Дезінформаційні мережі атакують соцмережі напередодні виборів Європарламенту
Скоординовані мережі акаунтів, які поширюють дезінформацію, "заполонили" соцмережу Х у Франції, Німеччині й Італії напередодні виборів до Європарламенту.
Про це повідомляє The Guardian.
Після глибокого аналізу дезінформації на платформі X у чотирьох країнах ЄС дослідники дійшли висновку, що багато акаунтів були створені після повномасштабного вторгнення росії в Україну, але активізувалися за кілька тижнів і днів до голосування, а кількість їхніх підписників стрімко зростала.
"Вплив цих акаунтів зростає з тривожною швидкістю. Ми можемо зробити висновок з абсолютною впевненістю, що велика скоординована мережа акаунтів впливала на вибори до Європарламенту в Німеччині, Франції й Італії", - зазначає консалтингова компанія Trollrensics.
Використовуючи спеціальне програмне забезпечення, компанія проаналізувала 2,3 мільйона дописів з 468 тисяч акаунтів у Німеччині, Франції, Італії та Нідерландах. 50 тисяч акаунтів були визначені як такі, що поширюють дезінформацію.
У Франції виявлено, що з понад 127 тисяч дописів, в яких згадується засновник ультраправої політичної партії "Реконкіста" Ерік Земмур, 20% надійшли з дезінформаційних акаунтів.
У Німеччині 10% публікацій про ультраправу "Альтернативу для Німеччини" надійшли з дезінформаційних акаунтів. "Реальний відсоток" в обох країнах, ймовірно, був вищим, кажуть дослідники.
У Нідерландах не було виявлено організованих дезінформаційних мереж, а акаунти, які досліджувалися в Італії, були менше пов'язані з виборами в ЄС і більше - з суперечками щодо міграції й вакцинації.
За словами Trollrensics, масштаби дезінформаційних мереж означають, що вони можуть “захопити дискусію, просто засипавши Х дописами, репостами, коментарями та лайками".
Співзасновник Trollrensics Річард Одекеркен розповів, що дезінформаційні акаунти "тісно пов'язані між собою" і, ймовірно, ними займалися люди, а не штучний інтелект.
"Масштаб операції свідчить про те, що вона [дезінформаційна мережа] потребує значних людських ресурсів і часу", - йдеться у звіті компанії.
Багато з дезінформаційних акаунтів були створені після 1 січня цього року і дуже швидко набрали велику кількість підписників.
Депутат Європарламенту від Нідерландів Тейс Ройтен, відповідаючи на запитання про те, чи бачить він причинно-наслідковий зв'язок між дезінформаційними акаунтами й результатами виборів в ЄС, сказав, що завдяки дослідженню він зрозумів: ключовою метою було посіяти сумніви й дискредитувати владу на Заході — це частина наративу, який просуває росія.
