У Львові показали унікальний архів служби безпеки ОУН
Документи знайшли селяни. Виконуючи господарські роботи, вони викопали 15-літровому бідоні, у ньому запаковані у радянські газети згортки. Коли виявилось, що це документи українського підпілля, звернулися до Музею визвольних змагань у Львові. Науковці кажуть, що документи збереглися ідеально.
"Такі знахідки є унікальними і цінними для істориків. Дуже мало збереглося в таких умовах архівів, які 60 років пролежали в бідонах і саме в такому стані, який можна назвати ідеальним", - каже директор музею Визвольних змагань Руслан Забілий.
Руслан Забілий
За словами наукового співробітника Центру дослідження визвольного руху Андрія Усача, архів стосується другої половини 40-их років.
"Архів дає можливість реконструювати історію одного району за другу половину 40-их років, побачити долі окремих людей, які боролись і гинули в цей час", - каже Усач.
Серед документів науковці знайшли 113 некрологів на 119 осіб. Оскільки підпілля ОУН діяло під псевдонімами, то некрологи дають можливість вченим дізнатися справжні імена оунівців, їхні біографічні дані, починаючи від місця народження, освіти, служби в армії, обставини загибелі.
Він розповідає, що такі масиви документи, знайдених на певній території, дають можливість зрозуміти, якими методами повстанці вели боротьбу з радянською окупацією, наскільки це був широкий і ефективний рух.
"Великою цінністю є те, що у таких повстанських архівах знаходяться матеріали, які дають можливість науковцям встановити долі багатьох повстанців. У кожній такій знахідці ми знаходимо некрологи, повідомлення про бої. Це дає можливість оцінити масштаб українського визвольного руху, жертовність повстанців", - каже директор музею.
Руслан забілий розповідає, що до нього часто звертаються люди, які досі розшукують своїх рідних і близьких, встановлювати обставини їхньої загибелі. Подібні архіви дають можливість науковцям встановити цю інформацію, реконструювати масштаби діяльності підпілля ОУН", - додав Забілий.
Тільки з Тернопільської області в музеї є 4-5 подібних архівів.
"Цей архів цікавий тим, що він містить не лише підпільні документи, але й документи трофейні, які були вилучені службою безпеки ОУН у затриманих нею осіб – це комсомольські квитки, червоноармійські книжки, документи про нагородження, документи які свідчать про боротьбу радянської системи проти повстанців і підпільників. Є списик арештованих, списки тих, кого варто було арештувати. Очевидно, з цими списками члени НКВД їхали на села Козівського району, але нікого не арештували, бо самі були затримані службою безпеки ОУН", - розповідає Андрій Усач.
Близько 150 документів – це протоколи допитів, які вела СБ ОУН стосовно затриманих нею осіб. Інколи вони вміщались на аркуші або на половині аркуша, інколи – це цілі справи з яких ми можемо дізнатися про методи, якими діяла СБ ОУН і методи, якими діяли радянські спецслужби проти українського підпілля. У знайдемо архіві багато яскравих листівок. Це пропагандистські видання, які створювали і розповсюджували підпільники.
"Архів – це 14 підписаних і пронумерованих пачок. Ці пачки були замотані в радянські газети. Підпільники мали своїх довірених людей в населених пунктах, які виписували для них ці радянські газети. Саме по датуванні останньої газети, яка вийшла 14 жовтня 1949 року ми можемо з більш-менш ймовірно сказати, що архів був закопаний восени 1949 року, до заморозків. Тим більше, що жодного документи, який би був датований пізніше жовтня 1949 року ми в цьому архіві не знайшли", - розповідає Андрій Усач.
Проти кого діяла СБ ОУН? Є дві категорії людей. Перша – радянська агентура – інформатори, співробітники НКВС. Друга – банальні кримінальні злочинці, які дошкуляли місцевому населенню. У такому випадку СБ ОУН діяла в ролі міліції і розбиралась з ними так само, як і з радянською агентурою.
"Унікальною знахідною цього архіву є повстанські карти. У нас вже є таких чотири. Про інші карти в інших архівах я поки що не чув. Повстанська картографія – це не вивчена тема, бо немає артефактів. Ми маємо повстанську карту із якимось позначками. Що це таке? Це загадка. Можливо, у масиві тих документів ми знайдемо якісь супровідні записки", - каже Руслан Забілий.
Фото: Андрій Поліковський
