Відкладена євроінтеграція: компроміс продиктований Москвою
Це важкий компроміс із Москвою, на який повинна була піти українська влада.
Найважливіша частина угоди про асоціацію, а саме угода про зону вільної торгівлі (DCFTA), повинна було почати діяти 1 листопада. Але після п'ятничних переговорів міністра МЗС України Павла Клімкіна, російського міністра економічного розвитку Олексія Улюкаєва і комісара ЄС у справах торгівлі Карла Де Гухта оголошено перенесення цього терміну до 31 грудня 2015 року.
Хіба це не створює поганого прецеденту? ЄС і Київ змінюють рішення під час переговорів із Московою? "Що ж, світ складається із поганих прецедентів", - сказав комісар де Гухт.
Україна без втрат, але з ризиком
Відтермінування введення в дію економічної частини угоди про асоціацію в короткостроковій перспективі не принесе Україні комерційних втрат. Навпаки, Брюссель продовжив до кінця 2015 року одностороннє призупинення мит на низку українських товарів, яке вже введене в червні.
Тобто українські товари будуть далі вільно надходити в Євросоюз у той час коли український ринок буде захищений митами від конкуренції із європейськими товарами.
Однак теперішній компроміс Брюсселю має великий ризик того, що наприкінці 2015 року Москва наполягатиме на пролонгації відтермінування введення в дію економічної частини угоди про асоціацію. Сьогоднішнє відтермінування угоди про асоціацію має також символічний вимір. Саме із відмови президента Януковича і уряду Азарова у листопаді минулого року підписувати угоду про асоціацію почався Євромайдан у Києві. Тепер, протестуючи проти такого відтермінування, склав свої обов’язки заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський.
Переговори між Україною і ЄС відбувалися під акомпанемент погроз Москви про те, що у випадку, якщо Київ ратифікує економічну частину угоди про асоціацію, то Кремль оголосить Києву торгову війну по повній програмі.
Москва вимагала відкликання угоди із Верховної Ради і внесення змін до неї. Якби Україна і Євросоюз погодились на це, узгодження тривало б щонайменше два роки.
З іншого боку Євросоюз повторював, що побоювання Кремля щодо наслідків введення в дію економічної частини угоди про асоціацію для російської економіки необґрунтовані. Брюссель пропонував таке використання перехідних періодів, яке передбачує угода (у деяких пунктах - до 10 років), щоб дати якнайдовший захист деяким російським товарам перед конкуренцією з ЄС на українському ринку.
Згодом Москва дещо знизила тональність розмов – принаймні на словах. Хоч ратифікація у Києві має відбутися згідно з планом (а це виключить можливість вступу України до Митного союзу), російський міністр Улюкаєв задекларував в Брюсселі, що торгової війни з Україною не буде.
"Із відтермінуванням введення в дію економічної частини угоди про асоціацію, ми отримали декілька місяців на врегулювання суперечок", - заявив міністр економіки РФ.
Брюссель переконаний, що чималий вплив на цю "поступку" мала позиція білорусів і казахів, які відмовили Москві приєднатись до торгової війни з Україною.
Київ пропонує компроміс
Відтермінування введення в дію економічної частини угоди про асоціацію донедавна було темою табу в Брюсселі і Києві, який боявся підозр про капітуляцію перед росіянами.
"Однак останнім часом це почалося змінювати. Це українці пропонували нам компроміс в цьому напрямі", - говорить дипломат Євросоюзу.
Коли ще тривали п’ятничні переговори у Брюсселі, Президент Петро Порошенко публічно оголосив в Києві, що він попросив нинішнього керівника глава Європейської комісії Жозе Мануеля Баррозу, щоб Союз поки що "не вводив нульові мита". Іншими словами, він попросив про відтермінування введення в дію економічною частини угоди.
"Відкладання впровадження угоди про вільну торгівлю усуває гіпотетичне занепокоєння Росії", - оголосило українське МЗС. Комісар де Гюхт стверджує, що рішення може бути частиною мирного процесу.
"Порошенко розмовляв про якусь форму компромісу з Росією із канцлером Ангелою Меркель під час недавнього саміту НАТО в Уельсі. Важко тепер сказати, чия це ініціатива. Може німці, які підтримують санкції проти Москви, старатимуться разом з тим звести воєнний конфлікт до торгової суперечки про зону вільної торгівлі із ЄС і шукати компроміс в цій сфері", - каже європейський дипломат.
Вівторкове голосування за ратифікацію угоди про асоціацію однак не завершує процесу у Євросоюзі. Кожна із 28 держав-членів ЄС повинна ратифікувати цей документ у своїх парламентах. Це справа 2-4 років. Але торгові угоди можуть увійти в життя частково або повністю у тимчасовому порядку за згодою Європейського парламенту, якщо за це одноголосно проголосує Рада ЄС (міністри країн ЄС). Відтак відтермінування втілення в життя економічної частини угоди є дрібницею з юридичного погляду, оскільки вводиться в дію рішенням Євросоюзу.
Джерело: Gazeta Wyborcza
Переклад: iPress.ua
