Львівські науковці обурені цькуванням відомого українського історика Купріяновича у Польщі
Публікуємо повний текст заяви:
"Судячи з повідомлень преси, між польською та українською стороною були певні контакти з приводу чергової річниці волинських подій 1943 р. задля, нібито, прийнятного для обох сторін уникнення чергового загострення стосунків. Проте у Варшаві взяли верх прихильники гасла "szczerbić Szczerbirc o Bramę Złotą".
Внаслідок цього, Президент Польщі поїхав на Волинь, а Президент України прибув до Польщі відзначити пам’ять українських жертв Сагриня та навколишніх сіл. Видається, для певних кіл у Польщі такий крок української сторони виявився "не зовсім очікуваним". Оскільки "болісно" реагувати на нього Варшаві, ніби, не зовсім випадало, "від імені і за дорученням" випало виступити "на місці" люблінському воєводі Пшемиславу Чарнеку, який учасників траурних заходів пам’яті українських мучеників Сагриня, прибулих вшанувати безневинно замордованих предків, обізвав "українськими націоналістами". Одним з тих "українських націоналістів" – нагадаємо – в очах воєводи мав бути чинний Глава дружньої Польщі Української держави. Однак така ганебна для практики міждержавних стосунків поведінка одного з високих регіональних урядовців у нинішній Польській державі, здається, не тільки допустима, а й прийнятна…
Об’єктом особливої уваги воєводи став доктор Г. Купріянович, який виступив з промовою на траурних урочистостях у Сагрині, не без відома Варшави. Воєвода приписав докторові Г. Купріяновичу “однозначне”, на його думку, порівняння подій на Волині й у Сагрині та навколишніх селах й блюзнірськи маніпулюючи “статистикою загиблих” (у нинішній Польщі це вже не 350 тис., як було ще зовсім недавно, а 130 тис.) "з кількомастами особами, які загинули в Сагрині", побачив у цьому “злочин”, хоча ніякої "дикості порівняння", звісно, не було – дикості допустився, власне, воєвода.
“Мірятися пролитою кров’ю наших народів і здобувати на трагедії політичні дивіденди – це ганебно” – твердив у Сагрині Президент П. Порошенко. Особливо ганебно, коли біля нього знаходиться високий урядовець державної адміністрації, а до того – ще й габілітований доктор права та в недавньому житті – ад’юнкт кафедри конституційного і канонічного права Люблінського Католицького Університету імені Папи Івана Павла II.
Вважаємо, що поведінка воєводи перекреслює також і професійну наукову етику й несумісна так само зі статусом науковця, підриває основи, на яких століттями будувалося європейське наукове середовище. Тому звертаємося із закликом до широкої наукової спільноти дати належну оцінку, щонайменше, дивним крокам воєводи-правника. Не випадково, мабуть, люблінський ІПН відхилив позов воєводи проти доктора Г. Купріяновича й довелося поспішно відшукати “згідливішого” прокурора у провінції…
Вважаємо, що ганебна провокаційна метушня навколо доктора Г. Купріяновича затіяна з єдиною метою – задля підігрівання дуже потрібної певним силам у нинішній Польщі побутової антиукраїнської істерії, не виключено, – замовленої іззовні, як це нерідко виявляється в особливо активних на цьому полі сусідів України. Саме так зазначені потуги сприймає й переважна більшість думаючих представників польського суспільства, які слушно вбачають у діях воєводи Чарнека, його покровителів та іже з ними чергову ганебну сторінку нинішньої польської історії".
Нагадаємо, що президент польського Інституту національної пам'яті Ярослав Сарек виключив українського історика, голову Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича з комітету охорони пам'яті боротьби і мучеництва. Голова українського товариства отримав листа про звільнення без пояснення причин.
"Мабуть, президент Інституту національної пам'яті вирішив, що немає місця представнику української меншини в комітеті охорони пам'яті боротьби і мучеництва. Я сприймаю це як прояв дискримінації", - сказав історик.
Голова Українського товариства в Любліні припускає, що його звільнення ініційовано Люблінським воєводою Пшемиславом Чарнеком.
В серпні окружна прокуратура Замостя Люблінського воєводства почала розслідувати висловлювання Купріяновича під час виступу 8 липня в селі Сахринь на заході із вшанування пам'яті українців, убитих там під час акцій польського збройного підпілля в 1944 році. Люблінський воєвода Пшемислав Чарнек назвав виступ історика "провокацією", за яку його треба притягнути до кримінальної відповідальності за статтею Кримінального кодексу Польщі "Про презирство до польського народу".
25 серпня Міністр закордонних справ Павло Клімкін заявив, що Польща припинила кримінальне переслідування Купріяновича.
