Держархів РФ розвіяв міф про "подвиг панфіловців": його придумали журналісти

Про це йдеться в документах, які були оприлюднені Державним архівом Росії 7 липня.

У доповіді Військової прокуратури СРСР, підготовленому в травні 1948 року, йдеться що ця історія не відповідає дійсності і є вигадкою співробітників газети "Красная звезда".

"Вперше повідомлення про бій гвардійців дивізії Панфілова з'явилося в газеті "Красная звезда" 27 листопада 1941 року. У нарисі кореспондента Коротєєва описувалися героїчні бої гвардійців дивізії ім. Панфілова з танками противника, зокрема, повідомлялося про бій 5-ї роти Н-ського полку під командою політрука Дієва з 54 німецькими танками, під час якого було знищено 18 німецьких танків Про учасників бою говорилося, що "загинули всі до одного, але ворога не пропустили", - наголошується в доповіді.

На наступний день в цій же газеті вийшла передова стаття під назвою "Заповіт 28 полеглих героїв", де розповідалося про бій 29 військових, один з яких "злякався - підняв руки вгору, за що і був застрелений своїми товаришами". Решта 28 "склали свої голови", в нарисі вперше були названі прізвища загиблих. 21 липня 1942 всім 28 гвардійцям, перерахованим в цій передовиці було присвоєно звання Героїв Радянського Союзу.

Однак ще під час війни з'ясувалося, що деякі з "панфіловців" живі. У 1947 році одного з них - Івана Добробабіна - заарештували і притягли до кримінальної відповідальності за добровільну здачу в полон німцям і перехід до них на службу. Після цього було встановлено, що залишились живими також Іларіон Васильєв, Григорій Шемякін, Іван Щадрін і Данило Кужебергенов, які також значилися в списку 28 загиблих панфіловців.

Тому було призначено розслідування бою, що відбувався 16 листопада 1941, яке показало, що його обставини не відповідають дійсності і що історія панфіловців була вигадкою кореспондентів і редакторів "Красная звезда".