RSS
БІЗНЕС & ФІНАНСИ МЕДІА.ГОЛОВНЕ

Надворі XXI століття - чому ж ми працюємо так багато?

Праві сили закликають до важкої праці, ліві - до створення нових робочих місць. Мрія про механізацію, яка покликана скоротити робочий день, видається забутою
Чому ми витрачаємо 12 годин робочого дня на чорну роботу, якщо все виробництво давно автоматизоване? На це питання не мають точної відповіді ні праві, ні ліві політичні сили, - пише британська газета The Guardian.
Надворі XXI століття - чому ж ми працюємо так багато? Фото: vokrugsveta.ru

Є одна річ, стосовно якої всі футурологи колись погоджувалися: у XXI  столітті буде набагато менше роботи. Що б вони подумали, якби дізналися, що робочий день "з 9 до 5" у 2012 році у Великобританії стане більше схожим на – "з 7 ранку до 7 вечора"?

Вони б, звичайно, подивилися навколо і побачили, як широко застосовується технологія у багатьох професіях, які раніше потребували важкої робочої сили. Вони б помітили зростання використання автоматизації на масовому виробництві і, напевно, дивувалися б - чому ми витрачаємо 12-годинний робочий день на чорну роботу?

На це питання не мають точної відповіді ні праві, ні офіційні ліві. Консерватори завжди любили звеличувати моральну силу важкої праці. А багато лівих, зосередивши увагу на жахливих наслідках масового безробіття, головним виходом із кризи вважають "більше робочих місць". Попередні покоління повинні погодитись у тому, що така ситуація є безнадійним розчаруванням.

Майже у всіх випадках утопісти, соціалісти та інші футурологи вважали, що фізичну працю необхідно буде скасувати хоча би з тієї причини, що замість нас її можуть виконувати машини. Соціалістичний мислитель Поль Лафарг написав у своєму багатозначному трактаті "Право бути лінивим" (1883 рік):

"Наші машини, що дихають вогнем, з кінцівками із невтомної сталі, із плідністю невичерпною, виконують самі з покірністю свою священну працю. І все таки на геніальність філософів капіталізму, як і раніше, впливають забобони системи оплати праці, найгіршої із форм рабства. Вони ще не розуміють, що машина є рятівником людства, богом, який повинен викупити людину від найманої праці, богом, який повинен дати їй відпочинок і свободу".

Оскар Уайльд вважав, що людина створена не для брудної роботи. Фото: liveinternet.ru

Оскар Уайльд, очевидно, погодився із цим у своєму есе 1891 року "Душа людини в епоху соціалізму" - він зневажав "дурниці, які сьогодні пишуть і говорять про гідність ручної праці", і наполягав на тому, що "людина створена для чогось кращого, ніж перекладання бруду. Усю роботу такого роду повинна робити машина". Він абсолютно зрозуміло пояснює, що він має на увазі:

"Машини повинні працювати на нас у вугільних шахтах і виконувати всі санітарні роботи, і бути кочегаром на пароплавах, і чистити вулиці, і розносити повідомлення в дощові дні, і робити все, що втомлює і завдає стресу".
І Лафарг, і Уайльд були би нажахані, якби вони побачили, що лише 20 років потому фізична робота сама по собі стане ідеологією Комуністичних партій і Партій праці, які присвячуватимуть себе меті її звеличення, а не скасування.

Хоча комуністична ідея була в тому, що фізична праця в кінцевому підсумку буде замінена. Після російської революції одним із найбільших захисників культу праці був Олексій Гастєв, колишній слюсар і профспілковий лідер, який став поетом, і видав збірники з назвами на зразок "Поезія робочого удару". Він став провідним радянським захисником тейлоризму, американської моделі управління, яку ліві критикують за те, що вона зводить працівника до ролі простого гвинтика у машині.

Гастєв керував державним Центральним інститутом праці. Коли його розпитував про це в 1926 році німецький лівий Ернст Толлер, Гастєв відповів: "Ми сподіваємося, що наші відкриття приведуть до того, що працівник, який раніше витрачав 8 годин на конкретну роботу, зможе це робити за дві або три години". Десь по дорозі до цього майбутнього все це було забуто на користь мускулистих стахановців, які здійснювали надлюдські подвиги з видобутку вугілля.

Страйк шахтарів в Іспанії. Фото: AFP

Американські індустріальні теоретики, як це не дивно, поділяли погляди соціалістів. Дизайнер, інженер і ерудит Бакмінстер Фуллер заявив, що "індустріальне рівняння", - тобто той факт, що технологія дозволяє людству робити "більше з меншими витратами", - незабаром ліквідує саме поняття фізичної праці. У 1963 році він писав: "Протягом століття слово "робочий" не матиме поточного значення. Його значення вам доведеться шукати в словниках початку 20 століття".

Якщо це і сталося протягом останніх 10 років, то насамперед у сенсі, що є постулатом для Нових лівих - "ми всі тепер середній клас" – а не в тому сенсі, що ми усунули використання фізичної праці, або ліквідували розрив між робітниками і власниками.

Дослідження давно встановили, що більшість працівників вважають, що їхні робочі місця не мають сенсу. Якщо подивитися на перелік популярних вакансій у звичайному центрі зайнятості, то потрібні співробітники колл-центру, діловоди і, перш за все, різні працівники у сфері послуг – з цим важко не погодитися.

Тим не менш, утопічні бачення ліквідації промислової праці багато в чому збулися. За останні десять років сталеливарні заводи Шеффілда виробляють більше сталі, ніж будь-коли раніше, зберігши лише невелику частку своєї колишньої робочої сили; а у контейнерних портах Ейвонмаут, Тілбері, Тіспорт і Саутгемптон позбулися більшої частини докерів, але кількість завантажених суден збільшилася.

Це не відбулося в результаті того, що докери чи металурги отримали можливість, як Маркс якось писав про це, "полювати вранці, рибалити після обіду і роздумувати після вечері". Замість цього вони були піддані ганьбі, злидням і нескінченному хвилюванню з приводу пошуку іншої роботи, яка, якщо її знайти, може виявитися небезпечною, погано оплачуваною, без профспілкових гарантій, роботою в сфері послуг.

У нинішню епоху непостійних робіт це практично є нормою. Отже, ідея кваліфікованої, безпечної праці і пошани за свою роботу виглядає не так вже й жахливо. Тим не менш, робітничий рух колись боровся за можливе скасування будь-якої чорної, виснажливої роботи. Сьогодні у нас є машини, проте, бракує сили волі, щоб зробити це реальністю.

Оригінал: The Guardian

Переклад: iPress.ua

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

02 07 2012 16:10
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ