Україна знову ризикує залишитися без робочих рук

Сьогодні, 1 серпня, - "червоний день календаря" для вступників до українських вишів. До полудня академії, інститути та університети повинні опублікувати перші рейтингові списки, а абітурієнти, відповідно, приготуватися оперативно нести оригінали документів до приймальних комісій уподобаних вузів. І хоча підбивати остаточні підсумки цьогорічної вступної кампанії поки що рано, деякі висновки зробити вже можна. "Коментарі" проаналізували заяви, подані до п´ятірки найпопулярніших вузів країни, щоб з´ясувати, які спеціальності користуються цього року найбільшим попитом.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вступна кампанія-2012 стала рекордною за кількістю заяв

Навіть побіжний погляд на дані, представлені в системі "Конкурс", дає підстави сказати: абітурієнти так і не почули закликів прем´єра Азарова поповнити лави гірничопрохідників, інженерів та інших технарів. Замість цього вони традиційно вирушили штурмувати економічні, юридичні та філологічні факультети - за умови, що на останніх викладається англійська мова.

Так, у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка - лідера абітурієнтських переваг - "попереду планети всієї" за популярністю йдуть ті самі спеціальності, що і в попередні десять років: "Економіка підприємств", "Менеджмент", "Міжнародна економіка". Конкурс на ці спеціальності - 10-13 осіб на місце. Інші економічні напрямки, на кшталт "Фінансів і кредиту", теж у пошані: конкурс на цю спеціальність досягає майже 4 особи на місце.

Не відстають від економіки юридичні науки. Так, навіть при значній квоті в 555 місць на спеціальність "Правознавство" вступити на неї в університет ім. Шевченка бажає вчетверо більше абітурієнтів - понад 2200 осіб. У вузах із меншою квотою конкурс на цю спеціальність ще вищий: у "Львівській політехніці" на кожне абітурієнтське місце претендує майже 8 потенційних юристів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найактивніші абітурієнти живуть у Дніпропетровській області

Нарешті, третім безперечним лідером є англійська мова. Так, на спеціальність "Англійська мова, література та переклад" у вже згаданому КНУ конкурс становить 14 осіб на місце. У Львівському національному університеті ім. І. Франка - майже 8 осіб. У той самий час, щодо інших іноземних мов подібного ажіотажу не спостерігається.

Традиційно високим попитом - і, мабуть, на рідкість виправданим - продовжують користуватися спеціальності, пов´язані з IT-сферою. За кожне місце тут зазвичай змагається не менше ніж троє потенційних студентів, а в деяких випадках показник популярності підскакує до 5-7 осіб на місце. Однак є й інші напрямки, де кількість вступників обчислюється сотнями і тисячами. Так, стабільно високі показники (конкурс від 7 осіб на місце і вище) показують такі спеціальності, як "Туризм", "Видавнича справа", а також кузня майбутніх піарників - "Реклама та зв´язки з громадськістю". Змагатися з ними можуть хіба що біологія, історія і українська мова (до слова, вони ж - найпопулярніші предмети на ЗНО).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У гонитві за вищою освітою: непритомність, черги і бійки

До другого ешелону популярності можна віднести психологію, соціологію та політологію (з конкурсом 5-6 осіб). У той час, як технічні науки, за які так ратують у Кабміні, плетуться далеко позаду. Наприклад, на спеціальність "Гірництво" в КПІ надійшло лише 117 заяв при 135 доступних місцях. "Радіотехніка" в Національному авіаційному університеті, маючи солідну квоту в 350 місць, викликала інтерес у 270 потенційних студентів. І хоча з іншими профільними напрямками в технічних вузах краще - конкурс, наприклад, на "Авіоніку" або "Енергомашинобудування" в НАУ коливається в межах 1,5-2,5 особи на місце - до популярності економіки або правознавства їм, як і раніше, далеко. Як і іншим прикладним наукам - фізиці, хімії тощо.

Така ситуація спостерігається не тільки в Києві та Львові, а й в інших регіонах країни. Українська освітня сфера зберігає відірваність від ринку праці й випускає "не тих" фахівців. Причому справа цього разу навіть не в Міністерстві освіти, що спускає вузам "неправильні" замовлення. Навпаки, в МОН протягом останніх років ситуацію намагаються хоч якось вирівняти, "урізуючи" замовлення на гуманітаріїв і в міру можливостей стимулюючи випуск технарів. Однак на шляху в них стають самі абітурієнти, які у виборі майбутньої спеціальності, як і раніше, керуються іміджевими стереотипами. Що й пояснює нев´янучу популярність економічного та юридичного напрямків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україні потрібні слюсарі, а не банкіри

А тим часом експерти не втомлюються чесно попереджати: в найближчій і середньостроковій перспективі Україні знадобляться представники робочих професій та спеціалісти вузького профілю: біофізики та біохіміки, геодезисти і геологи, інженери-конструктори та інші люди з науковою і технічною освітою. А величезній кількості менеджерів, маркетологів і представників інших популярних нині професій доведеться або перепрофілюватися, або залишитися за бортом.