путін позиціонує себе як поборник "сімейних цінностей" для своїх вітчизняних та іноземних друзів. Це безглузда теза, яка потребує реакції Заходу.
Коли він оголосив 2024 рік "Роком сім'ї", це було продовженням попередніх кампаній, спрямованих на зображення росії як останнього бастіону християнства проти Заходу, де мерзенні еліти, очевидно, проштовхують "десятки гендерів або гей-паради".
Його концепція сімейного оплоту містить мало сентиментів. "Головне призначення сім'ї – це народження дітей, продовження роду, а отже, увічнення нашого народу і нашої багатовікової історії", – сказав він 23 січня.
Але путін, чиє особисте життя, як відомо, є доволі заплутаною павутиною справ, також використовує "сім'ю", щоб викликати симпатію до свого режиму на Заході й заручитися підтримкою на батьківщині, в той час як насправді його політика залишає російські сім'ї з втратами, незахищеними та знедоленими.
Його війна в Україні зруйнувала незліченну кількість сімей, залишивши матерів у жалобі за синами, дітей сиротами, а ветеранів – зі зруйнованими думками і тілами. Понад 315 тисяч росіян були вбиті та поранені. Щонайменше 12 тисяч дітей віком до 18 років були викрадені з України, деякі з них були віддані на всиновлення прихильникам путіна.
Його побожність є суто політичною і вільною від моральної складової. До того, як потрапити під санкції США, Великої Британії та більшої частини Європи, ймовірна подруга та діти російського президента насолоджувалися розкішним життям на тому самому "занепадницькому Заході", який регулярно засуджує кремль. Так само як і сім'ї, офіційні та неофіційні, його еліти.
Поки його родичі насолоджувалися паризькими квартирами, приватними літаками та елітними західними університетами, майже 19 мільйонів росіян жили в бідності. Діти людей з оточення путіна ніколи не будуть відправлені воювати на його війну, ціну якої повністю сплачують звичайні сім'ї.
Внаслідок війни зростає рівень алкоголізму та насильницьких злочинів: у 2023 році було скоєно понад 589 тисяч кримінальних злочинів, що є найвищим показником з 2011 року. Державні ресурси перенаправляються на військові потреби і відволікаються від соціального забезпечення, освіти та охорони здоров'я.
Турбота путіна про традиційну сім'ю часто проявляється в законодавстві, що обмежує права жінок, як, наприклад, закон 2017 року, який декриміналізував домашнє насильство. Тепер особам, які вперше порушили закон, зазвичай достатньо заплатити штраф у розмірі 5 тисяч рублів (55 доларів), якщо їх визнають винними у побитті дружини, і 7 тисяч рублів – за побиття дітей.
Оскільки мова і дії режиму явно суперечать одне одному, яка ж його мета?
Хрестовий похід путіна за сімейні цінності стосується не родини, а влади – як внутрішньої, так і глобальної. На внутрішньому рівні акцент на сімейних цінностях був зроблений 2012 року з метою підвищити рівень підтримки очільника кремля, що знижувався, і дозволити йому консолідувати владу.
Незважаючи на те, що президентські вибори 15-17 березня були фарсом, путін використовує голосування, щоб зіграти на боротьбі росії із Заходом і знову представити себе охоронцем консерватизму та "мужності".
На глобальному рівні його нібито відданість сімейним цінностям використовується для залучення союзників серед ультраправих і використання ліберально-консервативних розбіжностей у демократичних країнах. Оскільки росія не змирилася з розпадом Радянського Союзу і втратою статусу великої держави, путін намагається претендувати на лідерство ультраправого "Інтернаціоналу".
Його заяви про пріоритетність "захисту дітей" мають на меті легітимізувати брутальне вторгнення в Україну, зображуючи його як хрестоносця проти зла Заходу. Він стверджує, що його країна бореться за захист "наших дітей і наших онуків" від "сексуальних збочень" і "сатанізму", а також за те, щоб кожна дитина мала "маму і тата", а не "батька номер один, батька номер два і батька номер три".
путін використовував таку риторику культурної війни, щоб приховати свої імперські амбіції і представити Захід як загрозу для росії. "Вони прагнули зруйнувати наші традиційні цінності і нав'язати нам свої фальшиві, які роз'їдають нас, наш народ, зсередини", – сказав він.
Твердження, що лише росія може врятувати світ від морального занепаду, слугує ще одній меті путіна: посіяти розбрат у демократіях і послабити їхню реакцію на агресію кремля. Неліберальні союзники путіна на Заході допомагають йому досягти цієї мети.
І цей союз взаємовигідний. У той час як путін здобув міжнародну легітимність для свого авторитарного режиму і викликав розбрат серед своїх ворогів, ультраправі партії отримали потужного покровителя, а також фінансову та медійну допомогу.
Це часто було достатньо масовим до початку повномасштабної війни, але відтоді стало ще потужнішим, як у політичному, так і в практичному плані. Марін Ле Пен, давня подруга путіна, чия партія 2014 року взяла кредит у російському банку, пов'язаному з кремлем, на суму 9 млн євро (9,8 млн доларів), засудила вторгнення 14 березня, вважаючи, що проросійські позиції більше не резонують з електоратом.
Але риторика залишається зброєю, спільною для російського деспота і його західних політичних шанувальників.
Ліберальні демократії повинні протистояти брехливим наративам кремля, викриваючи їхнє лицемірство і висвітлюючи справжні жертви: розірвані війною сім'ї, змушені мовчати через гноблення матері та позбавлені майбутнього діти. Вони також повинні посилити голоси справжніх захисників миру і сімей, які виступають проти авторитаризму.
Що стосується путіна, то якби він справді дбав про російські сім'ї, він би припинив свою агресію в Україні й повернув своїх солдатів до їхніх близьких.
Про авторку: Дессі Загорчева має ступінь доктора філософії з міжнародних відносин Колумбійського університету. Вона спеціалізується на міжнародній безпеці з акцентом на росію та Східну Європу. Її поточне дослідження присвячене реакції НАТО на різке посилення росії.
Джерело: CEPA
