Російське літо Ідеалізму

Щось дивне починає з’являтися у світогляді молодих росіян. Поширений цинізм щодо успішності спільних дій, який міцно утвердився після розпаду Радянського держави та знаменитий російський дух колективізму, який кудись подівся, тепер, здається, остаточно поступаються місцем новому відчуттю – ідеї, що громадяни можуть організуватися, відчувати відповідальність один за одного, і в кінцевому підсумку зможуть впливати на те, як Росією управляють.

Доказом цього може бути кількість молодих добровольців, які допомагають усувати наслідки повені, що спустошила місто Кримськ, а також лякливість деяких російських чиновників щодо таких волонтерів.

Незабаром після нічної повені, яка зруйнувала 60 тисячне місто на півдні Росії (7 липня загинули 172 особи за офіційними даними, а, можливо, набагато більше), президент Володимир Путін передбачувано почав применшувати наслідки події. "Не варто перебільшувати розміри трагедії", - сказав він. Це було не вперше, коли Путін виявив байдужість до людських страждань. Проте, відповідь багатьох росіян – особливо молодих – була зовсім іншою. В багатьох куточках країни організовувалося збирання гуманітарної допомоги і групи громадян зліталися до Кримська, щоб допомогти, а не чекати, поки некомпетентні урядові чиновники зазнають провалу. (Місцеву владу вже звинуватили в не повідомленні жителів про майбутні наслідки надзвичайних опадів).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кримськ: страшна правда очевидців

Волонтерський рух в Кримську є очевидною ознакою того, що антиурядові вуличні протести, які почалися минулої зими, допомогли надихнути багатьох молодих росіян усвідомити свою відповідальність перед суспільством і зародили бажання домагатися від уряду виконувати свої зобов'язання перед своїми громадянами. Спираючись на соціальні мережі і нові спільноти, вони створюють те, що може стати основою для нової форми громадянського суспільства.

Як це часто буває в Росії, контрольовані урядом засоби масової інформації досі намагаються приховати інформацію та зменшувати розміри катастроф, такої як в Кримську. Але в наші дні об’єктивні свідчення знаходять свій шлях в Інтернет і розвивають почуття серед молоді, що людське життя коштує більше, ніж держава його оцінює. 22-річна Ася Цатурян, соціолог, яка є волонтером від імені дітей з особливими потребами, вона також брала участь в антиурядових протестах, говорить про це наступним чином в Skype інтерв'ю: "Раптом, з’являється запит на інше відношення до іншої людини".

У кав'ярнях Циферблатде люди влаштовують зустрічі, де відвідувачі працюють, читають, говорять і відвідують спеціальні заходи. Фото: theloom.ru

Запит це одне, а результати – це щось інше, звичайно. Переконання міських еліт в їх спроможності здійснити демократичні зміни і раніше зазнавали невдач в російській історії – зовсім недавно, коли суспільства Радянського Союзу були замінені не повними демократіями, а олігархіями. Дійсно, новий волонтерський рух вже привертає небажану увагу з боку російських чиновників, які минулого тижня обговорювали запропонований закон, який вимагатиме реєстрації волонтерських груп, перш ніж їх допускатимуть до надавання гуманітарної допомоги.

ДИВІТЬСЯ ФОТО: Кримськ. Коли зійшла вода

Тим не менше, пані Цатурян, яка вважає себе реалісткою стосовно цієї історії, каже, що вона та її колеги мають більш широкий доступ, ніж більшість росіян до ресурсів та інформації і, отже, несуть відповідальність за поширення цінностей, які відрізняються від цінностей поточної Російської держави. Вже під час вуличних демонстрацій в травні і червні, активісти руху протесту намагалися думати тверезо про те, як виглядатиме Росія після Путіна.

Відповідь на події в Кримську може запропонувати деякі підказки стосовно того, як нове суспільство може бути структуроване. Деякі елементи, такі як соціальні мережі, існують в даний час у віртуальній формі. Варвара Сосєдова, волонтер, 25 років, була у відпустці зовсім поруч, коли сталася повінь. Вона публікувала оновлення для Вконтакте, найбільшої соціальної мережі Росії. Через кілька годин після її першого повідомлення, волонтери вже організовували збори одягу, продуктів харчування та медикаментів, а інші збиралися на Кримськ.

Інформація від таких людей, як вони підбурювала також до дій у великих містах. У Москві, заклади Циферблат – мережі кав'ярень, де люди влаштовують зустрічі, де відвідувачі працюють, читають, говорять і відвідують спеціальні заходи, і де пані Соседова була частим гостем,- перетворювалися на пункти збору гуманітарної допомоги.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стерліґов про Кримськ: "Масове вбивство людей підлаштувала вчена наволоч"

Циферблат має декілька таких місць для зустрічей в Москві, Санкт-Петербурзі та інших містах, їх відвідують, підлітки і тим кому за 20 років. Я зустрічався з багатьма з них під час мого перебування в Росії в травні і червні.

Засновник мережі, Іван Мітін, 26 років, почав займатися волонтерською діяльністю, коли він допомагав гасити лісові пожежі під Москвою в 2010 році. Він заснував Циферблат наступного року, як місце, де люди з різними інтересами могли б обмінюватися ідеями і, можливо, співпрацювати. З тогочасу, сказав він, Циферблат об'єднує групу людей, які глибше думають про те, що значить мати альтернативний культурний і соціальний простір.

Михайло Прибиловський, арт-директор іншої кавярні Циферблат, розповів, що участь у наданні гуманітарної допомоги об'єднує людей, які мають різні погляди на політику. "Називайте це громадянським суспільством або чимось іншим – це не має значення для нас", - сказав він мені у електронному листі з Москви.

Сьогодні волонтери, здається, шукають ширшого визначення громадянства. Якщо одного дня Росія змінить стиль свого керівництва, можна тільки сподіватися, що ті, хто прийде на зміну пану Путіну і його оточенню матимуть таку суспільну свідомість, як це нове покоління.

Оригінал: The New York Times

Переклад: iPress.ua