Хмара невизначеності: тремтіння у темряві

Європа балансує на краю економічної прірви, її доля в руках політичних лідерів, які розходяться в судженнях про те, як вирішити подвійний борг континенту і банківську кризу. Політики через свою політичну неспроможність можуть зіштовхнути Америку у "фінансове провалля" в кінці року. І навіть Китай, який навряд чи зазнає глибокої кризи, є заручником волі та здатності свого уряду стимулювати зростання економіки. Більш ніж будь-коли своїй в новітній історії доля світової економіки залежить від примх політиків. Яка ж вартість такої невизначеності?

Досвід показує, що це коштує багато. Клієнтам Cisco Systems, найбільшої в світі компанії інтернет-посередника, тепер потрібно більше часу для прийняття рішень, за словами Джона Чемберса, боса компанії. Їх замовлення, як правило, менші, ніж попередні, і частіше вимагають сімейного узгодження. Вони кажуть, що планують зробити більші замовлення пізніше цього року, повідомив пан Чемберс, але "із наступним подихом, вони додають, що це залежить від того, що відбуватиметься на глобальному та макрорівні".

У європейських фірмах повинні зважати не тільки на рецесію, але й на ризик того, що їхні інвестиції можуть бути деноміновані в інші валюти або їх може бути заблоковано механізмами контролю за рухом капіталу. Роберт Бергквіст з шведського банку SEB говорить, що кілька шведських корпоративних клієнтів припинили подальше розгортання своїх інвестиційних проектів, тому що вони не знають, як далі розгортатиметься криза євро.

Якщо Америка впаде у "фінансове провалля", вона буде страждати від фінансових обмежень в розмірі 5% від ВВП, що досить легко підштовхне економіку країни в напрямку рецесії. Минулого літа, коли американський уряд підійшов небезпечно близько до повного виснаження своїх правових можливостей із залучення позик, Барак Обама і республіканці в Конгресі не змогли вирішити свої фінансові розбіжності. Замість цього, вони перенесли проблеми на майбутнє, погодившись на введення величезних автоматичних скорочень витрат, які розпочнуться 2 січня, у той час як усі податкові канікули Джорджа Буша, а також окремі тимчасові скорочення оподаткування заробітної плати, повинні закінчитися.

Не очікується жодних дій, щоб уникнути цього подвійного удару, швидше за все, до виборів 6 листопада. Таким чином, будь-яка фірма, яка продає федеральному уряду залишається в підвішеному стані. Майк Лоурі, керівник Computer Sciences Corporation, великої фірми із надання технологічних послуг, недавно сказав інвесторам: "Я просто не знаю, що трапиться ... Ніхто з нас не знає". Дебати з приводу обмежень боргових запозичень ставлять слабку економіку минулого літа у ще більш слабке становище,- сказав минулого місяця Джеймс Тиш, бос конгломерату Loews Corporation.  А "теперішнє фінансове провалля виглядає як повторення літа 2011 року, але на стероїдах".

Економісти вже давно підозрювали, що невизначеність може зашкодити зростанню. Джон Мейнард Кейнс говорив, що прийняття рішень про інвестиції базується на очікуваннях, які "підлягають впливу раптових і силових подій". У статті Бена Бернанке 1980 року, який в даний час є головою Федеральної резервної системи, було формалізовано цей ефект: оскільки більшість інвестицій є незворотними, невизначеність "збільшує вартість очікування нової інформації і, таким чином уповільнює нинішні темпи інвестицій". У 1990 Авінаш Діксіт і Роберт Піндайка пішли ще далі, роблячи аналогії між інвестиційними можливостями і біржовими опціонами, вартість яких зростає із збільшенням нестабільності цін на акції, але зникає, як тільки можливість опціону використано. Якщо інвестиція незворотна, невизначеність підвищує вартість накопичення грошових коштів і часу, потраченого на очікування того, що станеться.

Замір туманності

Кількісне вимірювання невизначеності це вже більше схоже на останній вид спорту. Нік Блум і Скотт Бейкер зі Стенфордського університету і Стів Девіс з Університету Чикаго придумали новий індекс для вимірювання цього. Він враховує, як часто невизначеність, пов'язана з політикою згадується в газетах, додає до них кількість тимчасових положень Податкового кодексу і в якій мірі прогнози інфляції і федеральних витрат відрізняються один від одного. Цей показник досяг свого найвищого значення за останні 25 років в період дебатів по підняттю рівня бюджетних запозичень влітку минулого року і залишається високим (на відміну від індексу Vix - показує волатильність на ринку акцій і є більш традиційним датчиком невизначеності,- який впав нижче свого піку 2009 року). Подібний простіший показник для Європи,- який відстежує повідомлення про невизначеність у новинах,- аналогічно зріс.

Нік Блум та його колеги вигадали новий індекс для вимірювання невизначеності. Фото: nber.org

Містер Блум і його співавтори внесли свій індекс у модель зростання, яка відфільтровує чисто економічні фактори, керуючись рівнями процентних ставок і цін на акції. Вони прийшли до висновку, що зростання відчуття невизначеності в період між 2006 і 2011 роками зменшило реальний ВВП на 3,2% і коштувало 2,3 мільйона робочих місць.

Такі оцінки повинні бути прийняті з недовірою. Вони показують, що політична невизначеність та слабкість економічного зростання пов'язані між собою, а не те, що перша є причиною другої. Багато радикальних політичних дій, а саме антикризова програма TARP, кількісне послаблення ФРС і закон Додда-Френка про фінансову реформу, були відповіддю на безпрецедентну економічну ситуацію: колапс цін на житло, неспроможність фінансових інститутів і найглибшу рецесію з часів Другої світової війни. Саме така економічна ситуація наробила найбільшу частину збитків для економічного зростання, а не будь-яка політична невизначеність. Якби політики стояли твердо, результатом цього була би менша політична невизначеність, але набагато більш руйнівна криза.

Очевидно, деякі політичні рішення, такі як реформа охорони здоров'я президента Обами, створюють невизначеність незалежно від розгортання подій в сфері економіки. Але принаймні Obamacare (реформа системи охорони здоров’я Обами) матиме крім ризиків, ще й переваги; цього не можна сказати про нинішнє балансування політиків на межі війни. Оскільки фінансове провалля наближається,- як стверджує Етан Харріс, економіст Bank of America в Північній Америці,- стимули, щоб відкласти найм працівників та інвестиції будуть збільшуватися, чинячи тиск на економіку. "Цей процес так само важливий, як і результат", говорить він, "і цей процес поки виглядає як катастрофа".

Оригінал: The Economist

Переклад: iPress.ua