На початку червня Президент України Петро Порошенко підписав закон про ринок електроенергії. Як заявив гарант, закон повністю відповідає європейським стандартам, робить конкурентну галузь і є абсолютно прозорим.
В. о. директора держпідприємства "Укренерго" Всеволод Ковальчук розповів яким чином забезпечуватиметься прозорість і яку роль компанія "Укренерго" відіграє в українській енергетичній системі.
Розкажіть спочатку які функції виконує "Укренерго" і, головне, які НЕ виконує?
Одразу почнемо з того, чого ми не робимо: ми електроенергію не виробляємо, не продаємо і не купуємо, окрім власних потреб наших адміністративних будівель. Тому, насправді нас часто плутають, вважаючи, що якщо є всякі обленерго, міськенерго то це все наші підрозділи. Це не так і "Укренерго" не має ніякого стосунку до цих організацій. Наша компанія – це оператор магістральної мережі і організація, яка відповідає за підтримку загального балансу енергетичної системи України.
Наша перша функція – забезпечення передачі електричної енергії високовольтними магістральними мережами. Друга функція – це забезпечення економічної диспетчеризації, тобто ми формуємо баланс для того, щоб завжди пропозиція на електроенергію відповідала попиту, бо електроенергія, на відміну від інших ресурсів, не може бути накопичена. Тому "Укренерго" можна порівняти з хребтом енергосистеми, тобто ми забезпечуємо цю головну ланку передачі електроенергії від виробника до того, хто її продає кінцевому споживачеві.
Фізично вся енергосистема України досі з’єднана практично з усіма країнами колишнього СРСР, тобто частинка електроенергії, якою ви заряджали свій телефон могла бути вироблена ще десь за Уралом в Російській Федерації
За якою схемою відбувається постачання електроенергії від виробника до споживача?
Передача електроенергії фізично і документально – це абсолютно різні речі. Фізично вся енергосистема України досі з’єднана практично з усіма країнами колишнього СРСР, тобто частинка електроенергії, якою ви заряджали свій телефон могла бути вироблена ще десь за Уралом в Російській Федерації, або в Прибалтиці, або в Білорусі.
А от документально це все виглядає наступним чином: в поточній моделі ринку, яка проіснує ще два роки (і вона існує ще з 1996-го року), абсолютно всі виробники, хто б то не був – АЕС чи мала дахова електростанція – всю цю електроенергію скуповує одне єдине держпідприємство, яке називається "Енергоринок" за фіксованими цінами, крім теплової генерації. Ці тарифи встановлює Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг, очолює її пан Вовк (голова Національної комісії - Дмитро Вовк, - Ред.). Після того у ДП "Енергоринок" її купляють ті організації, які здійснюють поставку кінцевому споживачеві. В нашій схемі це ті організації, які володіють розподільчими мережами, це обленерго, їх дуже багато, в кожній області окремо є такі оператори, вони і укладають договори на постачання.
А розрахунок як відбувається?
От коли споживач платить – він платить єдину ціну регульовану і встановлену, яка вже потім йде на рахунок спеціального використання обленерго, з якого автоматично все, що не належить цій структурі - послуги з передачі і поставки – перераховується у "Енергоринок". Тобто частина грошей залишається в обленерго за виконання їх функцій, частина йде в "Енергоринок" і далі вмикається спеціальний алгоритм розподілу, пропорційний, тобто кожен суб’єкт генерації, який виробив ту чи іншу частку електроенергії помножену на його тариф встановлений НКРЕКП і це їм дає кожен день якусь частку в грошах, зібраних з ринку. Тому якщо, на приклад, споживач недоплачує то всі отримують пропорційно меншу частину коштів. Тобто якщо споживачі розрахувались в цілому на 95% то абсолютно рівномірно всі виробники і "Укренерго", оскільки ми свою частку за передачу теж маємо, отримує на ці 5% менше. Тому ця система не має реальної конкуренції, вона є ринком з дуже жорстким алгоритмом розподілу коштів. І тому ми зараз цю систему змінюємо, спільними зусиллями, два з половиною року над цим працювали. І от нещодавно Україна здобула закон про ринок електроенергії.
Головним для споживача є те, що споживач вперше за всю історію України зможе мати вибір в кого йому купувати електроенергію
Який вплив цього закону на кінцевого споживача? Коли варто чекати результатів?
Згідно з визначенням закону, новий ринок повинен запрацювати з липня 2019 року. Два роки піде на його впровадження, потрібно купити багато програмного забезпечення, потім буде ще рік перехідного періоду і лише з 2020 року він має запрацювати повноцінно так, як працює в більшості європейських країн.
Головним для споживача є те, що споживач вперше за всю історію України зможе мати вибір в кого йому купувати електроенергію. І, загалом, цей закон орієнтований на споживача. Поправки в ньому регламентують поняття якості електроенергії, відповідальності постачальника і дозволяють споживачеві змінювати постачальника. Власник фізичних мереж не матиме права відмовити ані підключитися, ані відключитися, ані надавати цю послугу, якщо електроенергію купують не в нього.
Це має й певні ризики: якщо до моменту впровадження цього закону держава не забезпечить реальну демонополізацію на ринку виробництва, так як зараз ми маємо потужні держмонополії – "Енергоатом" і потужну вертикальну інтегровану компанію "ДТЕК", яка була свого часу створена виключно за рахунок політичного впливу, це класична олігархічна компанія, яка тримає контроль над всією тепловою генерацією в країні. Тому ці дві компанії повинні бути сильно обмежені в своїй діяльності, але не енергетичним законодавством, а антимонопольним. Я вважаю, що це першочергове завдання української влади на найближчі два роки.
І інший фактор, який дозволить забезпечити реальну конкуренцію, це те, над чим працює "Укренерго" – ми наблизилися в притул до приєднання нашої мережі до європейської і, оскільки ми не маємо можливості торгувати з Росією (а ми зараз приєднані до неї), нам треба мати з’єднання з іншим ринком. Цього місяця плануємо підписати договір про приєднання і після того, протягом п’яти років, здійснити всі необхідні технічні заходи, приєднатися до євроринку і допустити на наш ринок європейських постачальників і, відповідно, наші постачальники отримають доступ до ринку Європи. Тому це теж буде обмежуючим фактором для наших внутрішніх монополій, бо завжди буде можливість отримати імпортний паритет. Варто зазначити, що зараз в Україні роздрібна ціна на електроенергію найнижча в Європі, а оптова ціна одна з найвищих.
На енергетичному ринку Європи є дефіцит певний маневрових потужностей, а їх має Україна, тому ми можемо бути їм корисні для цього
Співпраця з європейським ринком зможе вплинути на тарифи, або, скажімо, асоціація з ЄС?
Ні. Асоціація не має ніякого відношення до тарифів на електроенергію. У нас процес об’єднання починається одразу, коли наші мережі будуть технічно об’єднані, бо зараз обмін електроенергією між українськими і європейськими енергосистемами немає. У нас є невеликий острів енергетичний, який з’єднаний (Бурштинський енергоострів під'єднаний до електромереж країн ЄС і дозволяє експортувати українську електроенергію за кордон, - iPress.ua), але це стосується лише невеликої кількості наших громадян.
Асоціація абсолютно ніяк не вплине на формування тарифів, навіть якби ми вже були з’єднані і мали б об’єднані ринки, оскільки європейський ринок побудований на десятилітній історії внутрішньої конкуренції , на енергетичному ринку Європи є дефіцит певний маневрових потужностей, а їх має Україна, тому ми можемо бути їм корисні для цього, з іншого боку у них зараз є дуже велика частка дешевої електроенергії, особливо з відновлюваних джерел і загалом енергетична міць в Україні після приєднання мереж має бути дешевша.
Яка ситуація зараз з експортом української електроенергії за кордон?
Через острівні обмеження ми зараз фактично маємо можливість експортувати лише 650 мегават по потужності. В три країни: Словаччина, Румунія і Угорщина. Правда, в Словаччині дешева електроенергія, там немає експортного потенціалу, тому де-факто ми постачаємо в Угорщину і Румунію. Також декілька з наших блоків на Добротвірській ТЕС працюють на Польщу, вони фактично приєднуються до енергосистеми Польщі по одній лінії, всі вугільні електростанції ми робимо через поставки на Польщу, що робить компанія ДТЕК, яка володіє цією електростанцією.
Також з цього року відновили експорт в Молдову, обсяги зараз йдуть не значні, можливо з кінця осені ми знову зможемо збільшити. Експорт в Білорусь, який Україна здійснювала багато років, на жаль, після наших проблем 2014 року з дефіцитом електроенергії, припинився, вони перейшли на постачання з РФ.
Яка на сьогодні ситуація з поставкою вугілля на ТЕС? Чи продовжуватимуть надзвичайний стан (НС)?
У нас НС не припинився, кожен місяць Кабмін його продовжує і це правильне рішення в даній ситуації. На жаль, маю відзначити, що теплові генеруючі компанії, які використовують вугілля, дуже погано спрацювали в цей період, не зважаючи на те, що з лютого у нас існує НС. Тільки зараз розпочалися перші поставки вугілля з-за кордону антрацитової групи.
Зараз головна задача, яка стоїть перед генеруючими компаніями – забезпечити постачання антрацитового вугілля
Звідки йде постачання?
"ДТЕК" заявляє, що воно постачається з Південної Африки і ми не маємо підстав ставити це під сумнів, але обсяги постачання дуже незначні. А держкомпанія "Центренерго", остання, яка залишилась в цій сфері, тричі невдало проводила тендер. Якщо до кінця поточного місяця ситуація не буде виправлена, певні проблеми на енергоринку України можуть бути: ми не будемо мати повного максимуму, тобто можливі обмеження потужності в період вечірнього максимуму, короткострокові, практично непомітні для споживача, але тим не менш.
Тому зараз головна задача, яка стоїть перед генеруючими компаніями – забезпечити постачання антрацитового вугілля.
Чому досі здійснюється постачання електроенергії на окуповану частину Донецької області?
Ми очікуємо відповідного рішення Міністерства енергетики, оскільки відключення споживачів від постачання здійснюється виключно за рішенням цього відомства, відповідно до чинного законодавства.
Технічно ми готові до припинення постачання.
Чи змінилась ситуація стосовно боргу з окупованих територій за електроенергію?
Все, що стосується фінансових взаємовідносин – обов'язки "Енергоринку", "Укренерго" не має до цього ніякого відношення. Я не володію інформацією про фактичний стан заборгованості.
Ви побували з візитом у Південній Кореї, якою була його мета?
Південна Корея є однією з найбільш сучасних країн в енергетичній сфері. Лише два регіони в світі – Південна Корея і штат Каліфорнія – є настільки технологічно розвиненими в енергетиці. Це, в першу чергу, стосується правильного формування енергетичного міксу і використання найновітніших технологій в сфері енергетики. По-друге, це розумне керування мережами.
Тому головною метою цього візиту було саме відпрацювати з компаніями, які є аналогом "Укренерго" (у них ці функції виконують дві компанії) і важливо було ознайомитись з їх принципом в підході до проектування енергомереж, їх експлуатації.
Зокрема ми побували на південнокорейських заводах з електротехнічного обладнання і були вражені наскільки така мала країна досягла такого масштабу виробництва і, головне, їхнім рівнем планування і в енергетиці, і в машинобудуванні у них дуже правильна енергетична стратегія. І всі їхні підприємства мають потужності, які відповідають реальному поточному попиту. В них немає такої історії, як у нас в енергетичній промисловості, коли потужності підприємств в 5-10 разів більші, ніж реальний попит на продукцію. Це не дозволяє дати оптимальні ціни. І в цьому плані Південна Корея є досить цікавою. Тому дуже багато змін в технічній політиці "Укренерго" й інвестиційних підходах буде здійснено протягом найближчих місяців саме за підсумками цього візиту.
