Дати правильний прогноз, чи відбудеться розпад єврозони (вихід однієї з країн із зони валюти євро), видається сьогодні завданням на рівні передбачення апокаліпсису.
Американський економіст Нуріель Рубіні передбачає вихід Греції з зони євро вже через півроку. Німеччина всіляко відкидає такі твердження. Проте, навіть якщо цього не станеться, то Європу чекає затяжна рецесія.
Сценарій розвитку економіки внаслідок поглиблення світової кризи та розпаду єврозони сформувало Мінекономрозвитку Росії. Згідно з найбільш песимістичним прогнозом, барель нафти коштуватиме $60, експорт країни впаде на третину, а ріст економіки становитиме 2%.
Україна, звісно, не стоїть осторонь світових процесів і повною мірою відчуває падіння найбільших економік світу. Чи має наша країна чіткий план дій на випадок розпаду єврозони?
Малоймовірний розпад Єврозони та річна рецесія
У Міністерстві економічного розвитку та торгівлі України розпад єврозони вважають малоймовірним. У відповідь на запит iPress.ua щодо сценарію розвитку економіки України у випадку виходу однієї з країн з валютної зони, у Мінекономіки повідомили, що прогнози відомства в основному підтвердились результатами опитування в "Консенсус-прогнозі. Україна: перспективи розвитку" за листопад 2011 рік. Цей документ базується на прогнозах 13 державних та неурядових структур.
Згідно з ним, вірогідність розпаду Єврозони в кінці минулого року оцінили у 8%. Прогнозованішим виявився спад економіки країн Європи.
Оцінка можливості розпаду Єврозони станом на листопад 2011 рік
Джерело: Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (консенсус-прогноз (листопад 2011 р.))
"Так, найбільшу оцінку щодо тривалості рецесійних процесів у світовій економіці надано на період понад 1 рік. Водночас, за оцінками, найбільшу вірогідність надано події щодо неможливого "розпаду" Єврозони", - повідомили в Мінекономіки.
Внаслідок поглиблення кризи у зоні євро в міністерстві очікують "розбалансування платіжного балансу (внаслідок зменшення притоку іноземного капіталу, збільшення дефіциту зовнішньоторгівельного балансу), банківської системи (виникнення проблем у тих банках, які є філіями європейської банківської системи), бюджету (внаслідок погіршення економічної активності)".
Проте оновлений консенсус-прогноз, який з’явився в серпні цього року, передбачає помірну ймовірність (10-29%) розпаду Єврозони і середній вплив (30-49%) розпаду на економіку України.
Відповідно до цих прогнозів змінилися й основні макроекономічні показники. Зокрема, якщо в листопаді минулого року документ передбачав ріст економіки в 2012 році на рівні 4,7%, то сьогодні приріст ВВП очікується в два рази меншим – на рівні 2,3%. Інфляція на цей рік передбачається на рівні 5,8%.
Консенсус-прогноз реального та номінального ВВП на 2012 рік
Джерело: Міністерство економічного розвитку та торгівлі України (консенсус-прогноз (серпень 2012 р.))
Відповідно знизилися показники росту ВВП і в 2013 році – до 3,6%, а інфляція на наступний рік очікується на рівні 7,8% (в основному через ріст тарифів на газ, електроенергію та теплопостачання).
Чим розпад Єврозони загрожує Україні
Серед найуразливіших "місць" української економіки до розгортання другої хвилі світової кризи є зовнішньоекономічна діяльність, валютний ринок, потоки капіталу (інвестиційного та кредитного) і банківський сектор, зауважують в Міністерстві економічного розвитку та торгівлі.
Проблеми у зовнішньоекономічній діяльності пов’язані з падінням попиту та цін на основні експортні товари України. Як відомо, 50% ВВП України становить саме експорт.
Прогнози обсягу експорту товарів та послуг з України знизилися до $93,6 млрд, з $96,5 млрд в листопаді 2011 року. Від’ємне сальдо рахунку поточних операцій передбачене на рівні $10,2 млрд.
Тривалий дефіцит поточного рахунку призведе до зростання попиту на валюту в країні. Це, відповідно, підсилить девальваційні очікування. Згідно з прогнозами міністерства, курс гривні до долара на кінець цього року передбачається на рівні 8,38 грн за $1 (8,68 грн за $1 в 2013 році).
Консенсус-прогноз обсягів експорту, імпорту товарів та послуг та усередненого значення від’ємного сальдо рахунку поточних операцій на 2012 рік
Джерело: Міністерство економічного розвитку та торгівлі
Одна з найбільших проблем, яку варто очікувати внаслідок розпаду єврозони – миттєве перекриття кредитування та інвестування економіки.
В уряді зокрема передбачають погіршення ліквідності інвесторів і кредиторів країн-боржників, що викличе загальносвітовий дефіцит фінансових ресурсів і в цілому знизить інвестиційну активність у світі. При цьому формування нових макроекономічних дисбалансів у країнах, що розвиваються, за таких умов змусить інвесторів зайняти вичікувальну позицію стосовно капіталовкладення. А це негативно впливатиме на динаміку притоку іноземного капіталу і в економіку України.
"Як наслідок, може відбутися зменшення притоку коштів за фінансовим рахунком, подальше ускладнення роботи банківської системи та падіння інвестиційного попиту", - зауважують в Міністерстві.
Борги українського бізнесу та банківської сфери є короткотерміновими, переважно на період до одного року, і потребують постійного рефінансування. При погіршенні ситуації, позичати гроші країні і бізнесу ніхто не буде.
"Для України ця загроза стає катастрофічною, оскільки країна залежить від кредитного ресурсу. Я думаю, що не тільки не можна буде позичати, а кредитори будуть настільки налякані, що прийдеться дуже багато віддавати. Це сьогодні вдається переконувати кредиторів в тому, що ситуація в Україні під контролем і загалом є позитивні тенденції, влада домоглася зменшення дефіциту Держбюджету, відносно стабільний курс, непогана ситуація з держборгом, який знизився до 36% ВВП на сьогоднішній момент", - розповів iPress.ua виконавчий директор фонду Блейзера Олег Устенко.
Якщо державний борг країні ще вдасться обслуговувати, то для приватного сектору ситуація буде дуже складною.
Власне серед найбільших ризиків у розвитку економіки в консенсус-прогнозі за серпень поточного року у Мінекономіки України вважають дефіцит зовнішнього фінансування та звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу, згортання іноземними компаніями інвестиційних проектів або перенесення термінів їх реалізації на майбутній період (помірна вірогідність 30-49%), неотримання запланованого фінансування від МВФ (значна вірогідність 50-60%).
Основні зовнішні ризики
Значна ймовірність (50-60%%) прояву ризику – 4; середня ймовірність (30-49%%) прояву ризику – 3; помірна ймовірність (10-29%%) прояву ризику – 2; мала ймовірність (менше 10%) прояву ризику – 1; ризик не є вірогідним – 0.
Значний вплив – 4; помірний вплив – 3; слабкий вплив – 2; незначний вплив – 1; немає впливу – 0. Джерело: Міністерство економічного розвитку та торгівлі
Наступною проблемою є банківський сектор, який може недоотримати ресурси від своїх материнських фінустанов.
"Кредитний портфель європейських банків містить велику кількість державних зобов’язань, які були продані країнами, які знаходяться в проблемній зоні (Греція, Італія, Іспанія). У випадку виходу однієї з країн, цей портфель погіршиться, активи банків стануть гіршими і банки вимагатимуть додаткової рекапіталізації зі сторони європейської влади, Центробанку тощо. А це колосальні кошти", - зазначив Олег Устенко.
Ще однією проблемою для України, за словами економіста, буде повернення українських заробітчан додому. Обсяг грошових переказів з-за кордону в минулому році становив понад $7 млрд і перевищив обсяг прямих іноземних інвестицій. З них близько $1,5 млрд надійшло від заробітчан, які працюють в Європі. Поглиблення кризи в Єврозоні спричинить зменшення цих надходжень. Крім того, українці можуть повернутися додому і спровокувати додатковий тиск на ринок праці та рівень безробіття.
Чи готова України до розпаду Єврозони
В Міністерстві економічного розвитку та торгівлі заявляють, що не вбачають значної ймовірності розпаду зони євро. Однак глава міністерства Петро Порошенко не відкидає, що макроекономічний прогноз на 2012 і 2013 рік може бути переглянутий за підсумками аналізу показників за дев'ять місяців поточного року.
"Я не відкидаю, що за підсумками 9 місяців будуть прийняті відповідні рішення. Кризові явища за основними галузями знайшли відображення в обсягах та цінах продукції", - зазначив Петро Порошенко 27 серпня.
В його відомстві додають, що на даний час зберігаються значні фінансові проблеми у низці країн єврозони та поглиблюються геополітичні проблеми у світі, зокрема, у країнах Близького Сходу та Північної Африки. В цих умовах ризики щодо тривалості та негативних наслідків рецесійних процесів у світі, а саме у єврозоні, посилюються.
"Про розвал єврозони сьогодні більше говорять росіяни, аніж самі європейці. І оприлюднення сценарію розвитку економіки Росії в умовах розвалу єврозони - це пропаганда, не більше. За нашими прогнозами, у глобальній перспективі євро нічого не загрожує. Хоча ми, безумовно, маємо підготовлені плани дій і на випадок поглиблення кризи у ЄС", - розповіло iPress.ua джерело наближене до першого віце-прем’єр-міністра України Валерія Хорошковського.
Звісно, якщо розпад зони євро передбачити складно, хочеться вірити, що, крім врахування ризиків, в українського уряду є план дій для непередбачуваного розвитку ситуації.
