"З огляду на можливий конфлікт навколо Тайваню, аналітики ретельно вивчають війну на предмет розуміння різних аспектів – від важливості ліній постачання до сили ядерної загрози. Поки росія бомбардує українські міста, Китай за тисячі миль вивчає цю війну", – пише американське видання New York Times.
Автор статті Кріс Баклі, який знаходиться у Тайвані, вважає, що з огляду на протистояння зі США, Пекін вбачає в українській війні джерело безцінних уроків щодо озброєння, чисельності військ, розвідки і стримування, які можуть допомогти йому підготуватися до потенційних власних війн.
Війна є "випробувальним полігоном", який дає Китаю можливість вчитися на успіхах і невдачах з обох сторін. Зокрема, китайські військові аналітики ретельно вивчають бойові дії на предмет інновацій і тактики, які можуть допомогти в можливому зіткненні за Тайвань, острівну демократію, яку Пекін хоче поглинути, а США час від часу обіцяють захищати.
Читайте по темі: США готуються до "космічної війни" через зростання потенційних загроз з боку Китаю та росії – WSJ
Автор New York Times ознайомився із майже сотнею китайських наукових праць і статей у ЗМІ, в яких дається оцінка війни військовими і аналітиками в галузі озброєнь КНР.
З огляду на розробку Китаєм гіперзвукових ракет, які можуть бути дуже маневреними в польоті, вони проаналізували, як росія використовувала цю зброю для знищення бункера з боєприпасами, паливних складів та інших цілей.
Вони вивчили, як українські війська використовували супутниковий зв'язок Starlink для координації атак і обходу російських спроб перекрити їхній зв'язок, і попередили, що Китай повинен швидко створити аналогічну низькоорбітальну супутникову систему і розробити способи вивести з ладу конкуруючі супутники.
Вони стверджують, що стримування путіним західних держав від прямого втручання в Україну через погрози ядерною зброєю може заохотити розширення власної ядерної програми Китаю.
В січні в газеті Guangming Daily генерал-майор Мен Сянцін, професор Національного університету оборони в Пекіні написав, що Україна запропонувала "нове розуміння майбутньої можливої світової війни". "російська стратегія ядерного стримування, безумовно, відіграла певну роль у тому, що НАТО під керівництвом США не наважилася безпосередньо вступити у війну", – також зауважив він.
Натомість, як зазначає New York Times, представники Пентагону продовжують вважати, що вторгнення росії є суворим застереженням Китаю від ризику війни за Тайвань. Адже російські війська потерпають від нестачі зброї та боєприпасів, а також від провалів у розвідці, що призвело до зупинки просування і великих втрат серед солдатів.
Водночас деякі китайські аналітики доволі прямолінійні щодо провалів росії. "Недоліки, які були виявлені в логістиці й постачанні російських військових, повинні бути в центрі нашої уваги", – цитує Кріс Баклі статтю, опубліковану в журналі китайського агентства з розвитку основних військових технологій. У цій статті йдеться, що Китай повинен готуватися до подібних викликів, "коли ми розглядаємо майбутні морські переходи, захоплення островів" та інші операції, пов'язані з небезпекою. Як наголошує NYT, це – неявне посилання на захоплення Тайваню.
Читайте по темі: США намагаються консолідувати демократії для протидії авторитарним режимам. Але агресія Пекіна зростає – Politico
Зрештою, вивчення помилок росії може зміцнити переконання Китаю в тому, що він здатен перемогти у потенційному конфлікті, вважають іноземні експерти, які займаються дослідженням Народно-визвольну армію КНР. Офіційний військовий бюджет Китаю в 225 мільярдів доларів майже втричі більший за російський, а величезний виробничий і технологічний потенціал країни дозволяє виробляти багато сучасних безпілотників та іншої зброї, якої бракує російським військам.
"Вони намагатимуться використати ці уроки у своїй підготовці, офіцерській освіті й доктрині, яка зараз переглядається", – цитує New York Times старшого наукового співробітника Національного університету оборони у Вашингтоні Джоела Вутнова, який досліджував, як китайська Народно-визвольна армія може вчитися на війні в Україні.
Видання знов згадує, що Китай не воював у великій війні вже 40 років, відколи Ден Сяопін відправив війська до сусіднього В'єтнаму. Тому війна в Україні особливо важлива для КНР, оскільки вона є непрямим змаганням між росією, близьким партнером Пекіна, і США та їхніми союзниками, які підтримують українські війська.
Китай "близький до цієї війни", – вважає експерт вашингтонського аналітичного центру "Оборонні пріоритети" Лайл Гольдштейн, який вивчав китайські оцінки війни в Україні. "Він бачить себе потенційно на місці росії, яка в тій чи іншій мірі воює проти Америки", – додав аналітик.
Деякі китайські експерти кажуть, що труднощі росії з мобілізацією достатньої кількості піхотних військ свідчать про те, що Китаю необхідно зберегти свої сухопутні війська сильними і великими, навіть якщо він розширює морські та повітряні сили. Досвід росії показав, що "велика держава повинна утримувати сухопутні війська розумного масштабу, інакше вона втратить свою перевагу на полі бою", – цьогоріч написав У Дахуй, колишній військовий дослідник, який зараз працює в Університеті Цінхуа в Пекіні.
Невдачі рф у забезпеченні своїх військ оперативною і достовірною розвідувальною інформацією про українські переміщення також спонукали китайських аналітиків закликати сили Народно-визвольної армії навчитися краще використовувати безпілотники, засоби зв'язку і супутники в бою.
"росія не змогла розширити масштаби різних операцій, частково через відсутність координації та обміну розвідданими", – цитує NYT директорку проєкту "Китайська міць" в Центрі стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Бонні Лін. "Тепер Китай може спробувати взяти участь у навчаннях набагато більшого масштабу і складності", – попереджає експертка.
Як зазначає New York Times, проблеми росії в Україні зміцнили офіційну точку зору Китаю, що Пекін, як і москва, є об'єктом очолюваної США кампанії "гібридної війни", яка включає в себе економічні санкції, технологічні заборони, інформаційні кампанії та кібератаки.
"США і Захід скористалися цим конфліктом для повного політичного заперечення, тотального дипломатичного придушення і повної культурної ізоляції росії", – написав у головній газеті Народно-визвольної армії КНР Гао Юнь, дослідник Академії військових наук Китаю – однієї з елітних інституцій, яка формує військове планування. За його словами, як і запеклі зіткнення з кров'ю й вогнем на полях битв, боротьба в сфері інформації та сприйняття є не менш інтенсивною.
Китайські військові аналітики, схоже, також роблять висновки, що стосуються нарощування ядерного потенціалу Пекіна. Вони стверджують, що ядерні погрози путіна були ефективними в утриманні президента Байдена і НАТО від прямого вступу у війну. В разі потенційного вторгнення на Тайвань Пекін розгляне питання про те, як він може стримати Вашингтон, який пообіцяв допомогти острову захистити себе, і здатен безпосередньо втрутитися у військовий конфлікт.
"З цього видно, що ядерні сили – це те, як велика держава демонструє свій статус", – написали в одній статті про російську стратегію два китайські дослідники ракетних технологій.
Попри заяви, що Китай ніколи не ініціює напад із застосуванням ядерної зброї, він продовжуватиме розширювати свій ядерний арсенал, який зараз налічує понад 400 боєголовок, що все ще набагато менше, ніж у росії чи Сполучених Штатів.
"За даними Пентагону, до 2030 року ядерний арсенал Китаю може зрости до 1000 боєголовок. Загрозливі жести путіна можуть стати прикладом для китайських лідерів", – цитує NYT пана Вутнова з Національного університету оборони.
Джерело: New York Times
