Вбивства і алкоголь: помилувані путіним засуджені "Вагнера" повертаються тероризувати рідні міста – The Guardian

Жорстокі злочинці, які сиділи в тюрмах за тяжкі злочини і потім воювали в Україні у складі ПВК "Вагнера", тероризують людей у рідних містах, куди повертаються. 

Про це йдеться у статті The Guardian.

У статті розповідається про 38-річного Сослана Валієва на кличку Цугрі, жителя окупованого росією регіону Грузії Південна Осетія, який мав вади розвитку, але був улюбленцем у рідному місті Цхінвалі. Але одного дня містом прокотилася новина про те, що його знайшли вбитим.

За підозрою у вбивстві затримали Георгія Сюкаєва – засудженого убивцю, який був завербований з в'язниці восени минулого року воєнізованою організацією "Вагнера" для війни в Україні.

Під час російського вторгнення в Україну "Вагнер" завербував десятки тисяч ув’язнених, у тому числі вбивць і домашніх ґвалтівників, для участі в найкривавіших битвах війни. Багато хто загинув, але ті, хто пережив шість місяців у лавах угруповання, отримали президентське помилування і тепер повертаються до рідних міст. За словами скандально відомого керівника "Вагнера" Євгєнія Прігожина, вже помилувано понад 5 тисяч колишніх злочинців. Одним із них є Сюкаєв, який нещодавно повернувся до рідного міста Цхінвалі.

Їхнє звільнення викликало побоювання, що ці чоловіки продовжуватимуть вчиняти нові злочини, занепокоєння, яке лише зростатиме після серії насильницьких злочинів, скоєних колишніми солдатами "Вагнера", включаючи вбивство Цугрі.

Коментуючи цю ситуацію, Прігожин стверджував, що Сюкаєв захищав випадкових перехожих, яких цькували.
Але колишній президент Південної Осетії Анатолій Бібілов відкинув цю заяву, назвавши Цугрі "добрим і нешкідливим хлопцем, якого всі, за рідкісним винятком, любили як свого".

Вбивство Цугрі не було першим скоєним помилуваним в'язнем, який став бойовиком "Вагнера". Наприкінці березня 85-річна пенсіонерка Юлія Буйскіч була вбита вдома у містечку Новий Бурець Кіровської області. Убивця, 28-річний Іван Россомахін, уже був рецидивістом, коли його засудили до 10 років позбавлення волі за вбивство у 2020 році. Він теж був завербований Прігожиним і нещодавно повернувся до рідного міста після бойових дій в Україні.

"Держава і особисто путін і Прігожин винні в смерті Юлії і повинні за це відповісти, – заявив близький родич Буйськіч на умовах анонімності. – Вони випустили в суспільство хворого виродка", - член сім’ї Буйскіч.

На початку цього року  путін підписав закон, згідно з яким публічна критика бойовиків "Вагнера" або публікація негативних репортажів про них є кримінальним злочином. Невдовзі з країни втік російський активіст, який розкрив подробиці поховань загиблих в Україні найманців "Вагнера".

Прігожин, давній соратник путіна, пообіцяв допомогти колишнім засудженим, які воювали в Україні, якщо у них виникнуть проблеми з правоохоронними органами.

"Поліція повинна ставитися до вас з повагою. Якщо вони будуть нерозсудливі… Я сам буду дзвонити і розбиратися з губернаторами і так далі. Ми знайдемо вихід", – сказав Піргожин групі колишніх в’язнів.

Підтримка Прігожина, одного з найвідоміших діячів росії, посилить відчуття безкарності серед ув'язнених, які повертаються додому, заявив представник неурядової організації Jailed Russia, яка захищає права ув'язнених.

Наприклад, 49-річний злочинець Алєксєй Савічов, який у березні повернувся до свого рідного міста Воронеж, цього тижня в інтерв'ю виданню він зізнався, що вбив і катував "десятки" українських військовополонених.

Повернувшись у Воронеж, Савичев сказав, що він швидко витратив всю суму, яку заробив на війні – приблизно мільйон рублів – на "алкоголь і повій", а воронезька поліція час від часу затримувала його за хуліганство пізно ввечері. Але, за його словами, щоразу його відпускали після того, як показували міліції деякі з медалей, які він отримав за бойові дії в Україні, включно з президентською нагородою "За хоробрість".

"Менти ставились до мене, як до героя, – похвалився Савичев, додавши, що міліціонери запрошували його на чай, щоб послухати розповіді про час, проведений з Вагнером. – Відчувалося, що мені з рук зійде будь-що".