Австралійський хакер Ассанж був звільнений і повернувся додому, але його російські прихильники не радіють.
Джуліан Ассанж був звільнений з британської в'язниці суворого режиму 25 червня, доставлений на тихоокеанський острів США, де визнав себе винним у шпигунстві, і повернувся додому в Австралію.
Його прихильники на Заході зраділи, але в москві мало ознак спільної радості – його шанувальники серед державних пропагандонів були вражені.
Під час трансляції програми "60 хвилин" 26 червня ведучий державного телебачення Євгєній Попов описав угоду як повне "приниження" для Ассанжа і гірко припустив, що "глибинна держава" точно виграла битву. Попов заявив: "Ассанжа принизили і розчавили, але він тепер типу вільний".
Під час цієї ж передачі колишній близький радник путіна Сєргєй Марков сказав про Ассанжа: "Він поповз на колінах до чобота американської глибинної держави і поцілував його, коли визнав, що скоїв той злочин. Чобіт милостиво струсив його, як напівмертве кошеня, і сказав йому, що тепер він може поповзти назад у свою нору". Попов повністю погодився, додавши: "Краще і не скажеш".
Ведучий державного телеканалу Владімір Соловйов, якого широко вважають найголовнішим пропагандоном росії, здається, погодився, але потім, здавалося, повністю втратив самовладання. Під час свого ранкового шоу "Повний контакт" ведучий зазначив: "Чомусь це принесло колосальну радість деяким людям. Я справді цього не розумію... Американський Левіафан переміг! Вони його знищили".
Він продовжив: "Була велика легенда, був великий Ассанж, і американці її знищили!"
Соловйов обурювався втратою довіри до Ассанжа і драматично описував американців як "свинорилих і пінгвінорилих", а також "покидьків і мерзотників", періодично кричав на все горло. Все ще засмучений втратою своєї італійської вілли, яка була конфіскована владою 2022 року відповідно до санкцій, він лютував: "Ви злодії! Ви її вкрали! А тепер ви ще й знищили репутацію Ассанжа! Ви, які не варті бруду під його нігтями!"
60-річний Соловйов закінчив, додавши: "Мені сумно, що американський Левіафан тріумфував".
Телеведучий був менш суворим до Ассанжа особисто, скориставшись нагодою похвалити свою колегу, керівницю RT Маргаріту Сімоньян, яка як колишня роботодавеця Ассанжа, в мережі "боролася за нього". У минулому Марія Захарова, речниця МЗС росії, часто цитувала роботу Ассанжа для RT як остаточний доказ того, що він справжній журналіст. Багато разів Сімоньян називала його "найкращим журналістом нашого часу".
Соловйов розкритикував всіх, хто не підтримав Ассанжа, назвавши їх "лупою в купі смердючого волосся на голові Диявола" і поскаржився: "Вони знищили легенду... вони знищили віру в те, що Левіафана можна перемогти".
Чому ці реакції такі сильні? Є кілька можливих причин, не в останню чергу ймовірне занепокоєння російськомовних державних ЗМІ тим, що в ході угоди про визнання вини Ассанжа могла бути розкрита інформація, шкідлива для москви, і вона ще може вийти на світло.
Присутність 52-річного хакера у західній в'язниці дозволила кремлівським пропагандистам багато галасувати про нібито лицемірство (Ассанж виходив під заставу у період з 2012 до 2019 року, а потім був взятий під варту у в'язниці поблизу Лондона). Все це допомогло російським розмовним пунктам про долю антиурядових журналістів, з публічними прогнозами пропагандонів державного телебачення про те, що Ассанж ніколи не вийде на волю, а натомість буде вбитий під час перебування під вартою.
Він став тотемною фігурою серед прорежимних елементів у росії за свою участь у виборах у США 2016 року.
Того року кандидат у президенти Дональд Трамп вимовив сумнозвісну фразу: "росіє, якщо ти слухаєш", закликав кремль знайти електронні листи Гілларі Клінтон, які були стерті з її сервера.
У день, коли Трамп говорив, російські урядові хакери розпочали атаку на облікові записи електронної пошти співробітників Клінтон і людей, причетних до її кампанії. В результаті подальшого розслідування спеціального прокурора Роберта С. Мюллера III було висунуто звинувачення 12 офіцерам російської військової розвідки. Ці люди працювали на підрозділ 26165 і підрозділ 74455 Головного розвідувального управління.
Останній підрозділ, також відомий як Головний центр спеціальних технологій, організував випуск вкрадених електронних листів через створений ним вебсайт під назвою DCLeaks і онлайн-персону Guccifer 2.0. Згідно з обвинувальним висновком, WikiLeaks надіслав приватне повідомлення Guccifer 2.0 з проханням надати доступ до матеріалу й обіцянкою, що "це матиме набагато більший вплив на їхньому вебсайті".
В обвинувальному висновку також детально описано, як росіяни передали свій скарб зламаних електронних листів WikiLeaks, використовуючи зашифрований файл з інструкціями. Вебсайт Ассанжа став однією з основних платформ, де публічно демонструвалися зламані електронні листи.
Австралієць стверджував, що він весь час діяв як журналіст і відкидав припущення про те, що перебував у змові з агентами російської розвідки. Його критики не згодні. Вони зазначають, що Ассанж відкинув пропозиції оприлюднити величезні зламані дані російського уряду в 2016 році.
Ці зв'язки можуть допомогти пояснити залишкову теплоту, яку Сімоньян все ще відчуває до Ассанжа. 2019 року вона сказала: "На землі немає безпечного місця для того, хто зумів серйозно нашкодити Сполученим Штатам Америки, крім росії". Вона шкодувала, що Ассанж не пішов до російського посольства", додавши: "Я б йому порадила це зробити".
Тоді хакер приєднався б до іншого втікача від американського правосуддя, підрядника Агентства національної безпеки Едварда Сноудена, який у 2013 році оприлюднив величезну кількість секретних даних, втік з країни й отримав російське громадянство через кілька місяців після того, як кремль розпочав повномасштабну війну проти України.
Тим часом 26 червня в Єкатеринбурзі розпочався закритий судовий процес над фальшиво звинуваченим репортером Wall Street Journal Еваном Гершковичем. Заступник міністра закордонних справ росії обійшов увагою звинувачення у нібито шпигунстві з боку Америки, натомість закликав США звернути увагу на "сигнали" росії про згоду на обмін полоненими.
Джерело: CEPA
