Чому поляки бояться російського капіталу?

“Країна походження грошей не є для нас важливою, якщо їх використання не загрожує нашим інтересам", - зазначає Магдалєна Кобос, прес-секретар та заступник директора відділу зв'язків з громадськістю у міністерстві державного майна.

Іншу точку зору має доктор Пшемислав Журавскі вель Граєвскі, аналітик та викладач факультету міжнародних досліджень та політології Лодзького університету. За його словами, небажання поляків бачити російські інвестиції дійсно існує. Більше того, воно є природним і виправданим.

"Кремль реалізує доктрину Фаліна-Квіцинського, висунуту ще під кінець існування СРСР, згідно з якою Москва повинна використовувати свою енергетичну силу як інструмент зовнішньої політики", - наголошує експерт з Лодзького університету. На його думку, російський капітал відкриває хвіртку для проникнення розвідки.

Арена для інвестицій

У травні цього року російська група Acron зробила пропозицію про купівлю акцій Zakładów Azotowych Tarnów, публічної компанії з понад 32%-пакетом акцій у власності держави. Acron спочатку запропонував 36 злотих за акцію, а потім підняв ціну до 45 злотих. Метою він поставив собі здобуття 66% на загальних зборах товариства.

Проте плани інвестора зі Сходу зазнали краху. Їх заблокувало міністерство державного майна, яке дійшло висновку, що поглинання Zakładów Azotowych Tarnów російською компанією несумісне зі стратегією розвитку хімічної промисловості у Польщі. "Це також могло б справити негативний вплив на ринок добрив у Європейському Союзі", - пояснює Магдалєна Кобос.

Вона додає, що з огляду на набагато нижчі ціни на сировину у Росії, Acron становила б серйозну загрозу для фірм, пов'язаних з польською хімічною галуззю. "Якщо основним постачальником газу є ​​російська компанія і ZAT є основним одержувачем цієї сировини, ми повинні були б врахувати також вплив поглинання на польського посередника у постачанні газу, тобто PGNiG", - пояснює Магдалєна Кобос.

Тож діяльність міністерства активізувалася в іншому напрямку. Міністерство прагне поєднати Zakłady Azotowe Tarnów з Zakłady Azotowe Puławy, щоб створити лідера з виробництва добрив на європейському ринку. Нова компанія увійде до індексу WIG20 і буде у стані конкурувати у глобальних масштабах.

Пробували взяти Lotos

Гіганти зі Сходу цікавилися польським ринком і минулого року, коли серед бажаючих придбати 53,2% статутного капіталу Grupy Lotos опинилася, зокрема ТНК-ВР, третя за розміром нафтова компанія у Росії.

Експерти зазначили тоді, що придбання польського виробника палива гарантує російському інвестору доступ до сучасного НПЗ у Гданьську, а також нафтопорту, через який він зможе постачати на завод сировину морським шляхом. Вони стверджували, що це не лише підважило б позиції лідера ринку, тобто PKN Orlen, але й зашкодило б польській енергетичній безпеці. Як обґрунтування вони наводили аргумент, що Lotos у співпраці з PERN будує сховища для нафти та рідких видів палива місткістю 7 млн. кубометрів, а також має ліцензії на видобуток, зокрема газу з нетрадиційних джерел.

"Lotos у кінцевому підсумку повинен бути приватизований, якщо уряд вирішить, що це буде найбільш економічно ефективним результатом для держави. Проте, компанія почувається доволі добре, купує нові активи у світі і бере участь у цінних ініціативах, таких як Central Europe Energy Partners, що займається розвитком енергетичної співпраці у регіоні", - пояснює Войцєх Якубік, головний редактор інтернет-видання Europa Bezpieczeństwo Energia.

Він вважає, що поглинання компанії росіянами могло б радикально змінити її політику. "Я не бачу причин, чому ми повинні продавати саме цю компанію, яка є власне доволі успішною та корисною", - вважає Войцєх Якубік.

На думку доктора Домініка Смиргали, заступника директора Інституту політичних досліджень Польської академії наук та викладача у Collegium Civitas, продаж Lotos може поставити під загрозу інтереси нашої країни, тому що згідно з доктриною зовнішньої політики Росії компанії енергетичного сектора повинні у першу чергу досягати її цілей.

"Можливо, інвестиція росіян саме у цю компанію мала б призвести до обмеження незалежності енергетичної політики Польщі, особливо у тому, що стосується дій задля досягнення енергетичної безпеки", - припускає доктор Смиргала.

Погляд з ЄС

По-різному до проблеми відкритості перед росіянами підходять окремі держави ЄС.

"Найкраще співпрацюють з ними Німеччина, Італія і Франція. Стриманими, натомість, залишаються скандинавські країни", - зауважує доктор Домінік Смиргала.

Агнєшка Цензартовіч, старший партнер у SD & Partners додає, що багато російських підприємців працюють також у Лондоні.

"Не без причини місто жартівливо називають Лондонградом", - каже експерт SD & Partners.

Наші східні сусіди зосереджуються, у першу чергу, на нафтовому секторі, енергетиці та металургії.

"У Болгарії вони опанували також ринок нерухомості. Викуповують там цілі багатоквартирні будинки ще на стадії проектування", - зазначає Даріуш Бжезінскі, генеральний директор компанії Apax.

Він додає, що прибутки росіяни спрямовують на чергові іноземні інвестиції. Прикладом є Норильський нікель (Норнікель) який у 2004 році купив 20% африканської Gold Fields. "Натомість, Русал придбав 56,2% акцій італійської Eurallumina", - каже генеральний директор Apax.

Застереження для Польщі?

На питання, чи ми повинні впустити російський капітал до Польщі, польські експерти відповідають по-різному.
На думку доктора Пшемислава Журавського вель Граєвського, відкритість мала руйнівні наслідки, наприклад, для Болгарії.

"Придбання "Газпромом" компанії Topenergy, що займаються комерційною дистрибуцією газу всередині країни, опирався її директор Андрей Луканов. Проте у 1996 році його вбили. Два роки потому російський гігант купив у Булгаргазу пакет акцій Topenergy, стаючи її єдиним власником", - нагадує експерт з Лодзького університету.

Отримавши контроль над компанією, росіяни того ж року викликали конфлікт між Topenergy і Булгаргаз, внаслідок чого було призупинено постачання газу п'ятьом болгарським містам, що залишалися за межами дистрибуційної мережі Газпрому.

Болгари не виграли також і від продажу половини акцій своєї нафтової компанії Нефтохим та НПЗ, що належав їй у Бургасі, Лукойлу ​​(1999 р.).

"Політика, яку проводило керівництво російського консорціуму, призвела у 2002 році до виходу з Нефтохиму іноземних інвестиційних фондів, що мали 18% акцій компанії. Вони звинуватили Лукойл у порушенні їхніх прав та виведенні грошей до залежних від нього компаній за кордон", - нагадує доктор Журавскі вель Граєвскі.

За даними фондів, росіяни імпортували російську нафту до Болгарії за завищеними цінами, але виготовлені з неї палива, контрольований ними болгарський НПЗ продавав за заниженими цінами.

"Російські акціонери вигравали від цього, натомість, міноритарні акціонери НПЗ - втрачали гроші", - пояснює експерт з Лодзького університету.

За даними міноритаріїв, поведінка наших східних сусідів знизила доходи Нефтохиму у 2001 році на цілий 31%. На податках втрачала також державна скарбниця.

"На думку Адольфа Лундіна, президента фонду British Vostok Nafta, акції міноритарних акціонерів НПЗ у Бургасі, в тому числі акції болгарського уряду, що володів так званою золотою акцією, у 2002 році вже майже нічого не коштували", - пояснює доктор Журавскі вель Граєвскі.

Російські інвестиції не пощадили також Словаччини. "Більше того, президент словацького відповідника PGNiG - Ян Дуцкі, що чинив опір інвестиціям "Газпрому", як і його болгарський колега, був вбитий за загадкових обставин", - зазначає експерт з Лодзького університету.

На думку деяких експертів, прихід росіян до Польщі може мати й позитивні наслідки. "Росія отримає доступ до ринку ЄС, а наша економіка - вливання капіталу", - каже Пшемислав Хевельт, менеджер у консалтинговій компанії Grant Thornton.

За його словами, російські підприємці можуть принести нові технології, які сприятимуть підвищенню конкурентоспроможності придбаних компаній, і завдяки новому власнику робочі місця будуть стабільнішими.

Залишкова кількість

Відповідно до Переліку основних іноземних інвесторів у Польщі Польської агенції інформації та закордонних інвестицій, у грудні 2011 року на нашому ринку було п'ять російських інвесторів.

"Найбільш важливими є: Лукойл і Газпром, який є співвласником оператора ямальського газопроводу EuroPolGaz", - зазначає доктор Домінік Смиргала. Три інші компанії Bagdasarian Russia, Лабораторія Касперського та "Северсталь".

"Статистика показує, що польські компанії вклали у Росію майже вдесятеро більше, ніж російські компанії у Польщу", - зазначає Павел Тинель, директор у Ernst & Young.

Відсутність ділової співпраці переважно пов'язана з геополітичними та історичними передумовами. "Для більшості підприємців Росія досі асоціюється з періодом 1945-1990 рр., тобто роками планової економіки, гноблення і придушення свободи слова", - каже Анджей Гловацкі, президент DGA.

Він стверджує, що цей стереотип не схиляє до налагодження ділових відносин.  Поляки також будують бар'єри, повертаючись до деяких історичних подій. "Протягом багатьох років наші економічні відносини охолодив Смоленськ", - додає президент DGA.

Як додає Войцєх Якубік, криза солідарності Європейського Союзу і повернення великої політики показують, що деякі механізми історії залишаються незмінними і спроби їх подолання не бувають вдалими.

"Це також видно у ділових відносинах з Росією. Вони будуть складатися краще, що сильніше ми братимемо до серця той факт, що це не звичайна торгівля, а політика", - пояснює редактор EBE.

Один крок вперед

Невдалі спроби завершити придбання польських компаній не зупинили росіян від подальших інвестицій. За даними медіа, гіганти зі Сходу цікавляться будівельною компанією Polimex-Mostostal, що коштує близько 310 млн. злотих. "Над інвестицією думає VIS Construction Group. Вона планує також придбати контрольний пакет акцій", - пояснює Даріуш Бжезінскі.

VIS хоче привести Polimex у Росію та інші країни колишнього Радянського Союзу. "Вхід на цей величезний ринок з точки зору Polimex є вельми спокусливим баченням. Компанія отримала б фінансову підтримку, яка дала б їй змогу продовжити виконання контрактів, а також доступ до замовлень, які реалізує VIS", - стверджує генеральний директор компанії Apax.

Як він зазначає, у випадку Polimex придбання інвестором видається оптимальним рішенням.

"Особливо у контексті спекуляцій аналітиків, що чисті збитки групи у другому кварталі можуть сягнути навіть близько 285 млн. злотих", - додає Бжезінскі.

Іншу точку зору має доктор Пшемислав Журавскі вель Граєвскі. "Москва, використовуючи нинішню політику польського уряду, що "розморожує" відносини з Росією, намагається надолужити згаяне. Польща, проте - це більше, ніж просто компанія, сенсом існування якої є отримання прибутку. Як казали французи, sécurité d'abord - перш за все безпека - і цим гаслом слід керуватися у випадку російських інвестицій у нашу країну", - підсумовує доктор Журавскі вель Граєвскі.

Чи буде потепління?

Неприязнь до російських інвестицій може, проте, обмежити той факт, що 23 серпня цього року Росія стала членом СОТ. На думку експертів, це призведе до збільшення товарообігу між країнами, і як наслідок - збільшення прямих інвестицій Росії на нашому ринку.

"Польські та європейські підприємці отримають широкий доступ до російських споживачів, що може призвести до збільшення експорту", - стверджує Лукаш Бялек, старший партнер у SD & Partners.

Кількість іноземних інвесторів у Польщі:

Автор: Кароліна Полацка

Оригінал: biznes.pl

Переклад: iPress.ua