуть на спецрежим: що в новій версії "Дія City" та як це може змінити ринок Фото: Вісник. Офіційно про податки

За два-три місяці парламент, імовірно, проголосує в другому читанні за законопроєкт 4303-Д про запровадження в Україні влітку 2021 року спеціального правового режиму "Дія.City".

На думку авторів реформи, спецрежим "дозволить створити в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі" і прискорити зростання галузі з 20% до 40% на рік.

Натомість представники ІТ-галузі побоюються, що спецрежим негативно вплине на індустрію, а саму концепцію "Дія.City" називають "класним піарним проєктом, покликаним піднімати політичний рейтинг президента й окремих топпосадовців".

ІТ-індустрія України сьогодні

Українська ІТ-індустрія почала зароджуватися наприкінці 1990-х - на початку 2000-х років з виходом на ринок перших аутсорсингових ІТ-компаній: ELEKS, SoftServe, Miratech.

Тоді іноземні корпорації тільки починали відкривати для себе Україну, тому віддавали на аутсорс в Україні лише окремі функції, які не вимагали глибокої технічної експертизи.

Українські розробники зарекомендували себе як професіонали, які надають ІТ-послуги високої якості. Тоді іноземні корпорації почали передавати українцям і розробку інноваційних технологій з цілісними рішеннями.

Відтоді кількість ІТ-фахівців у країні постійно зростатала: з 38 тис у 2011 році до 191,8 тис у 2019 році.

Зростання ринку праці ІТ-фахівців і кількості ІТ-фахівців у 25 провідних ІТ-компаніях України

ДЖЕРЕЛО: DOU.UA

Відповідно до дослідження асоціації IT Ukraine, зараз понад 50% замовлень українським ІТ-компаніям надходять із США. На другому місці - Великобританія, де середня зарплата програміста з податками становить 5 тис дол.

Чому іноземні ІТ-компанії почали активно винаймати ІТ-фахівців в Україні? Якщо середня зарплата ІТ-спеціаліста з податками в Берліні сягає 5,2 тис дол, у Сан-Франциско - 8,4 тис дол, в Амстердамі - 6,2 тис дол, то в Києві - 2,2 тис дол.

Невисока вартість праці в Україні обумовлена низьким рівнем економічного розвитку країни і використанням українськими ІТ-компаніями моделі трудових відносин, побудованої на системі оподаткування ФОПів, які сплачують 5% від доходу.

Тобто середня заплата по країні в 5,6 разу менша, ніж в ІТ-фахівців, а ставка податків з неї у вісім разів більша - 41,5%.

Разом з тим, в ІТ-індустрії працюють близько 192 тис осіб, середня зарплата після сплати податків - близько 2 тис дол. Отже, лише за рік на виплату зарплат іде 4,6 млрд дол, що еквівалентно 127,2 млрд грн.

Понад 90% цих грошей вливаються в економіку країни, зокрема, в економіку конкретних міст.

Ситуація свідчить, що українська ІТ-індустрія успішно конкурує на світовому ринку і зростає на 20-25% на рік без жодного стимулювання з боку держави.

Навіщо запускають "Дія.City"

Стрімке зростання валютних надходжень в ІТ-індустрію в Україні не залишилося непоміченим. Шість-сім років тому в ІТ-компаніях почався період масових обшуків.

Трохи пізніше на порядку денному виникла дискусія з приводу зловживання великим бізнесом спрощеною системою оподаткування, яку називають "ключовим елементом" української тіньової економіки і "внутрішнім офшором".

Хоча справжніми стовпами української тіньової економіки досі є офшорні схеми, конвертаційні центри, "скрутки" та "сірий імпорт".

За підрахунками старшого економіста "CASE Україна" Володимира Дубровського, схема "ФОП замість найму" коштує бюджету щорічно 2,5-5 млрд грн. Але, наголошує він, більшість працівників такої схеми є ІТ-фахівцями, які і так виїжджають з України, незважаючи на вигідні умови оподаткування.

Отже, перераховані проблеми ІТ-індустрії послужили новому керівництву країни підґрунтям для кардинально реформування умов ведення бізнесу ІТ-компаніями.

У вересні 2020 президент озвучив такі головні цілі запровадження спецрежиму "Дія.City": "спростити оподаткування, лібералізувати трудові відносини та посилити захист від неправомірного втручання у роботу компаній зі сфери ІТ".

В Мінцифри заявляли, що "Дія.City" дозволить: збільшити частку ІТ і креативної індустрії у ВВП України з 3,7-4,2% до 10% і зменшити податкове навантаження на фонд оплати праці ІТ-фахівців в 5 разів.

Концепція була презентована у вересні 2020 Мінцифрою. Ідея полягала в створенні спеціального правового режиму для IT-індустрії, який дозволить побудувати в Україні найпотужніший IT-хаб у Центральній та Східній Європі.

Однак перша версія спецрежиму "Дія.City" - законопроєкт №4303 - викликала багато критики з боку ІТ-індустрії. Найбільше обурення викликали: повне скасування співпраці підприємств з контрактниками ФОП третьої групи, введення обов’язкових зборів збори з резидентів "Дія.City" розміром 14-21 дол на місяць з кожного працівника та появу нового державного регулятора, який буде утримуватися за рахунок резидентів "Дія.City".

При цьому до концепції не потрапило надважливе для індустрії питання щодо розвитку освіти.

Починаючи з вересня 2020 між Мінцифри і представниками ІТ-індустрії відбувався інтенсивний діалог, законопроєкт пройшов кілька ітерацій і 25 березня Мінцифри презентувала оновлену версію спецрежиму "Дія.City" - законопроєкт №4303-д.

Що пропонує "Дія.City" зараз

Законодавча база проєкту "Дія.City" складається з трьох частин. Перший законопроєкт - рамковий - описує основні принципи роботи спеціального правового режиму "Дія.City". Другий - податковий - описує, які будуть податки у працівників ІТ-індустрії та ІТ-компаній. Третій - про захист - законопроєкт, який мінімізує неправомірне втручання правоохороних органів в діяльність резидентів "Дія.City".

Наразі поки що розглядається перший з них. Що в ньому? 

Резидентами спецрежиму "Дія.City" можуть стати компанії, які замаються:

✔ розробкою та тестуванням програмного забезпечення, включно з виданням комп'ютерних ігор;

✔ виданням та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема Saas;

✔ навчанням комп'ютерній грамотності, програмуванню, тестуванню та технічній підтримці ПЗ;

✔ Digital marketing та Ads з використанням програмного забезпечення, розробленого резидентами;

✔ Інші види діяльності, що будуть чітко визначені для Дія City

Критерії входу для аутсорсингових, R&D і продуктових компаній:

✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";

✔ 90% питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності;

✔ середня зарплата еквівалентна 1200 євро;

✔ кількість працівників/GIG-спеціалістів за звітний період становить не менше дев'яти.

Критерії входу для стартапів:

✔ мають напрями діяльності, передбачені "Дія.City";

✔ 90% питома вага доходів від здійснення цих видів діяльності;

✔ сума річного доходу не перевищує 7 млн грн;

✔ зареєстрований не раніше ніж за 24 місяці.

Що отримають резиденти "Дія.City":

✔ спеціальний податковий режим;

✔особливі умови працевлаштування;

✔гарантії захисту інтелектуальної властності;

✔ іноземні венчурні інвестиції;

✔ гарантії захисту особи та власності від втручання силовиків.

Що змінилось в новій редакції проєкту порівняно з попередньою версією?

По-перше, спрощено вимоги до стартапів і тепер не потрібен бізнес-план.

По-друге, встановлено чіткий перехід з моделі ФОП до гіг-контрактів - 2 роки від реєстрації першого резидента.

Особа, яка укладе договір з резидентом "Дія Сіті", буде називатись гіг-працівником, укладений контракт - гіг-контрактом, а завдання - гігами. Гіг-економіка (англ. Gig Economy) - модель трудових відносин, що ґрунтується на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.

По-третє, значно зменшились повноваження Мінцифри. В попередній редакції у Мінцифри були великі повноваженнями, які не були виписані чітко. Мінцифри могло широко трактувати окремі норми, зокрема, щодо включення компанії до реєстру резидентів "Дія.City" та виключення з нього.

По-четверте, вступ до саморегулюючої організації резидентів буде добровільним. В попередній редакції ІТ-компанії були зобов'язані вступати в саморегулюючу організацію.

По-п'яте, лібералізуються норми договорів про непереманювання.

По-шосте, більш конкретно прописані підстави для втрати статусу резидента, а також механізм  апеляції.

Крім цього, під час презентації оновленого законопроєкту керівник фракції "Слуга народу" Давід Арахамія дав публічну обіцянку "поховати" в парламенті законопроєкт №5054 авторства прем'єра Дениса Шмигаля про визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності.

Що це за документ? Це фактично реінкарнація резонансного законопроєкту "щодо протидії застосуванню незадекларованої праці", який Мінсоцполітики запропонувало для суспільного обговорення ще в 2019 році.

Він передбачає визначити на законодавчому рівні поняття "трудових відносин" та принципи наявності трудових відносин. В законопроєкті визначаються сім ознак наявності трудових відносин. Водночас, для встановлення факту трудових відносин достатньо трьох критеріїв.

Запровадження таких норм фактично знищує схему роботи ІТ-компаній з ФОП-контракторами, тому ІТ-галузь виступала категорично проти.

Примітно, що цей законопроєкт з’явився на початку лютого 2021 під час гарячої фази перемовин ІТ-індустрії з Мінцифрою щодо спецрежиму "Дія.City". Такий збіг більше схожий на те, що уряд разом з парламентом вирішили примусово перевести всю ІТ-індустрію на спецрежим "Дія.City".

"Ми точно зробимо так, що поховаємо цей законопроєкт (№5054. - ЕП)у Верховній Раді. Це в моїх компетенціях. Якщо це буде важко зробити я особисто зареєструю десять дисяч правок і ми це точно поховаємо", - запевнив Арахамія.

Що кажуть представники ІТ-індустрії

Опитані ЕП представники ІТ-індустрії по-різному оцінюють умови спецрежиму "Дія.City". Оцінки варіюються від нейтрально-позитивних до негативних.

Зокрема, віце президент, голова СЕЕ EPAM Юрій Антонюк каже, що в цілому підтримує версію законопроєкту 4303-д. "Фактично це перероблений варіант законопроєкту 4303, в ньому вже враховані положення, які викликали багато дискусій всередині ІТ-індустрії", - каже Антонюк.

Що ж стосується одного з головних питань - майбутньої моделі оподаткування роботи ІТ-працівників - голова СЕЕ EPAM каже, що відміна трудових відносин через ФОП і повний перехід на штатні взаємовідносини негативно вплине на розвиток ІТ-індустрії.

"Варто розуміти, на що саме відбуватиметься заміна цих відносин. Від переходу на GIG-контракти та появи штатних спеціалістів в межах Дія.Сіті із зменшенням податкового навантаження всі тільки виграють. І компанії, в яких велика кількість штатних фахівців, і компаніі з великої кількістю ФОПів", - каже він.

Керуючий директор Luxoft Україна Віталій Кармазінский каже, що проєкт закону "Дія.City" хоч і містить позитивні зміни, але все ж не вирішує принципові питання, які важливі для IT-галузі.

А саме, він перелічує наступні норми:

✔ регулятор у вигляді Мінцифри залишився (хоча і з меншими повноваженнями);

✔ податковий законопроєкт не опублікований, можливі додаткові збори не відрегульовані;

✔ проведення аудиторських перевірок щороку з незрозумілими повноваженнями перевіряючих викликає питання;

✔система ФОП залишається тільки на перехідний період, при цьому концепція ГІГ-співробітників все ще потребує доопрацювання.

"Введення нових визначень в сферу вже врегульованих відносин може привести до різних трактувань і, відповідно, до різних підходів до застосування. Важливо, щоб система ФОП залишалася у вигляді альтернативи протягом хоча-б 3-х років. Щоб ми побачили, що ГІГ-система є повністю робочою і мали час перебудуватися", - пояснює директор Luxoft.

"Також для нас важливо прийняття всіх змін пакетом, це дозволить зрозуміти в якому середовищі ми будемо працювати далі і планувати відповідно. Тому ми зараз продовжуємо діалог з творцями законопроєкту і розраховуємо, що колеги з Мінціфри і профільного комітету врахують ці моменти", - додав він.

Виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк також наголошує на:

  • пакетному голосуванні законопроектів (рамковий + податковий + захист);
  •  перехідний період три роки;
  • залишення вільного вибору форми взаємодії зі співробітником в тому числі ФОП в рамках "Дія.City";
  • відсутність саморегулюючі організації і додаткових зборів;
  • збереження рівня оподаткування для всіх форм співробітників "Дія.City": ГІГ-контракторів, приватних ФОП на рівні діючої моделі третьої групи;
  • перехідний період не менше ніж три роки. Перший рік розробляються підзаконні акти, другий рік вони працюють, третій - судова практика.

"Червоні" лінії Мінфіну 

Вже відомо, що уряд і парламент не планує виконувати ряд критичних вимог ІТ-галузі.

В коментарі ЕП в Міністерстві фінансів повідомили, що виступають категорично проти залишення можливості використання ФОП 3-ї групи співробітниками ІТ-компаній як в межах проєкту "Дія.Сіті", так і за межами цього проєкту, "оскільки використання ФОП в діяльності ІТ-компаній фактично є підміною трудових відносин".

У відомстві наголошують, що в рамках проєкту "Дія.Сіті" для працівників ІТ-компаній і так пропонується зниження податків на фонд заробітної плати (5% ПДФО замість 18%).

При цьому ідея щодо зниження ставки ПДФО підтримується Мінфіном лише за умови встановлення рівня заробітної плати ІТ-працівників не нижче 60 тис. грн та визначення чіткого переліку професій працівників, які безпосередньо розробляють програмне забезпечення чи створюють програмний продукт, щодо доходів яких застосовуватиметься пільгова ставка ПДФО.

В Мінфіні також окреслили свої "червоні" лінії в межах запровадження спецрежиму "Дія.Сіті".

По-перше, це зменшення ставок податків та зборів на фонд заробітної плати більше погодженого Мінфіном рівня.

По-друге, зниження мінімального порогу заробітної плати працівників ІТ-компаній (60 тис. грн), який дозволяє при зниженні ставки  забезпечити рівень надходжень податків в чинних умовах оподаткування.

Не менш суперечлива позиція авторів реформи і щодо пакетного голосування законопроектів. Так, уряд і парламент пропонують ІТ-індустрії достатньо радикальну реформу умов роботи в країні, однак при цьому два ключових аспекти цієї реформи - деталі моделі оподаткування і деталі закону "маски-шоу стоп-3" - досі невідомі.

В коментарі ЕП в Мінцифрі повідомили, що голосування за законопроєкти відбуватиметься згідно з процедурами Верховної Ради.

"Про пакетне голосування за усі закони, пов’язані зі становленням спецрежиму "Дія City", не йдеться. Це пов’язано з особливостями регламенту та завантаженістю профільних комітетів. Навіть одночасна подача законопроєктів, на жаль, не гарантує синхронного голосування", - зазначили в Мінцифри.

25 березня на прес-конференції, присвяченій доопрацьованому законопроєкту "Дія City" Давід Арахамія підтвердив цю тезу.

За його словами податковий законопроект буде прийнятий в першому читанні під час другого читання законопроекту по "Дія City". Голова фракції заявив, що часова затримка з прийняттям законопроекту по "Дія City" і відповідному податковому законопроєкту становитиме 3-4 тижні.

При цьому законопроєкт "маски-шоу стоп-3" буде ухвалений після реєстрації перших резидентів "Дія City".

Джерело: Економічна правда

Автор: Всеволод Некрасов

 

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

26 03 2021 17:16
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ