Сейм Латвії проголосував за вихід із Стамбульської конвенції
Після понад 12 годин дебатів Сейм Латвії у другому, остаточному читанні ухвалив законопроєкт про денонсацію Стамбульської конвенції — міжнародного документа Ради Європи, спрямованого на запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству.
Про це повідомляє Delfi.
За ухвалення закону проголосували 56 депутатів — представники опозиційних партій «Латвія насамперед», Національного об’єднання, "Об’єднаного списку", "Стабільності" та Союзу "зелених" і "Селянський союз Латвії".
Проти виступили 32 парламентарі: 25 — від партії "Нова Єдність" прем’єр-міністра та 8 — від партії "Прогресивні".
Двоє депутатів — Ігорс Раєвс і Дідзіс Шмітс — утрималися.
Тепер президент Латвії Едгарс Рінкевич має десять днів, щоб вирішити: підписати закон або повернути його на повторний розгляд у парламент.
Дебати в Сеймі тривали з 10 ранку до 10 вечора. До другого читання було подано 17 поправок, але всі вони були відхилені комісією у закордонних справах.
Поправки переважно пропонували депутати "Нової Єдності" та "Прогресивних" — єдині, хто виступив проти виходу з конвенції.
Напередодні голосування дипломати 15 європейських країн висловили стурбованість наміром Латвії залишити Стамбульську конвенцію.
Що таке Стамбульська конвенція
Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству (Стамбульська конвенція) визначає два основні напрями:
боротьбу з насильством проти жінок, зокрема фізичним, психологічним, економічним і сексуальним;
домашнє насильство — дії між партнерами або членами родини без згоди однієї зі сторін.
Документ передбачає кримінальну відповідальність за всі форми насильства та посилене покарання, якщо постраждала особа є членом родини або якщо насильство відбувалося при дитині.
У липні 2022 року Україна завершила ратифікацію Стамбульської конвенції, ставши 36-ю державою, що приєдналася до неї.
А в червні 2023 року документ ратифікував і Європейський Союз.
Рішення Латвії може стати прецедентом серед країн ЄС, які під тиском консервативних партій переглядають свої зобов’язання у сфері прав людини та гендерної рівності.
