Цього року серпень промайнув на високій швидкості. Таке враження складається через безліч драматичних подій з далекосяжними наслідками за лічені дні: російський наступ на західну Донеччину, український наступ на Курську область, найбільші ракетні удари росії по Україні, а також найбільші удари українських БПЛА по росії у відповідь. Отже, настав час підбити підсумки не лише минулого тижня, але й, в деяких випадках, останніх 30 днів.
Курська область: перші дні наступу. Нова українська 49-та інженерно-штурмова бригада прорвалася через мінні поля, "зуби дракона" та протитанкові рови в перші години Курської наступальної операції. Мінні поля були дуже щільними, але на відміну від району Роботиного влітку 2023 року, російські захисники були пригнічені комбінованим вогнем піхоти, танків, артилерії та авіаударами, яким українці навчилися під час тренувань з військами НАТО. Деяка інженерна техніка була пошкоджена, але перешкода, не прикрита вогнем, не є перешкодою, і вогонь російської оборони був придушений достатньо, щоб інженери змогли розчистити шлях через мінні поля. росія застосувала авіаудари, гелікоптери та безпілотники, щоб спробувати зупинити український наступ. Тут, за 4,5 км від російського кордону, але за межами зони, яку глушить Україна, російські БПЛА спостерігають і атакують українську артилерійську установку, яка надає вогневу підтримку.
Українські підрозділи радіоелектронної боротьби йшли в атаку разом зі штурмовими силами – попереду головних механізованих сил, аби росіяни не мали змоги виявити їхнє місцезнаходження або перехопити комунікації. Засоби РЕБ ефективно перешкоджали російському зв'язку, але українські рації та телефони працювали на тих самих частотах і також зазнали впливу. Крім того, система зв'язку Starlink була відключена на російській території, тому Україна також не мала доступу до неї. Просування українських військ сповільнилося, оскільки вони зупинялися для перевірки маршрутів, підтримання зв'язку з дружніми підрозділами ліворуч і праворуч, а також для матеріально-технічного забезпечення – і все це без електронних засобів зв'язку.
Серед росіян, які утримували оборону на кордоні, були призовники з 459-го понтонно-мостового батальйону 43-ї залізничної бригади. Сильні оборонні позиції з недостатньою кількістю військ дорівнюють слабким оборонним позиціям.
Українські FPV-дрони літали над українськими підрозділами, що наступали, забезпечуючи не лише повітряну розвідку, але й негайну вогневу підтримку в разі потреби. Українці просувалися так швидко, що БПЛА було важко за ними встигати. Вони заглибилися на 10 км на російську територію, але більшість російської техніки відступила на північ. Більшість українських сил були задіяні у другій хвилі, щоб пройти через діри, створені першою хвилею, і зачистити російські війська, які були відрізані.
Топографічна карта зони бойових дій. Помітні височини на північ від Суджі – місцевості, де протягом останніх двох тижнів точилися найбільші бойові дії.
Курська область: Західний сектор. росіяни визнали, що дорога з Тьоткіного на північ була відрізана українськими військами, а їхній гарнізон у місті ізольований. Кількість і стан російських військ у місті невідомі. росія продовжує будувати нові понтонні мости вздовж річки Сейм, а Україна продовжує їх руйнувати. Але мостів залишається ще чимало. Тим не менш, Україна помалу просувається до Глушкового зі сходу: 501-й батальйон морської піхоти знаходиться в Комарівці, але російська 155-та морська піхотна бригада контратакує його з боку Серпівки: запеклі бої за Комарівку тривають вже щонайменше 10 днів.
Українські безпілотники знищили кілька вантажівок з понтонними мостами за кілометр на північ від Сейму, а сам понтонний міст був зруйнований авіаударами. росія має багато мостових підрозділів і багато понтонних мостів ПМП. Вони продовжують працювати над створенням переправ, а Україна продовжує працювати над їх руйнуванням.
російські безпілотники 155-ї морської піхотної бригади завдають ударів, зокрема по оптоволоконних кабелях.
Курська область: Північний сектор. російські атаки прорвалися і звільнили гарнізон, ізольований у західному Кореневому. Вони продовжують спроби прорватися до інших ізольованих осередків російських військ далі на схід: поки що всі такі спроби зазнали невдачі і призвели до втрат. російські авіаудари стають дедалі інтенсивнішими, і Україна працює над ліквідацією деяких із цих осередків. Зі свого боку, українські безпілотники патрулюють головні дороги, атакуючи вантажівки з постачанням.
За сім кілометрів на захід від траси Р200 безпілотник знищив українську машину у Нижній Паровій до того, як Україна взяла її під свій контроль. Поблизу Нечаєва українці були виявлені тепловізором і потрапили під обстріл, але і це село знаходиться під контролем України.
225-й окремий штурмовий батальйон використовує безпілотники, щоб атакувати росіян в Ольгівці у невідому дату. На схід від сусіднього Крем'яного БПЛА знищують російські Т-72. Відділення поліції у Великому Солдатському було зруйноване в результаті українського авіаудару, при цьому винищувач-бомбардувальник ПСУ, який випустив високоточні керовані бомби, повинен був зробити це з повітряного простору росії.
4,5 км на південь від Шептухівки: українські оборонні позиції вже зазнали ударів російської авіації та артилерії.
Оператори безпілотників 95-ї бригади не лише атакують російські позиції, але й постачають українським військам воду та боєприпаси. Один з операторів згадав, що ще під час їхньої дислокації на Торецькому напрямку він доставив 16 літрів води військам, виконуючи місії з безперервного постачання. На відео – короткий фрагмент атаки на жіночу колонію в Малій Локні, оточеному селі, яке Україна взяла минулого тижня. Цю в'язницю захищали близько 60 росіян з 9-го та 1009-го мотострілецьких полків: їх евакуювали за допомогою бійців 810-ї бригади морської піхоти.
Ще 7 серпня підрозділ спецназу "Анвар" використовував безпілотник з лазером для наведення високоточних боєприпасів на українські цілі в 20 км за лінією фронту в Леонідовому. За російськими повідомленнями, вони також причетні до знищення БТРів 92-ї бригади в Гір'ї 12 серпня.
Залізнична колія на південь від Льгова була пошкоджена (і вже відремонтована), ймовірно, артилерійським обстрілом.
Медики рятують бійців 80-ї аеромобільної бригади.
Курська область: Східний сектор. Військам російської 11-ї бригади ВДВ вдалося прорватися до оточених військ за три кілометри на захід від Великого Солдатського; бійцям 24-ї бригади спецназу вдалося не лише врятувати ще одну ізольовану групу в Уланоку, але й повернути собі це село: їхня присутність в Уланоку означає, що вони знаходяться за 8 км від Суджі. При спробі просунутися в південному напрямку з метою відрізати війська ЗСУ в Білиці і Гир'ї, вони наштовхнулися на українські позиції в районі Борки і Спального, зазнали великих втрат і були змушені відступити на північний берег річки Псел.
Близько двох тижнів тому солдати 11-ї бригади ВДВ виявили невелику групу українців, які намагалися яром наблизитися до російських укріплень у Руській Конопельці. Зрештою, українці, декілька з яких були поранені, – здалися. Тим не менш, ЗСУ забезпечили захоплення села після ще однієї атаки.
Як згадувалося в останніх повідомленнях, окрім великої кількості підрозділів, виведених з північної Харківщини і південного Запоріжжя, "бригада" з 300 російських найманців, які служать у приватній військовій компанії ГРУ, що дислокується у Буркіна-Фасо, знаходиться в процесі перекидання до росії, щоб служити підкріпленням у Курській області.
Харківщина. Територіальних змін не відбулося, але росіяни спробували прорватися до агрегатного заводу невеликою колоною техніки. Вони втратили БМП, 3 МТЛБ та Desertcross 1000-3.
Біля Вовчанська безпілотник знищив російську зенітну установку. У 71-й бригаді заявили, що в серпні вони вбили або поранили 1200 росіян у своєму секторі. На українські позиції у Вовчанську було скинуто шість планерних бомб УМПК. російські атаки на позиції на схід від Вовчанська.
У Глибокому 92-га нанесла серію ударів БПЛА по російській піхоті. (Видно кров).
Західна Луганщина. Просування росіян навколо Піщаного було дуже повільним протягом приблизно шести місяців, але за останні три тижні Україна втратила контроль над ситуацією. Враховуючи якість російських військ далі на південь, цілком можливо, що росіяни могли б просунутися вперед і там, якби не присутність 3-ї штурмової бригади.
росіянин зміг самостійно пройти з прапором до Синьківки. Потім він швидко поїхав.
На передовій біля Піщаного росіяни використовують ліхтарики та провокують вогонь.
З'явилося відео атаки 3-ї штурмової бригади двотижневої давнини. Бійці зійшли з БТРів і відкрили вогонь, щоб примусити ворога спуститися в окопи, але повинні були переконатися, що не обстрілюють дружні підрозділи, які знаходяться на невеликій відстані від них. Потім вони шикуються в лінію і просуваються через укріплення. Тоді знаходять рацію на тілі і допитують пораненого полоненого. У повітрі витає газ, але не настільки густий, щоб його було видно на відео. Вони постійно перевіряють стан один одного, щоб переконатися, що з ними все гаразд. Сигнал тривоги спрацьовує, коли помічають безпілотник, але це один із їхніх.
Під час утримання позиції та захоплення ворожих укріплень ворожий мінометний снаряд влучив у бліндаж якраз перед тим, як оператор збирався туди зайти. Інший бліндаж, в якому перебувало кілька бійців, ледь не зачепило, всі вони покинули його, не встигнувши підняти пилюку від вибуху. Вночі вони зустрічають щонайменше одного ворожого солдата і отримують наказ обійти його з флангу і відрізати. Деякі із солдатів, з якими вони воювали, були спецназівцями (24-та бригада спецназу, більша частина якої тим часом була передислокована до Курської області), що спеціалізуються на розвідці. Вони захопили два квадратних кілометри місцевості і знищили батальйонну оборонну позицію, принісши 300 ворожих втрат.
Сіверськ. Протягом трьох тижнів росія не досягла жодного прогресу на південному краю кишені, і, знову ж таки, не досягла жодного прогресу на сході. Обстріли також значною мірою вщухли.
Безпілотники 54-ї бригади виявили російський полігон і надали координати для двох ракет РСЗВ, які, за повідомленнями, спричинили 30 жертв.
Бахмут. Часів Яр продовжують обстрілювати, і наш співрозмовник повідомив Ендрю Перпетуа, що росія все ще атакує через канал і все ще зазнає великих втрат.
На північ від Бахмута деякі росіяни використовують тепловізійні плащі, щоб приховати свій тепловий слід від безпілотників, які використовують тепловізійні пристрої. Як видно на цьому відео, вони добре справляються з блокуванням теплового зображення. В даному випадку, занадто добре, тому що рослинність була теплою, а більш холодні плащі виділялися. А коли вони зняли плащі, теплова сигнатура їхніх тіл була теплішою, ніж рослинність, тому їх все одно було легко ідентифікувати.
Торецьк. росія повільно просувається до Торецька: 32-га мехбригада добре бореться там, але Ендрю Перпетуа повідомив, що українські втрати є відносно важкими. росія не досягла жодного прогресу в Нью-Йорку, але незрозуміло, чи росіяни, які були відрізані, були знищені, чи відступили, чи все ще тримаються.
425-й батальйон "Скала" зачищає будівлю за підтримки Bradley.
28-ма бригада заявила про збитий Су-25: літак був збитий чи то ПЗРК, чи то ЗРК малої дальності і впав на землю. Катапультування пілота не зафіксовано.
Покровськ-Авдіївка. Наступ російських військ на Покровськ значною мірою обмежився взяттям Новогродівки. Але просування в напрямку Мемрика і Карлівки, в деяких місцях до 7 км, створює величезний тиск на 8 квадратних кілометрів українських позицій, що межують із Красногорівкою і Невельським, розташованими південніше.
Командир роти описав цю картину: "Це дуже схоже на крайній південний фронт під Авдіївкою, Первомайським і Невельським. Вони робили це 2-3 рази на день протягом двох місяців, а потім повернулися до малих груп, які бігали полями або завалами за підтримки артилерії і без транспортних засобів. Невеликі групи, які не були знищені, чекали на наступну групу і так далі, і так далі, і як тільки у них з'являвся загін або два, вони просувалися вперед, а з тилу надсилали нові хвилі, щоб просунутися до позицій тих, хто вижив. Поранені (росіяни) зазвичай не поверталися до своїх, оскільки вони не висилали санітарні команди, щоб витягнути їх звідти. Ми сиділи там на безпілотниках і дивилися, як хлопці повзали годинами, поки їх не з'їдали свої ж кулі, гранати, а іноді й один з наших безпілотників. Буквально хвильова тактика. Яка ефективна при надзвичайних витратах живої сили".
російська бронеколона була відправлена в атаку на позиції 59-ї бригади в районі Невельського – і одразу ж втратила 12 одиниць техніки.
Відомо, що ЗСУ перекинули 2 000 військовослужбовців 15-ї окремої бригади Національної гвардії "Кара-Даг" на Покровський напрямок.
Близько трьох тижнів тому БМП і М113 14-ї штурмової бригади проїхали через російські позиції, щоб вивезти оточених і поранених українських солдатів на західній околиці Іванівки. Після цього нацгвардійці знову прорвалися через російські позиції у безпечне місце.
"На Покровському напрямку резерви ворожої піхоти перевищують резерви на Бахмутському напрямку під час активних наступальних операцій взимку 2023 року. Як бачимо, у росіян немає меж, найбільшою помилкою було зробити ставку на знищення якомога більшої кількості російської піхоти і нехтувати розвитком оборонних укріплень", – розповідає український військовослужбовець Осман з 24-го батальйону "Айдар".
Через триваючу евакуацію населення Покровська з 62 000 осіб скоротилося до 36 000. За винятком чотирьох годин вранці та вдень, у місті діє комендантська година. Продуктові магазини зачинені. Люди виїжджають повільніше, ніж цього хоче і вимагає від них уряд. Ті, хто виїхав, не планують повертатися. Вони знають, що росія бомбардує все, до чого може дотягнутися, і руйнує все, куди потрапляє.
Мар'їнка. росіяни взяли під контроль більшу частину Костянтинівки і після семи місяців жорстокої боротьби захопили Новомихайлівку. Схоже, що їм знадобиться трохи більше чотирьох місяців, щоб захопити Костянтинівку.
Незначні успіхи були досягнуті в районі Водяного, але в новому секторі росія просунулася на три кілометри на захід від Павлівки.
З 17 російських бронемашин, які вирушили в атаку на Георгіївку, 13 були знищені артилерією, безпілотниками, ПТРК та мінами. Чотири повернулися до російських позицій.
Після майже двох років оборони міста з Вугледара вивели 72-гу механізовану бригаду: дізнавшись про заміну цього підрозділу бригадою, яка вперше опинилася в цій місцевості, вчора, 1 вересня, зранку росіяни оперативно нанесли масований артилерійський удар та розпочали масовану атаку. Чим вона закінчиться, поки що не зрозуміло.
Маріуполь. За останні декілька років в росії та на окупованих територіях сталося кілька аварій потягів. Минулого тижня "Атеш" взяв на себе відповідальність за диверсію на залізничній лінії на схід від Маріуполя і пообіцяв більше у майбутньому.
Херсонщина. Відео, як росія випустила ракети. Не в поле українських позицій, а в житловий район Херсона.
Крим. ЗРК "Панцир" на одному з островів Керченського мосту.
У Кіровському сталося три вибухи біля місцевого аеропорту та один біля залізничної станції. Також стався вибух у Джанкої, ключовому залізничному перехресті і великій військовій базі.
