Її ентузіазм до приватизації розпочав світову революцію в економіці, а її готовність протистояти тиранії допомогла покласти кінець Радянському Союзу. Уїнстон Черчілль виграв війну, але він ніколи не створив свого власного "ізму".
Суть тетчеризму полягала у тому, щоб зламати тогочасний статус-кво і зробити ставку на свободу, - трохи дивно для Тетчер, яка любила тримати все під контролем і була певним чином втіленням консерватизму. Вона вважала, що країни можуть стати великими тільки тоді, якщо дадуть волю людям. Її політика мала власну тему: люди мають повне право управляти своїм власним життям, позбавляючись від зайвої, дріб'язкової опіки з боку держави.
ДИВІТЬСЯ ФОТО: Життєвий шлях Маргарет Тетчер: леді, яка змінила Британію
У Великобританії її суперечки із лівими, особливо шахтарями, створили їй репутацію безжальної Боудікки. Але вона була однаково готовою реформувати свою власну партію: потіснила старомодних консерваторів і нав’язала їм свої погляди, створивши так званий "великий вибух" в лондонському Сіті. Свої численні агресивні звинувачення вона спрямовувала також проти членів власної партії. "Ви повертайте, якщо хочете. Леді не повертає", - говорила вона консерваторам після того, як безробіття досягло позначки у 2 млн осіб.
Фото: guardian.co.uk
Парадоксів більш ніж достатньо. Місіс Тетчер була справжня Синя Торі, вона маргіналізувала Партію Торі впродовж цілого покоління. Торі перестали бути національною партією, відступили на південь і у передмістя, і майже повністю зникли в Шотландії, Уельсі та в північних містах.
Тоні Блер скористався більше із революції Тетчер, ніж її наступник Джон Мейджор: через вихолощення профспілкового руху і дискредитацію лівих, Блеру нескладно було швидко перешикувати свою партію і переможно "продати" її виборцям Середньої Англії. Величезна більшість Блера на виборах 1997 року розпочала 13-річний період правління Нових лейбористів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Світова економіка потрапила у порочне коло
Тим не менш, її досягнення заперечувати не можна. Вона зупинила те, що її наставник Кіт Джозеф любив називати "ефектом храповика", згідно з яким державу кожного разу винагороджували за її невдачі, надаючи їй ще більше влади. За невеликим винятком надзвичайних заходів, прийнятих у зв'язку з фінансовою кризою 2007-2008 років, не було ніяких спроб запровадити націоналізацію промисловості або відновити політику вибору державою переможців.
Завдяки їй, центр ваги у британській політиці змістився різко вправо. Нові лейбористи 1990-х років дійшли висновку, що вони можуть врятувати Лейбористську партію від краху лише шляхом прийняття основних принципів тетчеризму. "Вважається, що економічну діяльність краще залишити приватному сектору", - заявив Блер. Ні він, ні його наступники навіть не мріяли про повернення до часів націоналізації і необмеженої влади профспілок.
Тетчер переконала Захід, що з Горбачовим можна домовитись. Фото: AFP
На світовій арені Тетчер також залишила по собі довгу тінь. Поєднання її ідеологічної стійкості і глобальної популярності засвідчило, що Великобританія відіграла свою роль у розвалі Радянського Союзу, що було непропорційно вазі країни в світі. Тетчер стала першим британським політиком після Уїнстона Черчілля, якого приймали всерйоз лідери всіх провідних держав світу. Вона була героїнею для опозиційних політиків у Східній Європі. Її готовність стати пліч-о-пліч з "дорогим Ронні" (Рональдом Рейганом, - ред.) для того, щоб заблокувати радянський експансіонізм, посприяли формуванню нового мислення в Кремлі. Її наполягання на тому, що Михайло Горбачов був людиною, з якою Захід може мати справу, також допомогли закінчити Холодну війну.
Посткомуністичним країнам її революція припала душі: до 1996 року у Росії було приватизовано близько 18 тис промислових підприємств. Індія демонтувала ліцензування Raj - спадщину британського фабіанства - і створила кавалькаду успішних компаній. По всій Латинській Америці уряди взяли курс на лібералізацію ринків. Вдавалося це їм чи ні, усі вони споглядали на британський приклад.
Зараз дуже важливий час, щоб повернутися до основних принципів Маргарет Тетчер: для того, щоб країни процвітали, люди повинні створити спротив проти наступу держави
Однак, сьогодні маятник гойдається на небезпечно далекій відстані від принципів, які сповідувала місіс Тетчер. У більшості багатих країн світу за останні роки різко зросла присутність уряду в економіці держави. Регулювання економіки - надмірне, а часом і необхідне, зв’язує руки приватному сектору. Підприємці перебувають під пильним наглядом найбільше за останні 30 років. Демонстранти протестують проти самого існування банківської галузі. Із підйомом Китаю, державний контроль, а не економічний лібералізм, підноситься як модель для країн, що розвиваються.
Для світової економіки, яка відчайдушно потребує повернення до зростання, це неправильний напрямок руху. Європа ніколи не буде процвітати, поки не вивільнить свої ринки. Америка задушить своє відновлення, якщо не зможе уникнути надмірного регулювання економіки. Китай не зможе підтримати свій успіх, якщо не розпочне лібералізацію. Зараз дуже важливий час, щоб повернутися до основних принципів Маргарет Тетчер: для того, щоб країни процвітали, люди повинні створити спротив проти наступу держави. Сьогодні світ потребує більше тетчеризму, аж ніяк не менше, ніж на початку 80-их.
Оригінал: The Economist
Переклад: iPress.ua
