Записки із слідчої тюрми СБУ. Про вибіркову допомогу єврочиновників

Народ для себе вже вирішив і потічком перебирається на Захід, що багаті, що бідні, всі шукають прихистку для долі, для капіталів, для дітей у Європі.

А що країна? Можливо, за півстоліття тут і українців не залишиться, і все буде, як у класичному анекдоті: "Українці – це ті, що готують смачній борщ, гарно співають та живуть у Канаді", а ще в Британії, Італії, Іспанії…

Я теж зі свого першого візиту до Європи в далекому 1985 році зрозумів, що щось не те у нашій "великій і неосяжній". Ми їздили до піонерського табору "Червони кляштор" у Чехословаччині, куди я потрапив як відмінник та керівник піонерського штабу Жовтневого району у Києві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кваснєвський: ми з Коксом просили Януковича помилувати Луценка

З першого ж знайомства чеські, словацькі та польські піонери ненавиділи "руських" (тобто нас), бо вважали їх окупантами. Звичайно, ми швидко розібралися, що наша делегація – із України і ми самі під окупацією Радянської Росії, після чого були спільні дискотеки під італійську музику, інтернаціональні піонерські романи та довгі роки листування.

Вже повертаючись до Києва, я став найпалкішим слухачем української служби "Голосу Америки" та музичних новин від Наталки Мартенко на радіо "Свобода".

Олександр Кваснєвський. Фото: wgf2012.eu

Розуміння, що ми європейська нація, прийшло ще у дитинстві. Після очікуваного розпаду СРСР я навчався та стажувався в Британії, Німеччині, Швейцарії, Японії, працював у банках тої ж Британії та Нідерландів. Скоро буде три роки, як я досі живий. Яскравий приклад вибіркового переслідування та правосуддя в Україні. Намагаюсь наблизити своєю боротьбою з корупціонерами в СБУ та судах нашу зранену країну до Європи.

Дізнавшись, що Європа теж крокує назустріч, створивши комісію при Європарламенті, яку очолив пан Квасьнєвський та пан Фюле, я вирішив написати листа зі своїм кейсом до екс-президента Польщі та до  найвпливовішої газети у Польщі Gazeta Wyborcza (бо в Україні журналісти бояться нашої справи), щоб пришвидшити розгляд мого питання та отримати довгоочікувану свободу.

Пан посол висловив мені свою повагу та відповів, що комісія Європарламенту вибіркове правосуддя в Україні розглядає тільки в контексті справи екс-прем’єрки Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценко, а екс-банкіра капіталізованого державою банку опікувати не може

Мій адвокат та сім’я не мають змоги зустрітися особисто ні з паном Кваснєвським, ні з іншими міжнародними правозахисниками, тому я відправив листа до посольства Республіки Польща у м. Києві. Лист із короткою інформацією про зловживання коштами МВФ, про тиск керівників спецслужб та вимагання дати свідчення на екс-прем’єра, про фальсифікацію слідчими СБУ моєї справи, і нарешті, через два місяці, отримав відповідь.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: США ухвалили рішення звільнити Тимошенко

Пан посол висловив мені свою повагу та відповів, що комісія Європарламенту вибіркове правосуддя в Україні розглядає тільки в контексті справи екс-прем’єрки Юлії Тимошенко та екс-міністра Юрія Луценко, а екс-банкіра капіталізованого державою банку опікувати не може.

Так навіщо Україні той штамп у паспорті з європейською пропискою, якщо доля українців й наша корумпована правоохоронна та судочинна система їх цікавлять як елемент піару?!

Від одних панів – московців, які вкрали нашу історію, нашу назву, знищили мільйони людей, ми біжимо до інших, які діють теж лише у своїх інтересах і прикриваючись демократичними лозунгами. Вони ігнорують реальні дії щодо боротьби з корупцією в Україні, бо їм хочеться залишатися у біленьких чистеньких рукавичках, солоденькими та чепурними як для керівників діючого режиму, так і для опозиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ромпей чекає від Януковича вирішення проблеми вибіркового правосуддя

До речі, Gazeta Wyborcza теж ані словом не звернулась до мене та моїх адвокатів.

Шановна Європо!

Так не можна, це не партнерство, це профанація, ми європейська країна, бідна, трошки хвора на голову, але європейська нація, і нам не потрібна політика подвійних стандартів, навіть у випадку боротьби з вибірковим переслідуванням та правосуддям.

Сподіваюсь, що хтось із моїх читачів зможе допомогти та передати листи до Європарламенту, який почне захищати не тільки розпіарених політв’язнів.

Оригінал: Forbes.ua