Пятрас Ауштрявічюс виступив у Львові на міжнародному семінарі "Україна з Європейським Союзом: переспективи і ризики підписання Угоди про асоціацію з ЄС під час головування Литовської республіки у Раді Європейського Союзу".
У короткому виступі він розповів про те, про що в Україні ні влада, ні експертні кола чомусь не говорять. Йдеться не лише про шлях Литви до ЄС, але й про вигоди, які країна отримує від підписання Угоди про асоціацію, а відтак від членства у Євросоюзі.
iPress.ua подає його виступ:
Все почалося з того, що я бачив, як вступала в Євросоюз Фінляндія і які там були зміни. У 1994-95 роках я дивився на Фінляндію і зрозумів, що це не якесь творіння Бога, а політичне рішення. Якщо був обраний курс євроінтеграції, то рано чи пізно багато хто зможе це зробити (вступити в ЄС - ред). Балтійські країни певною мірою є дітьми щастя. Нам пощастило, що ми мали добру історичну пам'ять – 20-40 роки, ми мали добре організовану діаспору на Заході, яка нам не дозволяла забути про справу державності та історії нашого народу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Литва зупинить дрейф країн Східного партнерства до Митного союзу, - Грибаускайте
Східна Європа ще є в короткому проміжку часу реформ. Якщо ви подивитися на ті самі країни Євросоюзу, які створили його і вже є його членами 50-60 років – то це набагато більший відтинок часу.
Балтійські країни певною мірою є дітьми щастя. Нам пощастило, що ми мали добру історичну пам'ять – 20-40 роки, ми мали добре організовану діаспору на Заході, яка нам не дозволяла забути про справу державності та історії нашого народу
Тому всі ці дискусії, які інколи починаються в наших суспільствах щодо прав гомосексуалів і так далі – 40 років це дискутується! Але, коли це почалося два-три роки тому і почали про це говорити з усіх кутів – це зовсім інше. Тобто для людей – це зовсім інше уявлення і не треба себе лякати, що ми повинні розв’язати це питання вчасно – за пів року, за рік. Що не можеш вирішити за рік, може за п’ять років само прийти рішення. Можливо, суспільство не буде реагувати на це так, як реагує сьогодні. Не треба себе гнати в стінку. Інколи треба сказати своїм партнерам: нам потрібен час про це поговорити.
Пятрас Ауштрявічюс. Фото: delfi.lt
У Литві ми не робили ніякої різниці між євроінтеграцією і трансатлантичною інтеграцією – ЄС і НАТО у нас були однією ціллю. І все залежало лише від уряду. Коли нас у 1995 або 1999 році питали: які у вас пріоритети? Ми відповідали: НАТО, ЄС і добрі стосунки із сусідами.
Не бачачи цієї різниці між ЄС і НАТО, ми йшли природним шляхом євроінтеграції. У більш широкому сенсі – це був для нас цивілізаційний вибір. Але ми не робили цього вибору – ми мали лише підтвердити те, що ми мали у 1920-1940 роки. Ми повернулися до інтеграції і тому для наших суспільств – це було більш-менш нормальним, натуральним вибором. Ми не задавали собі питання про якусь альтернативу ЄС. У цьому і є велика різниця із сьогоднішнім випадком з Україною.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець балансування між ЄС і Митним Союзом
В Україні таке питання піднімається. Євроінтеграцію ми брали за основу так званої концепції європеїзації. Ми хотіли перейняти досвід тих країн, які мали добрий досвід у сфері демократії, ринкової економіки, суспільних відносин. Тому ми дивилися на євроінтеграцію у культурному контексті.
23 роки – стільки існує незалежна Україна. Які є досягнення на шляху до членства? Які зроблені основоположні вибори, які визначили євроінтеграційні прагнення України?
У Литві ми не робили ніякої різниці між курсом на євроінтеграцію і трансатлантичну інтеграцію – ЄС і НАТО у нас були однією ціллю
Литва вже десять років є членом ЄС і НАТО. Можливо, не кожен член нашого суспільства на своїй кишені, у своєму житті відчув всі переваги ЄС. Але хто точно відчув – це фермери. Їм йдуть виплати із бюджету ЄС. Що ж стосується решти людей, то це більш загальні можливості – кращі дороги, реконструкція якихось громадських будівель, безвізовий режим, можливість працювати в ЄС, навчання для молоді у ВНЗ інших країн, безпека.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У державі відбувається зміна настроїв: все більше українців хочуть в ЄС, - соціологи
Якщо ви в Литві спитаєте на вулиці людей про те, чи вважають вони перевагою членство в ЄС, то 65-75% вам скажуть "так" і більше 90% вам скажуть, що безпосередньо відчули, що Литва стала членом ЄС. За цих 10 років ми якось вже й забули, якими ми були тоді, до вступу в ЄС. Ми із кандидатів стали членами. Тобто не хтось вирішив за нас, а ми вирішили. Ми сидимо всі за круглим столом і приймаємо рішення.
Пятрас Ауштрявічюс. Фото: delfi.lt
Для країни в три мільйони – це означає дуже багато. Великі країни мають можливість мати двосторонню дипломатію і відносини зовсім на іншому рівні. Ви, як країна, на мій погляд, вибрали оптимальний набір членства. Звичайно, це не означає, що ви не повинні вступати в інші схожі організації. Країнам такого масштабу є один шлях – стати добре інформованими, бути за столом, де приймаються рішення і рівноправність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фермери скупали Європарламент у молоці
Можна сперечатися, чи рівноправні литовські представники із німецькими? Якщо голосування за столом, то там всі мають одну руку. Якщо голосувати в Європарламенті, то є 99 парламентарів з Німеччини і 12 із Литви. У Литві живе три мільйони людей, в Німеччині 90 мільйонів. Ми добре представлені. І це вже проблема наших депутатів – сплять вони на сесії чи працюють.
Якщо ми за рік платимо 1 млрд литів (€300 млн), то отримуємо в чотири-п'ять разів більше. І це відбувається тому, що солідарність – це основоположний принцип в ЄС
Наші вклади в бюджет і виплати із євробюджету є позитивними. Якщо ми за рік платимо 1 млрд литів (€300 млн), то отримуємо в чотири-п'ять разів більше. І це відбувається тому, що солідарність – це основоположний принцип в ЄС. У нас припинилися забастовки у сільському господарстві. Нема незадоволених, є лише ліниві, а їх ніяка конституція і закони не виправить. Якщо не хочеш жити добре – ніхто тебе не змушує. Можна допомогти, можна показати, але лінивий народ – це проблема для країни.
Я надіюся, що ви все-таки ще не перейшли поріг лінивості. У вас мотивація з досягнення більш високого рівня соціально-економічного розвитку все таки відчувається.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Посол Німеччини: ЄС дасть Україні те, що ніхто не дасть
Я думаю, що наш вибір історично виправданий, економічно обґрунтований. До речі, невиплати із євробюджету нам приносять найбільшу вигоду. Найбільшу економічну вигоду ми отримали, коли стали членом єдиного економічного ринку ЄС. Ринок в 505 млн споживачів – це найбільша перевага для члена ЄС. 2/3 переваг для економіки країни надходить саме з єдиного економічного ринку, ще 1/3 надходить від допомоги, яку надає ЄС.
Пятрас Ауштрявічюс. Фото: 15min.lt
Здавалося б, єдиний ринок – це мачуха, але ні - це справжня мама, бо вона вчить вас конкурентності. Ви вигідно отримуєте 505 млн добрих споживачів, які мають в кишенях гроші. Окрім того, цей ринок не має бар'єрів між собою. У Вільнюсі завантажили товари в машину і до Лісабону вона їде без зупинок. Якщо тамтешньому споживачу добре – ніяких бар'єрів не існує.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вільна торгівля з ЄС дала б Україні великий плюс, - ЄБРР
Україна не маленька країна – 45 млн людей. Але навіть більші країни створюють зони вільної торгівлі - США про це думає зараз. Тому що нема проблем виробити продукцію – є проблема продати її.
Світова спільнота має вільну торгівлю. І я не думаю, що тут Україна має якийсь вибір бути сама по собі. Так, є вибір – на Схід або на Захід, але на яких умовах і що це може дати натомість?
У нас припинилися забастовки у сільському господарстві. Нема незадоволених, є лише ліниві, а їх ніяка конституція і закони не виправить. Якщо не хочеш жити добре – ніхто тебе не змушує. Можна допомогти, можна показати, але лінивий народ – це проблема для країни
Я не вірю, що Україна надто велика держава, щоб не могти робити реформи. Якщо Китай із населенням в 1 млрд 300 млн жителів може робити реформи, то хіба Україна є країною з особливим менталітетом і масштабами, що можуть зрівнятися з Китаєм, який йде в майбутнє величезними темпами. Я не знаю, чи є така сила, яка може в економічному аспекті зупинити Китай.
Отже, тут не працює аргумент, що Україні треба обрати специфічний шлях розвитку, мають бути якісь історичні роздуми і так далі.
Можливо, є відмінності між Східною і Західною Україною, але чи можуть вони стримувати вибір і перспективу на майбутнє? Ні. Основні передумови набуття членства в ЄС є.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Успіх головування Литви у Раді Європи залежатиме і від України
За ці десять років ми підійшли до того, щоб керувати Євросоюзом. Це великий виклик для нас. Це дуже специфічний проміжок часу (йдеться про час головування Литви в ЄС - ред). На наступний рік будуть вибори до Європарламенту і Греція, яка перейме головування від нас буде мати дуже мало часу для рішень. У нас є півроку. За цей час всі хочуть скоріше закінчити свої справи в ЄС. Ми щасливі, що Ірландія зуміла домовитися про бюджет на рік. Але нам доведеться прийняти 70 юридичних актів щодо фінансування і розподілення цього бюджету. Під час головування Литви будуть вирішуватися 560 питань. Це величезний лобізм не лише з окремих країн, але й бізнесу.
Пятрас Ауштрявічюс. Фото: blog.caramor.lt
Я отримую мейли з Америки. Американці хочуть приїхати і говорити про зону вільної торгівлі.
Литва має перед собою чотири пріоритети:
- східне партнерство;
- енергетична безпека;
- краща охорона кордонів в контексті запобігання контрабанди;
- програма розвитку Балтійського регіону.
Не говоритиму вам про контрабанду – тут теж можна навчитися добрих уроків. Для Балтійського регіону більше актуальна енергетика. Ми говоримо про створення альтернативи монопольним постачальникам газу і інших енергоносіїв.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Балтійські держави не хочуть переходити на євро у 2014 році
Країни Балтики досі дуже сильно прив’язані до колишніх енергетичних мереж Радянського союзу. Ми намагаємося зробити все, щоб збудувати альтернативу. Естонія провела кабель з Фінляндії. Ми тягнемо кабель з Швеції і за рік закінчимо. Ми будуємо термінал зрідженого газу і відразу викреслимо 30% "Газпрому", бо неможливо платити за цими цінами. Ми також будуємо електричні лінії в Польщу. Досить жити в ізоляції. І не лише політичне членство впливає на статус країни.
Я вірю в перспективи України, пов’язані із ЄС. Можливо, Україна стане й членом ЄС, але вирішити це повинні вже ви
Східне партнерство – це особливо важлива складова нашого головування в ЄС. Ми маємо історичний досвід, нам не треба говорити, де знаходиться Україна, що це за країна, чому вона повинна увійти в ЄС. Я вірю в перспективи України, пов’язані із ЄС. Можливо, Україна стане й членом ЄС, але вирішити це повинні вже ви.
Є шість різних країн східного партнерства. Білорусь я відразу відкладу убік. Сьогоднішнє керівництво Білорусі робить неможливим співпрацю із ЄС. Замість того, щоб підписати договір про безвізовий режим для мешканців прикордонних територій, вони вирішили за 40 кілометрів від нашого кордону збудувати російську авіаційну базу. Звичайно, це вигідно людям. 600 тисяч далі не матимуть можливості безвізового в'їзду. Хіба Лукашенко думає про народ, про європейську культуру. Це його вибір. Ми почекаємо. Чи почекає Білорусь? Опозиція там має іншу думку, але вона розрізнена і навіть не мають єдиного кандидата в президенти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молдова і Вірменія обганяють Україну в інтеграції з Євросоюзом
Україна, Молдова, Грузія Вірменія – це ті країни, які зробили найбільший прогрес на шляху до Угоди про асоціацію. І ці країни можуть надіятися на добрий результат під час листопадових зустрічей у Вільнюсі. Азербайджан більш зацікавлений в економічному співробітництві, і я думаю, що там процеси асоціації підуть трохи повільніше, але вони стоять на більш прагматичних основах.
Пятрас Ауштрявічюс. Фото: delfi.lt
Ми таку асоціацію, як Україна, підписали 1998 року. 15 років різниця між нами і вами. Для нас Угода про асоціацію була добрим кроком, але недостатнім. Так ми сказали вже на другий день після її підписання. Ми знали, що членство в ЄС – це ще краще. Ми беремо курс на членство.
Україна, Молдова, Грузія Вірменія – це ті країни, які зробили найбільший прогрес на шляху до Угоди про асоціацію. І ці країни можуть надіятися на добрий результат під час листопадових зустрічей у Вільнюсі
Якщо Україна вирішила йти крок за кроком, я поважаю такий вибір і є країни, які так роблять. До речі, не можна говорити про Швейцарію або Норвегію, як про дуже окремі країни ЄС. Якщо ви подивитеся на взаємини цих країн із Євросоюзом, то побачите, що Швейцарія – член шенгенської зони, єдиного європейського економічного простору. Є багато інших рішень, які роблять ці країни дуже пов’язаними із ЄС. Вони приймають рішення, які приймає ЄС практично автоматично.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна не Молдова
Якщо Україна йде на асоціацію – це вже дуже добре. По-перше, ще нема жодного документу, де б так ствердно було написано про європейський вибір України. Я розумію, що кожен з вас у вдесятеро більше відчуває себе європейцем, ніж сказано у тому якомусь рядку.
Але ЄС – це формальна організація, яка дивиться, що досягнуто і що треба зробити. І це вже добре, бо деякі країни намагаються отримати такий статус, але ніколи його не отримають, бо вони не є європейськими державами. Асоціація має мережу політичного співробітництва із ЄС. Це те, що потрібно Україні. Вам не потрібен професор, вам потрібен партнер, з яким Україна може продовжувати демократизацію, приймати відповідні рішення щодо виборів, реформи прокуратури, правосуддя. Євросоюз - унікальний партнер, бо має багато доброго досвіду. Тому асоціація є дуже доброю. Вільна торгівля – це частина асоціації і це теж дуже добре. За рік вигода України від цього буде десь €480 млн, а з боку ЄС десь €390 млн. Це за рахунок покращення тарифів і збільшення вільної торгівлі. 99% тарифів знімаються!
Вам не потрібен професор, вам потрібен партнер, з яким Україна може продовжувати демократизацію, приймати відповідні рішення щодо виборів, реформи прокуратури, правосуддя
Як ліберал, я завжди був за вільну торгівлю. Не може бути іншого вибору. Ми доказували своїм підприємцям, які думали, що їх текстиль знесуть з Євросоюзу. Потім вони переконалися, що вони помилялися і вони запізнилися вийти на ринок, бо якщо тебе на ринку нема – інший займе твоє місце. Ці 99% зняття тарифів треба буде втілити за 10 років. Я думаю, що бізнес нормально встигне пристосуватися. Якщо країна думає, що це можна зробити скоріше – робіть це скоріше.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У ЄС розчарувались у Східному партнерстві: ситуація навіть погіршилась
У 28 секторах буде поглиблена співпраця – навколишнє середовище, економіка і т.д. Зрештою ми матимемо спільну комісію яка буде зустрічатися декілька разів в рік і обговорювати, як втілюється це співробітництво. Це найкраще, що може бути. Інколи дуже нелегко сприймати критику, коли до тебе приїжджають і кажуть, що ти не виконав домашнього завдання. Але навіщо підписувати договір, якого ніхто не дотримується?
Якщо ми серйозно дивимося на наше співробітництво, то це нам треба. І, можливо, за декілька років Україна переконається і скаже: асоціації нам мало, хочемо членства в ЄС.
Є символічне питання про Юлію Тимошенко. Це питання стало символом асоціації з ЄС. Не Євросоюз створив це питання. Є також питання прокуратури і судової реформи. Але ми надіємося, що є ще достатньо часу і розуму зробити правильний вибір щодо цих питань
Ситуація така: з Україною є невирішені питання. Я поки не бачу ще рішення щодо України в Раді Європи. Є символічне питання про Юлію Тимошенко. Це питання стало символом асоціації з ЄС. Не Євросоюз створив це питання. Є також питання прокуратури і судової реформи. Але ми надіємося, що є ще достатньо часу і розуму зробити правильний вибір щодо цих питань.
Молдова йшла до асоціації дуже нелегким шляхом, але сьогодні вона стоїть на порозі ЄС. Новий уряд Молдови налаштований дуже проєвропейськи. Грузія закінчує це шлях, Вірменія технічно майже закінчила цей процес.
Тобто максимальний результат, який може бути досягнутий в листопаді у Вільнюсі – це підписання асоціації з Україною, парафування з Молдовою, Грузією і Вірменією.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після чотирьох років участі України у Східному партнерстві ситуація лише погіршилася, - євродепутати
Україна є найбільшою державою серед шістьох країн східного партнерства. Україна має відчувати свою історичну відповідальність за цей проект. Бо, якщо не пощастить Україні, у меншій мірі може пощастити й іншим державам. Якщо дуже пощастить Україні і вона досягне максимуму – це буде дуже серйозний натиск на ЄС, це буде серйозний крок вперед, бо розширення ЄС зупиниться. Після Хорватії воно сповільниться і піде такими кроками, як йшло раніше.
Україна має відчувати свою історичну відповідальність за цей проект. Бо, якщо не пощастить Україні, у меншій мірі може пощастити й іншим державам. Якщо дуже пощастить Україні і вона досягне максимуму – це буде дуже серйозний натиск на ЄС, це буде серйозний крок вперед, бо розширення ЄС зупиниться
Тепер всі кандидати виходять з одного рингу – західних Балкан. Там питання будуть вирішуватися дуже не легко. Історично там великі комплікації. І багато реформ треба досягнути кожній окремій країні. Я не бачу жодних можливостей швидко закінчити переговори там. Коли ще почнуть переговори серби, то ситуація затягнеться ще більше.
Для того, що увага ЄС не була звернута лише на Балкани, але на Східну Європу, ми чекаємо від України певних рішень. Як написано в Біблії, кому дано, той отримає. З такими словами я звертаюся до вас. Що ви можете зробити, щоб вибір України у цьому півріччі
Я не кажу, що це критично важливий момент, але Україна 23 роки імітує процес змін. Треба, щоб ця імітація переросла в реформацію і наближення до Європи. Дякую.
Семінар організували: Центр студій європейської інтеграції (Литва), Незалежний культурологічний журнал "Ї" (Україна), Український центр міжнародного ПЕН-клубу, ГО "Зарваницька ініцітива".
