Вибори президента, які у деяких регіонах були суміщені з місцевими виборами, продемонстрували низку недоліків в організації виборчого процесу. Чи у ЦВК є розуміння, як їх усунути?
Так, одночасно 25 травня в Україні відбулися не лише президентські вибори, але й вибори народного депутата, проміжні вибори у 83 окрузі Івано-Франківська, а також 315 різного виду місцевих виборів. Це вибори голів, депутатів, вибори у складу рад, як у Черкасах та Києві. Зараз є однозначне розуміння того, що не можна зараз суміщати президентські або парламентські вибори із великими місцевими виборами. Наприклад, виборами київського міського голови або депутатів Київської міської ради. Мова може йти хіба про паралельне обрання сільського голови або окремі проміжні вибори депутатів місцевих рад. Це ситуацію кардинально не змінить. Але проводити чергові президентські вибори одночасно із парламентськими більше не треба через організаційні проблеми.
З боку політичних партій та кандидатів звучить чимало нарікань численні порушення та фальсифікації на виборах до Київської міської ради. Чи є така інформація у ЦВК і як ви загалом оцінюєте вибори у Києві?
Така інформація є, але вона є у ЗМІ. До ЦВК подібні заяви чи скарги надходять дуже рідко. Але надходять не тому, що люди не хочуть звертатися до ЦВК, а тому, що люди чудово знають, що ЦВК на відміну від парламентських або президентських виборів, на місцевих виборах не має повноважень організаційного характеру. Ці повноваження належать територіальним виборчим комісіям. ЦВК не має інформації щодо зареєстрованих кандидатів, кількості їх в кожному окрузі, зареєстрованих кандидатів місцевих організацій політичних партій у багатомандатному окрузі і т.д. На жаль, цієї інформації офіційно немає. Якщо ми її отримуємо, то інколи в робочому порядку, інколи неофіційно. ЦВК може розглядати лише один вид скарг щодо ТВК – на бездіяльність ТВК щодо встановлення результатів. Тому, якщо ми говоримо про те, що цю ситуацію треба вирішувати правовим шляхом, то її треба вирішувати виключно правовим шляхом. Це означає, що рішення виборчої комісії можуть бути оскаржені до Київської ТВК, яка зобов’язана розглянути скаргу або до суду. Те саме, якщо мова йде про повторний підрахунок голосів виборців на дільницях, то закон теж визначає у який спосіб це має бути зроблено і повторний підрахунок здійснює районна виборча комісія. Є чимало проблем в діяльності цих комісій, але разом з тим хотів би наголосити на тому, що ЦВК не наділена повноваженнями щодо організації місцевих виборів.
Петро Порошенко заявив, що домагатиметься дострокових виборів до ВРУ. Чи є сьогодні правові підстави для дострокового припинення повноваження парламенту і коли можуть відбутися такі вибори?
Згідно чинної Конституції є три підстави для дострокового припинення повноважень Верховної Ради. Перша – якщо ВРУ впродовж 30 днів однієї чергової сесії не може розпочати засідання. Друга – якщо протягом одного місяця не утворена коаліція у Раді. Третя – якщо протягом 60 днів не сформований уряд. Але уряд отримав вотум довіри і тому до весни наступного року не можна ініціювати розгляд питання про відповідальність Кабінету міністрів.
Тобто реально ми можемо говорити про дві підстави для дострокового припинення повноважень парламенту: розпад коаліції і не початок пленарних засідань ВРУ. Станом на 30 травня немає правових підстав для дострокового припинення діяльності ВРУ. Їх немає ще й тому, що голова Верховної Ради, який виконує ще й обов’язки президента не має права видавати подібні укази. Зараз неможливо прогнозувати, коли відбудуться позачергові вибори. Але точно, що не раніше, кінця серпня.
Якщо вибори відбудуться, то за якою виборчою системою?
Є чинний закон про пропорційно-мажоритарну виборчу систему і поки що іншого закону немає. Не виключаю, що парламент вправі змінити виборчу систему, прийнявши новий закон.
У такому разі, чи буде здійснено перерозподіл округів, зважаючи на те, що Крим зараз окупований Росією?
Не можна ставити питання таким чином. Якщо залишиться чинний закон, то щонайменше 12 округів залишиться без депутатів. Йдеться про округи АР Крим і Севастополя.
На ваш погляд, за якою системою зараз було би найоптимальніше проводити парламентські вибори?
Я вважаю, що це має бути пропорційна виборча система. Не виключено, що це може бути пропорційна система із так званими преференціями – тобто із можливістю голосування виборців не лише за списки політичних партій, але й надати виборцям право визначати черговість кандидатів у списку, щоб вони могли надати черговість кандидатів у списку, надаючи перевагу якомусь окремому кандидатові із списку цієї партії.
Як ви ставитеся до ініціатив ТСК із напрацювання проекту змін до Конституції зменшити термін повноважень парламенту з п’яти до трьох років, а також передбачити розпуск ВР через референдум?
Негативно. Я вважаю, що до трьох років не можна звужувати термін повноважень парламенту і європейський досвід говорить про те, що парламент обирається на чотири-п'ять років. І нам не треба від неї відходити. На референдумі не може ставитися питання про припинення повноважень парламенту. з цього приводу були рішення Конституційного Суду про те, що з погляду Конституції це – неможливо. Навіть якщо припустити внесення змін до Конституції, то тут ми будемо змішувати питання референдуму і виборів як таких. А це все таки різні речі. Це доктринально неправильно – референдумом вирішувати дострокове припинення повноважень парламенту. Це фактично двічі треба буде проводити голосування – перший раз провести референдум, а потім проводити вибори. Чи не простіше було б надати президентові розширений перелік можливостей для розпуску парламенту?
На кожних виборах є нарікання про те, що у виборчих комісіях не завжди працюють люди із відповідним професійним рівнем. Наскільки якісними на минулих виборах були складені виборчі комісії і як ЦВК планує вирішувати цю проблему?
Питання досить концептуальне і над ним треба працювати в майбутньому. Навчання членів виборчих комісій має тривати незалежно від того чи відбуваються вибори. Очевидно, треба переглянути критерії формування виборчих комісій, посилити роль парламентських партій, якщо є можливість, то голову комісії, його заступника та секретаря залишити працювати на постійній основі, щоб він не висувався політичними силами. Разом з тим варто відібрати у нього право ухвального голосу на засіданнях комісії, щоб він не міг впливати на позицію комісії, коли мова йде про можливість комісії приймати певні рішення. Треба, щоб комісія виконувала технічні речі, питання пов’язані із фінансуванням комісії у т.д.
