"Шпигуноманія" охопила російські спецслужби на тлі різкого зростання випадків державної зради — The Guardian

Оскільки війна проти України переросла в "екзистенційний конфлікт" для кремля, пошук внутрішніх ворогів активізувався, що призвело до різкого зростання кількості справ про державну зраду. Експерти прирівнюють це до "шпигуноманії".

Про це пише The Guardian.

Хоча багато справ про державну зраду зосереджені на тих, хто нібито воює за Україну або допомагає їй, інші ж стосуються, здавалося б, лояльних державних установ, таких як науково-дослідні центри, що допомагали розробляти ту саму зброю, яку росія використовує для ударів по Україні.

Минулого тижня перший з трьох вчених-розробників гіперзвукових ракет, заарештованих за підозрою в державній зраді, постав перед судом у справі, докази і звинувачення в якій залишаються в таємниці. Всі вони були співробітниками Інституту теоретичної і прикладної механіки ім. Християновича.

76-річного професора аеродинаміки інституту Анатолія Маслова підозрюють у передачі секретів Китаю, можливо, через його участь у міжнародних конференціях з аеродинаміки в 2010-х роках.

Арешт Маслова і двох його колег призвів до рідкісної реакції серед наукової спільноти Інституту, яка опублікувала відкритий лист із закликом до його звільнення.

Ці випадки також поставили під загрозу все наукове співтовариство рф, йдеться в листі, і спричинили стримувальний ефект у всіх дослідницьких сферах щодо питань, які можуть вважатися таємницею.

Інший російський дослідник аеродинаміки сказав, що його колеги розлючені і налякані арештами. За його словами, є відчуття, що ніхто в цій сфері не в безпеці.

Цей випадок свідчить про активізацію апетиту спецслужб рф до справ про державну зраду і шпигунство на високому рівні, кажуть експерти.

"Жоден з цих вчених не є шпигуном. Вони є легкою мішенню для чекістів, тобто служб безпеки", - сказав російський юрист і експерт у справах про шпигунство та державну зраду, який зараз живе за межами рф Іван Павлов.

Вільне визначення шпигунства в росії дозволяє легко порушувати справи проти вчених за роботу в міжнародних проектах, навіть тих, які були розпочаті задовго до війни рф проти України.

"Служби безпеки можуть заарештувати ці легкі мішені і сказати: Дивіться, ми щось робимо. Вони всі старі. Вони всі радянські. Вони всі довіряли цій системі. І вони для слідства - як шпаклівка. І вони легко починають давати свідчення один проти одного", - сказав Павлов.

За його словами, з середини 2010-х років кількість нових справ про державну зраду щороку може зростати в шість-сім разів. Згідно з державними даними, у 2016 році було порушено близько 16 справ. На його думку, лише за минулий рік їх було понад сто.

Хоча спеціальні комісії зобов'язані перевіряти будь-який матеріал, який вчені публікують у міжнародних журналах, представники таких комісій навряд чи стануть мішенню, адже слідчі шукають великі справи, щоб справити враження на керівництво і отримати підвищення по службі.

"Чекісти не зроблять кар'єру на цих справах, але вони зроблять її на справах про державну зраду. На такі справи є попит. І він йде з самої верхівки Кремля. І всі, хто виконає цей запит, отримають винагороду", - сказав Павлов.

"Я не сповнений оптимізму. Це все погано закінчиться для вчених. І для російської науки загалом. Вся ця шпигуноманія в науці триватиме доти, доки існуватиме режим", - додав він.

У жовтні минулого року 81-річний російський вчений Валєрій Мітько, заарештований за звинуваченням у державній зраді, помер під домашнім арештом після кількох серцевих нападів. А в липні 54-річний директор лабораторії квантової оптики Новосибірського державного університету Дмітрій Колкер, який проходив у справі про шпигунство, помер через два дні після арешту під час лікування від раку, перебуваючи в лікарні.

"Якщо зміниться режим, закінчиться війна, то все це може зникнути. Але до того часу вони продовжуватимуть відправляти старих вчених до в'язниці. І вбиватимуть. На їхній совісті вже є кілька вбивств", - сказав Павлов.