"До одруження я сказав дружині – бізнес – найважливіше. Сім'я на другому місці. Часом на першому місці - бізнес, і на другому місці – бізнес, третьому – бізнес, а вже на четвертому місці йде сім'я. Завжди бізнес, 24 години на добу", - розповідає Чарльз Пітер, глава швейцарської компанії Benninger Guss (обробка сталевих матеріалів) у п'ятому поколінні.
Його родина розпочала бізнес у період індустріалізації Європи, в 1859 році. Чарльз, який вирішив перебрати керівництво компанією на себе, викупив 100% бізнесу у членів сім'ї. Пізніше, зваживши всі "за" і "проти", продав частину бізнесу, а частину залишив синові. "Потрібно жити, щоб працювати, а не працювати, щоб жити", - додає він.
Згідно з результатами дослідження McKinsey, менше 30% сімейного бізнесу доживає до третього покоління власників, а менше половини з них – до четвертого. Стабільний прибуток власнику в четвертому поколінні приносить лише 5% з того, що було на початку діяльності компанії. Незважаючи на це, в Європі та США 30-40% найбільших компаній – це компанії, які представляють сімейний бізнес (Auchan, Wallmart, Motorolla, HP).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шість порад, як стати найкращим у бізнесі
Важко уявити собі не сімейний бізнес у Швейцарії, де 88,4% компаній – це сімейна власність. З них 0,2% - великі компанії з оборотом 200-250 млн швейцарських франків у рік. Решта – невеликі компанії від двох-трьох до 500-600 працівників. Лише 12% компаній вийшли на біржу.
У своїй компанії необхідно мати людей, які здатні мислити незалежно, критично і говорити про неприємні речі
Сімейний бізнес має свої переваги: сімейні цінності, традиції, передбачуваність, можливість швидкого прийняття рішення, розуміння локальних особливостей та близькість до осіб при владі. Проте, щоб повноцінно користуватися цими перевагами, необхідно передбачити кілька важливих нюансів.
Про них під час конференції "Управління сімейним бізнесом з покоління в покоління" у Львівській бізнес школі розповіли Чарльз Пітер та партнер компанії Ernst&Young Хайнріх Крістен (Швейцарія).
Готуйте послідовника заздалегідь
Це одне з основних завдань людини, яка керує сімейним бізнесом. Почати готувати собі заміну варто якомога раніше. Тут необхідно врахувати думки та побажання усіх членів сім'ї та осіб, залучених у бізнес. Не потрібно також зупинятися лише на можливості передачі бізнесу комусь у спадок. Потрібно розглянути різні варіанти: продаж, частковий продаж, IPO тощо. Всі ці питання потребують правового, податкового, зрештою, сімейного узгодження. Відповідно до цього варто сформувати план передачі бізнесу.
Чарльз Пітер. Фото: lvbs.com.ua
Це дозволить уникнути конфліктів, як наприклад, у компанії L'Oreal, коли Ліліан Бетанкур – донька глави компанії Француаз Бетанкур – подала в суд на матір, заявивши, що та психічно хвора і є недієздатною, тож не може керувати компанією. Суд задовольнив позов.
Дітей також не потрібно по замовчуванню заводити у бізнес.
"Нехай вчаться іншій дисципліні, здобувають досвід в іншій компанії, а потім вирішать, чи хотіли б вони провадити сімейний бізнес", - зазначив Хайнріх Крістен.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому знання важливі при веденні бізнесу
У деяких компаніях існує правило, яке забороняє нащадкам долучатися до бізнесу впродовж п’яти років після випуску з навчального закладу. Дітям необхідно дати вибір – вони не обов’язково будуть хотіти вести сімейну компанію.
З іншого боку, коли ви вже у віці більше 65 років і ще не спланували процес наступництва – будуть клієнти та інвестори, які питатимуть, хто буде наступником, чи є послідовність в управлінні, ким буде наступний керівник. Чим довше відкладатимете це питання, тим менш охоче клієнти інвестуватимуть у вашу компанію.
Передача бізнесу
Потрібно чітко визначити: чи ви продаєте тільки бізнес, чи бізнес разом з нерухомістю, чи все разом: бізнес, нерухомість і патенти.
Варто порахувати усі ймовірні способи розлучитися з власною справою: передати в управління комусь із родини, продати партнеру, продати конкуренту, вийти на біржу. Усі ці способи корелювати з критеріями: ціна компанії і її цінність (що є різними речами), оподаткування, питання працівників (як вони відреагують на продаж), місце перебування компанії після продажу, реакція сім'ї тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як стати мільярдером: "внутрішній дятел" та інші необхідні якості
Кожен з цих варіантів також має свої нюанси: скажімо вихід на біржу – не обов’язково означає продаж бізнесу. Є сім'ї, які залишають собі контрольний пакет акцій, а IPO для них лише залучення коштів. Також є можливість залишити собі міноритарний пакет акцій.
Я платив консультанту, щоб він переконував мене не продавати бізнес. Чим більше він мене переконував, ти більше я йому платив, - Чарльз Пітер
"Однак я продав 100% і пішов. Не хотілося мені сидіти на цих засіданнях, маючи міноритарну частку. Я вже на засіданнях 40 років відсидів", - ділиться досвідом Чарльз Пітер.
За його словами, при укладанні контракту про продаж дуже важливо, щоб саме власник бізнесу домінував при перемовинах і формував умови.
Рішення про продаж Чарльз Пітер готував з групою внутрішніх радників. Вони добре знають бізнес, тож їхні поради були вагомими. Провідні компанії-консультанти зі сторони, звісно, допомагають. Вони знають правові та фінансові аспекти
"Ми вирішили, що звернемося за думкою до незалежного консультанта. Я заплатив йому, щоб він мене переконав не йти на угоду про продаж. Я платив йому премію за те, щоб він мене переконував. Чим більше він переконував, тим більше я йому платив", - зазначив Чарльз Пітер.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стратегія мільярдера
Залишати свою справу радять поступово. Не обов’язково йти з бізнесу, будучи CEO. Можна залишитися в Раді директорів, зайняти почесну посаду Президента і продовжувати консультувати менеджерів, залучених у компанію.
Відповідно, діяльність не припиняється після продажу. Щоб компанія продовжувала функціонувати і розвиватися, не втратила своє ноу-хау - за цим потрібно слідкувати і після закриття угоди про продаж.
Чужий серед своїх
У компанії необхідно мати особу або кілька осіб, які не належать до складу сім'ї. Незалежний фахівець зі сторони допоможе тверезо оцінювати ситуацію. Ця особа може бути сімейним модератором і допомагати вирішувати неузгоджені питання всередині сім'ї. Розбіжності серед членів сім'ї часом трапляються. Тож модератор, а ним може бути правник, хтось з членів Ради директорів, радник, стане посередником між поколіннями, між менеджерами та членами сім'ї.
Хайнріх Крістен. Фото: lvbs.com.ua
"У своєму оточені тримайте критичних людей, які мислять критично і готові з вами посперечатися і сказати правду. Вони можуть бути вашими консультантами", - пояснює Чарльз Пітер.
Ведення бізнесу – це постійне управління ризиками та прийняття рішень, які не завжди даються легко. Відповідно, коли глава компанії скаже усім: "Вода тече вгору" і всі скажуть: "Так-так. Вода тече вгору" – це неправильне явище і рішення таким чином не приймаються.
Варто зберегти кілька людей, які можуть мислити незалежно, критично і говорити про неприємні речі.
"Ніколи не розраховуйте на вдячність партнерів. Ви завжди є самотніми зі своїм бізнесом і в сім'ї. Звичайно, є винятки з правил. Але переважно ніхто вам дякую не скаже. Ще є один нюанс: якщо ви успішні, то люди будуть думати, що ви шахрай. Якщо ви неуспішні – то ви невдаха і нездара. Знаю це зі свого досвіду. Посередині нічого немає. З цим потрібно змиритися і жити", - Чарльз Пітер.
Контракти з родиною
Домовитися з близькою людиною про щось – справа ніби проста. Однак всі домовленості потрібно оформлювати контрактом. В першу чергу, повинен бути документ, щось на зразок Конституції сім'ї, де повинні бути основні правила, які регулюють ведення бізнесу та його структуру. В документ можна внести заборону продажу компанії стороннім людям без попередньої згоди всіх членів сім'ї, умови запрошення до бізнесу фахівця не з кола родини тощо.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 15 порад для безпечного онлайн-шопінгу в інтернеті
Окремі контракти з людьми, зокрема членами сім'ї, яких запрошуєте в компанію потрібно укласти до того, як вони почнуть працювати на вас.
Член сім'ї може бути прийнятий в компанію, тільки якщо він задовольняє дві вимоги: він має бути спроможним/компетентним і повинен мати бажання працювати. Якщо особа не має якогось з цих чинників, її не потрібно брати до компанії, зауважує Чарльз Пітер. Він також радить укласти угоду з дружиною ще до шлюбу. Всі ці контракти дозволять уникнути форс-мажорів, особливо, у фінансовому аспекті.
Основні помилки
Виходячи з вищенаведених порад, партнер Ernst&Young Хайнріх Крістен сформував декілька помилок, яких потрібно уникати при управлінні сімейною компанією:
1. Відсутність чіткої стратегії розвитку компанії. Процес вироблення стратегії є постійним. Не потрібно уникати складних рішень і ризиків.
2. Відсутність конструктивного діалогу з сім'єю. Необхідний діалог між власниками бізнесу та менеджментом. Молоде покоління повинне бути готове управляти. Менеджмент повинен знати, що хоче сім'я, а сім'я повинна чітко розуміти, які завдання є можливими для виконання менеджментом.
3. Баланс лояльності та компетентності. Особа, яку беруть до компанії або яка вже працює в ній, має бути компетентною, а не лише лояльною до компанії. Зокрема ситуації, коли є бажання звільнити когось, оскільки особа некомпетентна, але неможливо цього зробити, бо лояльна до компанії.
4. Недостатньо залучати лише сім'ю. Необхідні особи зі сторони в раді директорів. Компетентні, але незалежні фінансово і психологічно від сім'ї люди.
5. "Три сини і бізнес треба віддати найстаршому" – дуже вузьке і стереотипне бачення. Є безліч варіантів, як розпорядитися бізнесом: поділити, продати частково, IPO, передати в управління партнерові. Всі варіанти необхідно розглядати.
