На Тайвані проходять президентські та парламентські вибори
Сьогодні, 13 січня, на Тайвані розпочалися президентські та парламентські вибори. Їхні результати визначать відносини острова зі США і Китаєм на роки та вплинуть на регіональну безпеку. За підрахунками, битва за Тайвань обійдеться в 10% світового— це більше за збитки від пандемії COVID-19 і війни в Україні.
Про це пише Focus Taiwan.
Боротьбу за можливість створити уряд ведуть місцеві партії. Найзапекліше змагання розгортається між двома найбільшими політсилами острова: Демократичною прогресивною партією (ДПП) та консервативною партією "Гоміндан", яка заснувала Республіку Китай після втечі у 1949-му на Тайвань від комуністів.
Чинна президентка Тайваню Цай Інвень, яка представляє нині правлячу Демократичну прогресивну партію, балотуватися на ці вибори вже не може — вона була президенткою максимальні два терміни, з 2016 року.
Президент — ключова фігура тайванської політичної системи, глава держави і головнокомандувач. Обирають президента (і віцепрезидента, що йде з ним у парі) прямим голосуванням в один тур, для перемоги потрібно набрати більшість голосів. На роль лідера країни є три основних кандидати:
Лай Цінде — віцепрезидент Тайваню, представник Демократичної прогресивної партії, яка підтримує незалежність острова від Китаю і вважає його свободу запорукою безпеки;
Хоу Юї — мер міста Нью-Тайбей, висуванець від опозиційної чинній владі Тайваню партії «Гоміндан», яка орієнтована на Китай та наполягає на відновленні контактів, співпраці та діалогу з КНР, а також на «тактиці стримування без провокацій»;
Ке Веньчже — колишній мер міста Тайбей, висуванець від «третьої сили» — Тайванської народної партії, яка позиціонує себе як альтернативу традиційному багаторічному протистояню двох інших партій.
Під час предвиборчої кампанії Хоу Юї заявляв, що 13 січня тайванці прийдуть на вибори між миром і війною. Він упевнений, що запобігти повномасштабному вторгненню КНР може тільки активніша дипломатична й економічна взаємодія з Пекіном, і збирається розвивати її. Водночас Лай Цінде не бачить необхідності у формальному оголошенні незалежності від Китаю, адже «Тайвань уже є суверенною, незалежною країною під назвою Китайська Республіка». Ке Веньчже критикує позицію обох політичних опонентів і впевнений, що в разі своєї перемоги зможе знайти «золоту середину між мʼякістю «Гоміндана» до КНР і радикальністю Демократичної прогресивної партії».
Хто переможе на виборах 13 січня — поки не ясно. На Тайвані 17 795 виборчих дільниць, які закрилися о 10 годині за київським часом. Наразі підрахували більше половини дільниць — 9 214. Поки що вперед вирвася Лай Цінде з «Демократичної прогресивної партії» — у нього 2 570 331 (41,90%) підрахованих голосів. У Хоу Юї — 2 032 280 (33,13%), а у Ке Веньчже — 1 532 497 (24,98%).
Від початку року Пекін уже залучав до операцій навколо Тайваню майже 70 військових літаків і до 40 бойових кораблів, а також різко активізував використання повітряних куль, які щодня пролітають над островом. Їхнє призначення невідоме, оскільки тайванська ППО не намагається їх збивати чи приземлити якимось іншим способом.
Правляча Комуністична партія Китаю розглядає Тайвань як частину своєї території. Пекін пообіцяв "воззʼєднати" острів з материковою частиною Китаю. Напруга довкола Тайваню помітно зросла у 2022 році.
Геополітична напруга в Східній Азії впливає на порядок денний США, а значить — і на реалії України. Йдеться перш за все про переорієнтацію фокусу уваги та ресурсів Вашингтону з Європи на інший регіон світу, а також про розподіл постачання озброєння США між кількома партнерами. Тобто у випадку збройної агресії Китаю проти Тайваню, США можуть стати на захист острова, — а це ускладнить процес передачі допомоги Україні.
