Нью-Йорк - кладовище для мов

Щоб почути різні мови в Нью-Йорку, просто відвідайте метро.

Лінія номер 7, яка веде від Flushing у Квінсі до Таймс-сквер в центрі Манхеттена, запропонує вам подорож, що змусить тремтіти від задоволення серце справжнього мовного антрополога.

Кожна зупинка на цій лінії метро перенесе вас в інший мовний світ - корейський, китайський, іспанський, бенгальський, гуджараті, непальський.

Змінюється не лише мовне середовище спілкування на вулиці. Дорожні знаки і найменування фірм також трансформуються, навіть ті, які рекламують послуги найбільших транснаціональних банків або готельних мереж.

Інформаційно-вказівні знаки у метро, які попереджають пасажирів про потребу уникати електрифікованих рейок, написані сімома різними мовами.

У метро Нью-Йорка можна почути дуже багато мов світу. Фото: urban75.org

Я також виявив, що Нью-Йорк - це не просто місто, де живуть багато мов, це також місто, де мови закінчують своє існування, це - кінцевий пункт призначення для останніх носіїв деяких з найбільш рідкісних мовних форм, що перебувають під загрозою зникнення.

За оцінками ЮНЕСКО, із близько 6 500 мов у світі майже половина є під загрозою зникнення і можуть вийти з ужитку до кінця цього століття.

Ми відразу згадуємо про віддалені гімалайські долини або гірські райони Папуа-Нової Гвінеї, буколицькі сільські регіони, де жменька місцевих жителів продовжує використовувати декілька маловідомих світові мов.

Але мови можуть також помирати на 26 поверсі хмарочосів.

Нью-Йорк є одним з найбільш лінгвістично розмаїтих регіонів на землі, ідеальне місце для проведення дослідження про мови, що зникають.

У нещодавній доповіді Бюро із перепису населення наголошується: кількість людей в Сполучених Штатах, які розмовляють вдома іншою мовою, крім англійської, зросла на 140% за останні 30 років, і до цієї категорії можна віднести, принаймні, 303 мови, якими користуються в США.

Спочатку територію цього міста заселяв корінний народ ленапе, потім тут влаштувалися голландці, згодом місто завоювали англійці, і з тих пір заселяли його хвилі мігрантів практично з кожної країни світу. П'ять районів, що входять до складу Великого Яблука - Бронкс, Бруклін, Манхеттен, Квінс, і Стейтен-Айленд - є домівкою для всіх основних мов світу, а також для багатьох мов, що зникають, деякі мови залишили по собі лише кілька останніх носіїв цих мов.

Практикуючим лінгвістам більше не потрібно їхати за півсвіту для збору даних про мови Загава або Лівонії, вони можуть просто проїхатися кілька зупинок лінією метро номер 7, де вони знайдуть користувачів приблизно 800 мов, якими, як вважають експерти, послуговуються мешканці Нью-Йорка.

Нью-Йорк залишається домівкою для сотень мов з усього світу. Фото: blog.jonahkessel.com

Я так і зробив, потім вийшов на Jackson Heights, щоб відвідати добре знайому мені молоду непальську сім'ю.

Вони живуть у величезному багатоквартирному будинку, у якому, судячи із прізвищ на поштових скриньках, проживають носії, принаймні, 40 мов.

Кожна сім'я в їх рідному селі в Непалі, високо в горах за декілька кілометрів від тибетського кордону, має сина або дочку, які працюють в Нью-Йорку.

Вони відтворили атмосферу Гімалайського села на цій новій землі - всі вони живуть в декількох кварталах один від одного і регулярно збираються на дні народження своїх дітей або щоб зіграти в карти, побазікати своєю мовою, використовуючи форми і діалекти, які просто відомі їм як їх місцева сільська мова.

І не тільки це - глава сім'ї Вангді вивчив іспанську та китайську, працюючи в сендвіч-барах і ресторанах Нью-Йорка.

Його син Сонам, якому всього лиш один рік, вже чує вдома три різні мови. Коли він виросте, розмовлятиме чотирма мовами. Єдина спільна мова, якою розмовляють  в багатоквартирному будинку - англійська.

Коли відбувається якийсь важливий буддистський ритуал в Нью-Йорку, його обов'язково записують на смартфон і відразу постять запис он-лайн, щоб бабуся й дідусь у далекому Непалі теж могли за цим спостерігати і брати участь у події.

Визнаючи факт того, які унікальні можливості пропонує Нью-Йорк, двоє лінгвістів і поет - Даніель Кауфман, Джульєтт Блевінс і Боб Холман - створили Альянс мов, що зникають - міську ініціативну програму, яка займатиметься дослідженням і збереженням мов.

Останні носії мови народності Gottscheers живуть у Квінсі. Фото: gottscheenewyork.org

"Це місто має найвищу щільність мов в світі, головним чином тому, що місто приваблює велику кількість іммігрантів майже в рівних пропорціях з усіх куточків земної кулі - це є унікальною характеристикою міста Нью-Йорк", - каже Кауфман. Деякі з мов востаннє прозвучали саме в Нью-Йорку, додає він.

"Є громади, які повністю зникли у себе на батьківщині. Одна з них - Gottscheers, це німецька народність, яка жила в Словенії, і була повністю ізольована від решти німецького населення.

"Вони були оточені слов'янськими народами впродовж кількох сотень років, тому розвинули свій діалект мови, який сьогодні є повністю незрозумілим іншим німецькомовним народам", - зазначає Кауфман.

Останні носії цієї мови опинилися у Квінсі, і подібне відбувається з багатьма іншими громадами.

Гаріфуна є Аравакським діалектом з Гондурасу і Белізу, проте, ним розмовляють також представники діаспори у Сполучених Штатах.

Співробітники Альянсу мов, що вимирають працюють із двома носіями мови Гаріфуна - Лорейда Гіті і Алексом Колоном, - для того, щоб записати не лише їх мову, але й аспекти їхньої культури, традиційні пісні, перш ніж вони безслідно зникнуть.

Міські лінгвісти відзняли також відео із Хусні Хусейном, який розмовляє Mamuju, австронезійською мовою із острова Сулавесі, Індонезія.

Він може бути єдиним носієм мови Mamuju в Нью-Йорку, і ці записи є першими в історії цифровими документами, що засвідчують живе використання цієї мови.

Гаріфуна - аравакський діалект з Гондурасу і Белізу. Фото: davestravelcorner.com

Але чому ж вмирають мови?

Цілі громади можуть бути знищені в результаті воєн, хвороб або стихійних лих, і вони забирають свої мови разом із собою.

Однак найчастіше люди переходять з однієї рідної мови на іншу або за власним бажанням, або з примусу. Такий процес лінгвісти називають мовним зсувом.

Бути одним з останніх носіїв мови - це сумно і самотньо. Ви не можете ні з ким поговорити, немає можливості записати всі ваші культурні та історичні здобутки, які не завжди легко перекласти на англійську, іспанську чи іншу більш домінантну мову.

Мови знають процеси припливів і відпливів, деякі досягають надзвичайного тріумфу на деякий час, щоб потім знову зникнути.

В кінці ХІХ-го століття Нижній Іст-Сайд Манхеттена був знаменитим центром європейської єврейської культури, світом театру, газет, ресторанів і книжкових магазинів, які функціонували на ідиш.

Але в ХХ-му столітті ідиш почав занепадати, оскільки єврейська громада покинула Нижній Іст-Сайд і переїхала в передмістя. Народжені в Америці діти єврейських іммігрантів розуміли, але рідко розмовляли на ідиш.

При відсутності читачів зникали газети і книги на ідиш. А потім, як це найчастіше буває, у найбільш загрозливий час для ідиш ця мова відродилася завдяки незвичайному поєднанню технологій, віри і зусиль Аарона Ланскі, засновника і президента Центру єврейської книги.

Нижній Іст-Сайд Манхеттена був знаменитим центром єврейської культури. Фото: tabletmag.com

Він створив центр, щоб допомогти врятувати книги, які були надруковані мовою ідиш. 11 тисяч таких книг вже оцифровані і є у вільному доступі в Інтернеті.

Ідиш також знайшов іншу несподівану підтримку - в той час, як світські євреї все частіше відмовлялись від своєї мови на користь англійської, релігійні єврейські громади Нью-Йорка продовжують розмовляти нею, використовуючи ідиш як повсякденну народну мову, залишаючи гебрейську для сфери релігійного навчання і використання.

"На сьогодні багато людей сприймають ідиш дуже серйозно, а також виховують своїх дітей на ідиш", - каже Ланскі.

"Відродження інтересу до ідиш, звичайно, не є випадком ностальгії. У будь-якому разі я думаю, що це дійсно серйозна спроба застосувати більш широкий погляд на єврейську самосвідомість, і тільки тепер молоді люди починають самі брати в цьому участь".

Навіть радіо на ідиш, колись популярне в Нью-Йорку, повернулося завдяки технологіям. Співробітники місцевої єврейської газети один раз в тиждень ведуть радіопрограми цією мовою.

Нью-Йорк - це місто, яке ніколи не спить і ніколи не припиняє розмовляти - гамірний мегаполіс, в якому підприємства, будівлі і люди змінюються у зв'язку з постійними змінами вітрів у сферах торгівлі і культури.

Це ідеальна панорама для того, щоб послухати, як під впливом змін у житті людей піднімаються і щезають мови світу. Цікаво, скількома мовами ви можете сказати: "Велике яблуко"?

Оригінал: ВВС

Переклад: iPress.ua