Чому Польща так хоче, щоб Україна стала ближчою до Європейського Союзу? Одна з відповідей на це запитання могла б стосуватися шляхетних ідеалів. Таких, як українсько-польська дружба та слов'янське братерство. Але вона була б хибною.
Підтримка Польщею європейських амбіцій України фактично спирається на просте переконання: що це було б добре для українців, для поляків та для ЄС загалом.
Спроби Варшави наблизити Україну до ЄС розпочалися у 2005 році, після того, як Польща брала активну участь у Помаранчевій революції в Україні. Поляки співчували прагненню до демократії, ширших громадянських прав та участі громадськості у політиці, яке висловлювали за їхнім східним кордоном.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зламати впертість Януковича і зберегти Схід
Зворушені протестами на Майдані незалежності, тодішній та попередній польські президенти літали у Київ, а сотні польських студентів та пенсіонерів зголосилися працювати спостерігачами за виборами по всій країні.
Вісім років по тому, польські дипломати та політики працюють, щоб гарантувати підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що повинно відбутися на саміті Східного партнерства у Вільнюсі у листопаді. Це виявилося важким завданням. Переконувати треба не лише європейців; переконувати довелося й українців, щоб зацікавити їх угодою.
Звичайно, тепер Київ каже, що дуже хоче підписати угоду. Але цього не достатньо. Можновладці дійсно повинні хотіти виконувати положення договору. Якщо європейські політики погодяться поставити свої підписи у Вільнюсі, вони мають бути впевнені у тому, що Україна не відмовиться від виконання своїх зобов'язань.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Янукович між Росією і ЄС
Так чому ж Польща докладає стільки зусиль? Це правда, що поляки, як і українці, є слов'янами, які розмовляють мовою, що багатьом стороннім спостерігачам може видатися такою, що не відрізняється від польської, і що Польща та Україна мають спільну історію. Але, як знає будь-яка людина, знайома з історією сагою Центральної та Східної Європи, ця історія була далекою від мирної.
Українці та поляки готові були перегризти горлянки один одному цілі століття, а деякі з кривавих епізодів наших напружених відносин сталися на пам'яті ще живих поколінь. Війна за Львів (чи Lwów, Lemberg, залежно від вашої історичної точки відліку) у 1918-1919 роках, і масові вбивства поляків партизанською Українською повстанською армією (УПА) на Волині у 1943-1944 роках, зокрема, глибоко увійшли у польську та українську свідомість.
Так що до підтримки європейської України нас мотивує не романтичний панславізм ХІХ століття або братерська любов. Для цього є декілька більш прагматичних причин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Тимошенко і Угода про асоціацію: нагодувати вовка і зберегти вівцю
По-перше, добре мати заможного сусіда. Без співпраці з Європою Україна не стане багатшою. Перебування у "сірій зоні" або вступ до Митного союзу, що пропонує Росія, не допоможуть покращити економічну ситуацію у країні.
Угода про асоціацію з ЄС, з іншого боку, була б важливим кроком на шляху до активізації торгівлі й модернізації економіки України, тим самим підвищуючи доходи та економічне зростання.
Угода відкрила б українським компаніям ширший доступ на ринок ЄС і збільшила б прямі закордонні інвестиції з Європи в Україну. Через гармонізацію стандартів вона також підвищила б шанси українських компаній стати частиною глобальних ланцюжків створення вартості і збільшила б конкуренцію - і вибір для споживачів - на внутрішньому ринку. Різні моделі показують, що кумулятивне зростання добробуту у довгостроковій перспективі для України може скласти від 5 до 10%.
Зростання добробуту в Україні не просто покращиться рівень життя її громадян, воно також збільшить купівельну спроможність бази споживачів у 45 млн осіб на самому порозі ЄС. І оскільки на спільному внутрішньому ринку знижується попит, цей факт має важливе значення не лише для Польщі, але й для всього ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврооблом
По-друге, добре мати сусіда, що функціонує на підставі демократичних принципів та принципу верховенства права. Знову ж, це важливо не лише для Польщі, а й для всього ЄС. В умовах нескінченної економічної невизначеності у Європі, стабільність у сусідніх з ЄС країнах є важливішою, ніж коли-небудь.
Угода про асоціацію допоможе Україні втілити її демократичні ідеали. Інституційні положення, що містяться в угоді, покликані поліпшити ситуацію з дотриманням принципу верховенства права, підвищити прозорість та сприяти боротьбі з корупцією.
Підписуючи угоду, Київ взяв би на себе зобов'язання пристосувати своє законодавство до стандартів ЄС. Це сприяло б демократизації виборчого процесу. Це запобігло б також довільному застосуванню закону проти опозиції, унеможливлюючи наповнення українських в'язниць такими політиками, як Юлія Тимошенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Даремний ваш союз. Чому Україна все одно підпише асоціацію з ЄС
Якщо ЄС хоче побачити вигоди, які йому принесе багатша і більш демократична Україна, він повинен діяти - і швидко. Прихильники російсько-казахсько-білоруського Митного Союзу ведуть активну піар-кампанію у Києві і намагаються спрямувати українську зовнішню політику у східному напрямку.
Підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Вільнюсі 29 листопада стане чітким сигналом, що Україна має реального альтернативного партнера на Заході - і що Брюссель має серйозні наміри.
Пьотр Косьціньскі - керівник Східної програми Польського інституту міжнародних відносин, Майя Ростовска - аналітик Польського інституту міжнародних відносин
Джерело: THE FINANCIAL TIMES
Переклад: iPress.ua
