Україна підкоряється російському великому батогу
У своїй колонці в The Washington Post письменниця та журналісткаЕнн Еплбом, дружина міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського, висловлює думку, що ЄС не вдалося досягти підписання угоди про асоціацію з Україною, тому що він не зміг запропонувати їй достатньо привабливого "пряника", щоб міг би зрівноважити вплив російського "батога".
Як пояснює Еплбом, хоча й ЄС є дуже багатим, адже його економіка є найбільшою у світі, він не може швидко прийняти рішення про витрачання наявних в нього коштів чи застосувати торговельні санкції: "Іншими словами, ЄС не може запропонувати найпривабливішого пряника, коли будує відносини зі своїм сусідом, або продемонструвати переконливого батога. Натомість, він може запропонувати лише помірковану, нудну угоду про асоціацію, метою якої є сприяти поглибленню зв’язків та торгівлі".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зрив Угоди про асоціацію: кінець ілюзіям Європи і батіг від Путіна
Американська публіцистка вважає, що питання звільнення Тимошенко аж ніяк не було головною перешкодою для підписання угоди і не могло змусити Януковича відмовитися від нього. Вона впевнена, що Янукович вирішив відмовитися від результату п’ятирічних переговорів з ЄС після зустрічі з Путіним, що за грає за зовсім іншими правилами, ніж ЄС. Путін може демонструвати батіг, що він робить з серпня цього року. Він може запропонувати і пряник, наприклад, у вигляді зниження ціни на газ.На відміну від ЄС, він може швидко змінювати свою політику. Кілька років тому він дав свою згоду на переговори України та ЄС, але потім дійшов висновку, що угода буде приниженням для Росії та завдасть шкоду його особистій репутації. Можливо, він бачив в угоді України з ЄС економічну та ідеологічну загрозу для себе.
Фото: Y.Dyachyshyn/AFP
Після зустрічі з Путіним Україна змінила тактику. Янукович почав натякати, що йому потрібні від європейців пряники, яких не могло й бути. Прем’єр-міністр Микола Азаров вимагав кращих умов видачі кредиту від МВФ, ще однієї організації, що має власні правила, процедури та директорів-розпорядників, що можуть лише спостерігати за впертою неспроможністю України проводити найелементарніші реформи.У середу він вимагав від ЄС 160 млрд. євро і вдався до образ. ЄС, начебто, "принизив" Україну своєю жалюгідною пропозицією.
Можливо, ЄС слід навчитися вести більш агресивну гру, вести власні торговельні війни з Путіним. Можливо, раптова зміна курсу Україною – після аналогічної зміни курсу Вірменією – змусить лідерів ЄС навчитися нових методів. Але саме зараз ЄС не може і не буде цього робити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорна субота Євромайдану. Як міліція розігнала мирний мітинг (фото, відео)
Еплбом вважає, що десятки тисяч українців, що вийшли на вулиці Києва на знак протесту проти рішення їхнього президента, явно розуміють переваги нудної угоди з ЄС. Йдеться про повільні зміни, а не гроші на столі. На жаль, цими європейськими українцями керують політики, що не розуміють природи цивілізації ЄС – або особисте та фінансове зацікавлення яких у нинішній системі є настільки великим, що вони і не хочуть цього спробувати.
Україна капітулює
The New York Times у своєму редакційному коментаріприпускає, що у випадку підписання угоди з ЄС на економіку Україну чекало б брутальне покарання з боку Росії і вона не змогла б його витримати. "Перед корумпованим та цинічним президентом України Віктором Януковичем постав дійсно небезпечний вибір", - вважає видання.
На жаль, Європа могла запропонувати Україні вигоди лише у середньостроковій та довгостроковій перспективі.
Видання рекомендує ЄС залишити відкритими двері Україні. Угода повинна залишатися готовою для підписання у будь-який момент, коли Янукович або його наступник знайде у собі мужність кинути виклик Росії. До цього моменту Європі слід пошукати способи полегшити суворі економічні стражданння України. Це показало б, що вона не грає за правилами Москви, і що рух на Захід не повинен мати непідйомну ціну.
Фіаско, що не обмежується Вільнюсом
Джеймс Шерр, експерт Королівського інституту міжнародних відносин, у своєму коментарі робить висновок, що рішення України про відмову від підписання угоди про асоціацію з ЄС є для неї самої "стратегічною помилкою", що матиме довготермінові наслідки.
Британський експерт вважає, що Янукович передумав підписувати угоду з цілої низки причин. По-перше, йому треба було випустити з в’язниці свого найстрашнішого опонента, Юлію Тимошенко. По-друге, йому відчайдушно потрібні гроші. Президент Росії Володимир Путін пригрозив йому цілою низкою санкцій, що скалічили б українську економіку, якій через три місяці загрожує банкрутство. Очевидно, що вони завдали б шкоди фінансовим та промисловим групам інтересів, тісно пов’язаним з Януковичем. Вигоди асоціації є довгостроковими, натомість, погрози Росії, як і перспектива мислення Януковича – короткострокові. Очевидно, Путін запропонував Януковичу, підіймаючи ставки, близько 20 млрд. доларів, щоб обірвати зв’язок з ЄС.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: План Путина
Згода Януковича на ці умови свідчить про пріоритети та стандарти, що є цілком відмінними від тих, що панують у решті Європи. Для нього влада є абсолютною метою Національний інтерес є просто змінною. З моменту свого обрання у 2010 році він збудував персоналізовану та хижацьку систему, що карає підприємливість, знеохочує таланти і експропріює активи вразливих людей та тих, хто кидає йому виклик. Неможливо уявити сильніший контраст з країнами Центральної Європи, що вступили до ЄС трьома хвилями розширень. Багато хто зараз зробить висновок, що Європа, як спільнота правил та цінностей, досягла своїх природних кордонів.
Пріоритети Януковича, як вважає Шерр, є цинічними, але вони також ґрунтуються на ілюзіях.
Володимир Путін, Віктор Янукович. Фото: Анатолій Степанов для iPress.ua
Першою ілюзією є те, що він досі може підтримувати діалог з ЄС. Востаннє він просив в ЄС та МВФ 20 млрд доларів, як компенсацію за російську помсту Росії. Головні гравці у ЄС не мають бажання брати участь в аукціоні, і вони розпізнають шантаж, щойно стикаються з ним.
Друга ілюзія є економічною. Створення зони вільної торгівлі, як сказала Ештон, мало б дати "чіткий сигнал інвесторам у всьому світі та міжнародним фінансовим інституціям". Тепер Янукович дав їм зовсім інший сигнал. Реакція, ймовірно, буде рішучою.
Третя і найбільша ілюзія стосується Росії. Янукович знає, що вступ України до інтеграційного проекту Москви, Митного Союзу, перетворить його з незалежного гравця на васала. Путін поки що дає йому надію на те, що йому вдасться уникнути такого фіналу, у якому в нього не буде іншого вибору, окрім як вступити до МС. Але це все залежить від Путіна. Західний вектор його "політики багатовекторності" швидко зникає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кінець зближення України з Європою: Янукович перекинув стіл
Шерр переконаний, що усі розповіді про внутрішню слабкість Росії не враховують способу мислення Кремля. Якими б не були позиції Путіна у Росії, його зовнішня політика завжди є впевненою та твердо йде до мети.Зараз він бачить, що гра ЄС на Сході Європи зазнала поразки. Сила Росії може й слабне, але її застосовують вперто та на усі 100%. Там, де ставки є високими, нинішнє російське керівництво воліє зазнати втрат задля стратегічного виграшу.
Тепер ЄС буде ще складніше мати справу з Росією. Все залежатиме від того, як він відреагує на потреби інших країн Східного Партнерства – Молдови та Грузії.
Потрібне "стратегічне терпіння"
Пьотр Косьціньскі, керівник Східної програми у Польському інституті міжнародних відносин у коментарі для Polskiego Radia стверджує, що саміт у Вільнюсі не був "драматичною поразкою"Польщі. Просто поляки мали завищені очікування щодо його результатів.
Фото: twitter.com/BarrosoEU
Так, Польща розраховувала на чіткі, позитивні ефекти саміту. Менш значні – парафування угод про асоціацію з Грузією та Молдовою, а також найзначніший – підписання угоди з Україною. З плином часту було, проте, дедалі більш очевидно, що угоди з Грузією та Молдовою парафують. Тому дедалі важливішою ставало питання України. У певний момент воно затьмарило весь саміт та майбутнє Східного Партнерства. Європейському Союзу стало так залежати на підписі Віктора Януковича, що він був готовий поступитися своїми вимогами. Розчарування було ще більшим, коли він відмовився підписати угоду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Єврооблом-2. Кілька простих висновків
Тим часом – як слушно зауважив один з європейських дипломатів ще перед самітом – у відносинах зі східними партнерами ЄС треба мати "стратегічне терпіння". Коли наприкінці грудня 2011 року закінчувалося головування Польщі у Раді ЄС, то Польща дуже розраховувала підписання цієї самої угоди. Була надія, що її вдасться підписати і 29, і 30, і 31 грудня. Проте, підписання не відбулося – з огляду на справу Юлії Тимошенко. Тоді Польща була дуже розчарована. Минули два роки і знову підписання було дуже близьке. Ще ближче, ніж тоді.
ЄС слушно ставив умови перед Україною – внесення змін до законодавства, особливо того, що стосується сфери правосуддя (разом з вирішенням справи Тимошенко) та виборів. Проте, замало уваги він присвятив необхідності видачі гарантій Києву, що у разі підписання угоди про асоціацію він не зазнає втрат внаслідок російських санкцій, якими погрожувала Москва. Російські погрози виявилися ефективнішими від європейських обіцянок.
Звісно, досі є шанс, що угода про асоціацію буде підписана. Про це казали, і європейські лідери, і сам Янукович, на якого додатково тиснуть масові протести – "Євромайдан" у Києві, Львові та інших українських містах. Це може відбутися навіть навесні 2014 року або пізніше – лише за умови, що Європейський Союз діятиме ефективніше, ніж в останні місяці.
