Facebook iPress Telegram iPress Twitter iPress search menu

Кількість українців, які підтримують необхідність карантину, знизилася до 54% - опитування

Кількість українців, які підтримують необхідність карантину, знизилася до 54% - опитування
Фото: tsn.ua
Порівняно з попередньою хвилею (11-17 квітня 2020 року) було зафіксовано значне зниження частоти згадувань респондентами використання таких заходів безпеки, як перехід на віддалений режим роботи (з 21% до 16%), відмова від використання громадського транспорту (з 56% до 49%), відмова залишати дім без потреби (з 76% до 71%), дезінфекція поверхонь (з 66% до 59%), часте провітрювання приміщень (з 65% до 56%) і зниження частоти відвідування магазинів (з 64% до 56%).

Кількість українців, які вважають карантин необхідним заходом у період пандемії коронавірусу, знизилася з 72% до 54%, свідчать результати ролінгового опитування, проведеного компанією Research & Branding Group у рамках проекту "Рубікон", пише "Інтерфакс-Україна".

В оприлюдненому в понеділок звіті за підсумками четвертої хвилі опитування (у період з 18 до 24 квітня 2020 року) також повідомляється, що 76% опитаних загалом підтримують рішення про продовження карантину до 12 травня, однак 42% наголошують, що не готові до більш тривалих обмежень.

Частка тих, хто боїться захворіти сам або непокоїться за близьких, також впала - з 40% до 29%.

Порівняно з попередньою хвилею (11-17 квітня 2020 року) було зафіксовано значне зниження частоти згадувань респондентами використання таких заходів безпеки, як перехід на віддалений режим роботи (з 21% до 16%), відмова від використання громадського транспорту (з 56% до 49%), відмова залишати дім без потреби (з 76% до 71%), дезінфекція поверхонь (з 66% до 59%), часте провітрювання приміщень (з 65% до 56%) і зниження частоти відвідування магазинів (з 64% до 56%).

Кількість українців, які не мають заощаджень, за період карантину зросла з 39% до 47%; при цьому 51% опитаних відзначили зниження рівня доходів сім'ї, а 13% заявили, що зазнають труднощів зі своєчасною сплатою рахунків за житлово-комунальні послуги, мобільний зв'язок тощо.

Кількість громадян, які відчувають тривогу, знизилася з 38% до 31%, тоді як кількість тих, хто відчуває сподівання в поточній ситуації, зросла з 33% до 38%.

Оцінюючи найближче майбутнє, 59% заявили, що пік погіршення ситуації з епідемією коронавірусу в Україні ще попереду. Оцінюють поточний період як гіршу частину кризи 11% опитаних.

"Рубікон" - CATI-опитування ролінгового формату. Обсяг вибіркової сукупності становив 1400 респондентів. Очікувана середня помилка вибірки за довірчої ймовірності 0,95 становить 3,5%. Першу хвилю опитування було проведено в період з 28 березня до 3 квітня 2020 року.

Нагадаємо, що більшості українців заощаджень вистачить щонайбільше на місяць

Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Де законопроєкт Конгресу щодо санкцій проти росії? І чому його не виносять на голосування – Wall Street Journal
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна
Гренландія між Арктикою і НАТО. Чому Вашингтону не потрібна "операція" на острові – Джеймс Ставрідіс та Марк Гертлінг
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
російські пропагандони і токсичні меседжі. Ласкаво просимо до 2026 року – року дикунів і варварів – Джулія Девіс
Проблема
Проблема "Орєшніка" для Європи. Технічні обмеження, альтернативні витрати та невирішені проблеми у сфері стримування – Фабіян Гоффманн
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Світ на межі. Як кроки Трампа можуть запустити ланцюгову реакцію – The Atlantic
Фронт без прориву і демонстрація
Фронт без прориву і демонстрація "Орєшніка". Як кремль намагається змінити порядок денний – Мік Раян
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус
Українська пастка. Чому путін не може повернути росії статус "великої держави" – Politico
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post
Трамп натякає на удар по Ірану. Що далі? – Washington Post