ЄС має суттєвий важіль впливу на "Газпром" і міг би впоратись із повною зупинкою постачання газу з Росії

Про це він написав у своїй статті для інтернет-видання National Gas Europe.

Він критично оцінює зусилля єврокомісара Ґюнтера Еттінґера, спрямовані на укладення тимчасової угоди між "Газпромом" та "Нафтогазом" про постачання газу Україні взимку. На думку професора, умови, які пропонує Еттінґер, змушують Україну платити за газ високу ціну, підриваючи водночас її договірне, правове та стратегічне становище, а Єврокомісія видається неготовою до застосування своїх важелів впливу на "Газпром" або навіть до застосування права ЄС у газовій сфері.

Райлі зосереджує свою увагу на рішенні, яке пропонує комісар Еттінґер, для того, щоб Україна спокійно прожила цю зиму. "Нафтогаз" мав би придбати щонайменше 5 млрд. кубічних метрів газу у "Газпрому" за ціною $385 за 1 тис кубічних метрів на умовах передоплати. Водночас, "Нафтогаз" мав би сплатити $2 млрд за "борг" перед "Газпромом" перед початком імпорту та ще $1,1 млрд до кінця цього року. На думку експерта, важко зрозуміти, чому Еттінґер прагне нав’язати такі умови Києву.

За словами професора, запропоновані $385 за 1 тис куб м є значно вищою ціною, ніж та, яку платять за російський газ більшість західноєвропейських країн, попри те, що вони розташовані на більшій відстані від Росії, ніж Україна.

Водночас, Райлі наголошує, що сума боргу "Нафтогазу" перед "Газпромом" та існування заборгованості взагалі є предметами суперечки, оскільки Україна стверджує, що її переплата за російський газ становить $6 млрд, і оскаржує ціну на газ у Стокгольському арбітражі.

Він також зазначає, що передоплата за постачання газу у майбутньому суттєво підриває фінансову стабільність України та "Нафтогазу" зокрема – особливо у ті часи, коли українська держава і так перебуває у скрутному фінансовому становищі.

ЧИТАЙТЕ: Як Україна навчилася обходитися без російського газу

Райлі вважає, що ЄС міг би більше допомогти Україні, докладаючи зусиль до застосування власного права на своїй території, а не виступаючи посередником на переговорах з "Газпромом". Єдиний газовий ринок ЄС мав би з 1 січня 2015 року охопити країни Європейського енергетичного співтовариства, членом якого є й Україна.

Таким чином Київ міг би імпортувати газ у свою мережу з інших європейських країн, зважаючи, що на в опалювальний сезон 2014/2015 країні знадобиться набагато менше газу, ніж раніше, з урахуванням втрати Криму, економічної рецесії та шкоди, заподіяної воєнними діями на Донбасі.

На думку Райлі, "Газпрому" буде насправді невигідно скорочувати або припиняти постачання газу у ті країни, з яких Україна отримає газ за реверсними схемами.

"Якщо "Газпром" постачатиме своїм клієнтам менше мінімального обсягу газу, передбаченого контрактами – а цей обсяг є, зазвичай, доволі великим, цим він сам порушить контракти і зіткнеться з позовами про відшкодування збитків по всьому континенту. "Газпрому" буде також складно контролювати потоки газу на єдиному газовому ринку", - наполягає Алан Райлі.

За його словами, комісар Еттінґер, схоже, не визнає, що ЄС має суттєвий важіль впливу на "Газпром". Газові мережі ЄС тепер набагато більш пов’язані між собою, ніж у 2009 році, європейські газосховища практично заповнені, на ринку є надлишок зрідженого газу. 

"Якби Брюссель та Київ застосували у повному обсязі правила ЄС до торгівлі і транспортування газу між ЄС та Україною, формуючи єдиний ринок, то вони могли б цілком впоратися навіть із повною зупинкою постачання газу з Росії, яка є малореальною сама по собі, оскільки "Газпрому" невигідно втрачати прибуток від продажу газу європейським споживачам і ризикувати своєю часткою на європейському ринку", - підсумовує він.

Читайте більше у міжнародному огляді: Перемир’я в Україні є паузою, а не надією на спокійне майбутнє