RSS
CУСПІЛЬСТВО СТАТТІ

"В’язні сумління": що відомо про долі засуджених Кремлем українців

Судові справи, які так звана "російська феміда" порушила проти 25 українців не мають нічого спільного з правосуддям: це лише політичні забаганки ручного режиму правоохороної системи, вибудованої Путіним
Українські та світові ЗМІ найчастіше звертають свою увагу на вже "культових" українських в'язнів Надію Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка, в той час як за даними українських правозахисників на території РФ і окупованого Криму перебувають більше двох десятків наших з вами співвтчизників, які ув'язнені за абсолютно надуманими і політичними причинами.
"В’язні сумління": що відомо про долі засуджених Кремлем українців Фото: Reuters

iPress.ua спробував зібрати докупи свідчення сумної "мозаїки" із відомих та призабутих незаконно засуджених політичних в'язнів Кремля, які поневолі стали заручниками власного сумління.

"Список заручників РФ" склали правозахисники та дипломати. Впевнено можна стверджувати, що на даний момент в ньому офіційно перебувають 11 незаконно засуджених українських громадян.


Фото: euromaidanpress.com

За версією правозахисників, цей список більш ніж удвічі довший.

"В нашому списку 21 українець. З них 13 українців незаконно утримують на території РФ, і восьмеро громадян - на території окупованого Криму. Точного списку немає. Це лише ті справи, які ми відслідкували", - розповіла керівник Центру громадянських свобод та ініціативи "Євромайдан SOS" Олександра Матвійчук в інтерв’ю DW. Вона майже два роки тому разом з іншими небайдужими започаткувала правозахисну кампанію LetMyPeopleGo з допомоги українцям затриманим у Росії та Криму.

Так звані "українці-терористи"

 

Почнемо, із вже відомих українцям мужніх людей мистецтва чи інтелігенції, які незважаючи на своє мирне здавалося б покликання, отримали десятки років колонії суворого режиму десь на безмежних просторах Сибіру.

Олег Сенцов - засуджений на 20 років "суворого режиму" кінорежисер, якому виповнилось 39 років, був активним учасником Євромайдану та усіх акцій на підтримку цілісності та суверенітету України, був змушений самотужки виховувати двох дітей, які тепер ростимуть сиротами. 

"Я був і залишаюсь громадянином України і не визнаю анексії і військового захоплення Криму Російською Федерацією. Я не кріпак – мене не можна передати разом з землею", - зазначив Олег Сенцов.


Олег Сенцов. Фото: svoboda.org

 

Олександр Кольченко - засуджений на 10 років нерозлучний побратим по нещастю Сенцова, 26-річний активіст антифашистського руху, який неодноразово виходив на акції у підтримку незалежної України. Олександр учасник студентських та екологічних акцій.

Треба знати, що таке "суворий режим" в путінській "виправній" системі, аби розуміти, що Сенцову (як і Кольченку) практично винесено смертний вирок.


Олег Сенцов, Олександр Кольченко Фото: Reuters

 

Олексій Чірній - 34-річний український вчений, кандидат історичних наук, учасник акцій Євромайдану, що отримав сім років ув'язнення. Олексій Чірній був затриманий у травні 2014 року в Криму разом з режисером Олегом Сенцовим, а також з Кольченком та сімферопольцем Геннадієм Афанасьєвим. У липні минулого року російські правозахисники повідомили, що Чірній перебуває на примусовому лікуванні у Державному науковому центрі соціальної та судової психіатрії ім. Сербського. У серпні минулого року його перевели у психіатричну лікарню при СІЗО-2 "Бутирка".


Олексій Чірній. Фото: an-crimea.ru

 

Геннадій Афанасьєв - 25-річний юрист, фотограф, учасник акцій на підтримку України. Саме його було засуджено секретним вироком "Мосгорсуда" до семи років російської колонії. Афанасьєва в травні 2014 року схопили незнайомі люди в масках, нанесли кілька ударів, наділи на голову мішок, довго возили в машині по місту, били, вимагали, щоб він назвав прізвища активістів "Правого сектору", з якими він нібито пов'язаний.

"Його гноблять, проти нього спрямована вся міць репресивної машини", – заявив адвокат Афанасьєва.

"Мені погрожували, що якщо я відмовлюся свідчити проти Сенцова і Кольченка, моя мати може випадково потрапити в аварію", - розповідав сам Геннадій.


Геннадій Афанасьєв. Фото: ru.krymr.com

Чірнія, як і Афанасьєва, Сенцова і Кольченка окупаційна влада звинувачує в тому, що вони начебто хотіли підпалити двері офісу "російської громади Криму" і вікна офісу партії "Єдина Росія" в Криму. Усі вони не визнають своєї провини. Кольченко підтверджує свою участь у підпалі, однак не погоджується з кваліфікацією цих дій по "терористичних" статтях. 

 

Хайсер Джемілєв - 34-річний син живої легенди Мустафи-ага Джемілєва, якого засудили за нібито кримінальний злочин в Україні. Хайсера брутально вивезли з Криму до Росії і повторно засудили до 3,5 років позбавлення волі. Кремль повністю ігнорує рішення ЄСПЛ про звільнення Джемілєва. Хайсер Джемілєв має серйозні проблеми зі здоров'ям і, не виключено, у момент скоєння убивства, перебував у стані неосудності.


Хайсер Джемілєв. Фото: 15minut.org

 

Олександр Костенко - засуджений російським судом і відправлений відбувати покарання до Кіровської області через те, що під час Євромайдану у Києві він жбурнув каміння в колишнього "Беркутівця". Йому інкримінується скоєння злочину, передбаченого п. "Б" ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу Росії ("навмисне заподіяння легкої шкоди здоров'ю з мотивів політичної, ідеологічної, расової, національної чи релігійної ненависті або ворожнечі чи з мотивів ненависті або ворожнечі відносно якої-небудь соціальної групи").

Олександр Костенко брав участь в акціях на Майдані, був помічником коменданта КМДА, 18 лютого допомагав евакуювати госпіталь з Майдану і звідти ж був викрадений. Під Брянськом йому вдалося втекти й повернутись додому, в Крим. 5 лютого 2015 року на виході з під’їзду свого дому був пов’язаний ФСБшниками, побитий, йому зламали руку, передпліччя, протягом дня його били, потім доставили в слідчий комітет, і там він написав явку з повинною, що на Майдані кидав камінням у беркутівців.

Абсурдність такого вироку просто кричуща - один українець жбурнув каменем в іншого українця і за це російський суд кинув одного із них за грати.


Олександр Костенко. Фото: crimeahr.org

Так звані "українці-шпигуни"

 

Віктор Шур - 58-річний бізнесмен, колекціонер творів мистецтва, якого засудили до 20 років в'язниці. Формально Шур є громадянином РФ, але разом із сім'єю давно проживав в Чернігові. Його звинувачують у "державній зраді". Замолоду Віктор Шур був нафтовиком, із родиною жив у Сургуті на заході Сибіру. Вийшовши на пенсію, повернувся в рідний Чернігів. У нафтовиків пенсія висока, тож громадянство зараз уже 58-річний Віктор вирішив не змінювати. Зайнявся антикваріатом, скуповував і продавав монети, ордени, картини. Це сімейний бізнес, батько Віктора — відомий на всю країну колекціонер, якого відвідували і Віктор Ющенко, і Юлія Тимошенко. У справах Шур часто їздив по країні, виїжджав у Росію. Під час одного з таких візитів виїхати з Росії він уже не зміг. Віктора запідозрили у шпигунстві на користь України.


Віктор Шур. Фото: tvc.ru

 

Юрій Солошенко - 72-річний дідусь, колишній директор оборонного підприємства "Знамя", пенсіонер якого росіяни засудили до 20 років ув'язнення і назвали шпигуном. Влітку 2014 року Юрій Солошенко почав регулярно отримувати електронні листи. У них йшлося про можливість дуже вигідно купити в Росії прилади, що допомогли б пенсіонеру в роботі. Родичі намагалися відмовити Юрія: мовляв, взаємини із сусідньою країною напружені, ризик вскочити в халепу високий. Той вирішив їхати, адже в Росії його зустрічали давно знайомі люди зі спільної індустрії. На місці Солошенка затримали і звинуватили у шпигунстві. Мовляв, мав намір придбати прилади, що є предметом військової таємниці.

Нещодавно, в Юрія Солошенка виявили рак.


Юрій Солошенко (справа) з онуком. Фото: poltava.to

 

Валентин Вигівський - 32-річний авіаконструктор-любитель, засуджений до 20 років ув'язнення, звинувачений російським судилищем у шпигунстві на користь України. У 2015 році киянин Вигівський поїхав у справах до окупованого Криму. За два дні мав повернутися додому, але так звана "місцева самооборона" затримала його на залізничному вокзалі у Сімферополі. З Криму чоловіка доправили в Росію, у Лєфортовське СІЗО. Майже 9 місяців до нього не пропускали українських консулів.


Валентин Вигівський. Фото: radiosvoboda.org

Так звані українські "воєнні злочинці"

 

Надія Савченко - мабуть не потребує додаткової інформації. 34-річна жінка, про яку в останні роки дізнався кожен українець, і яка стала для народу - уособленням його незламності та патріотизму. Надії, яка служила доброволцем в батальйоні "Айдар" загрожує позбавлення волі строком 23 роки.


Надія Савченко. Фото: EvgenyFeldman

 

Сергій Литвинов - 31-річний простий селянин, який не має навіть закінченої середньої освіти, із села Комишне Станично-Луганського району Луганської області. Йому загрожує 20 років тюрми. Литвинов все життя працював сільгосппрацівником. Виховував доньку. Літом 2014 року через бойові дії поблизу Луганська чоловік не зміг потрапити до обласної лікарні і вирішив отримати меддопомогу у найближчому медзакладі Ростовської області, де був затриманий російськими правоохоронцями.

Литвинову, який був етапований до Москви, здійснили комплексну психолого-психіатричну експертизу. Він був визнаний осудним. Пізніше, СК РФ порушив проти нього кримінальну справу "про геноцид російськомовного населення на південному сході України". Ось як показує російська пропаганда Литвинова по телебаченню: будучи бійцем добровольчого батальйону "Дніпро-1", він нібито вбив 30 чоловіків, зґвалтував і убив вісьмох жінок, а також 12-річну дівчинку.


Сергій Литвинов. Фото: theinsider.ua

"Кавказці"

 

Микола Карп'юк - 50-річний активіст родом з Рівного, член УНА-УНСО. Карпюку загрожує від 15 років до довічного позбавлення волі. Утримується в столиці Чеченської республіки - Грозному. Карпюк дійсно брав участь у бойових діях - у Придністров’ї та в Абхазії. У Чечні, як переконані родичі, ні. Хоча доказів алібі його мати Олена Карпюк надати не може: мовляв, це було понад 20 років тому, які можуть бути докази? Чому чоловік, активний у “Правому секторі”, у розпал конфлікту з Росією туди подався, Олена також не знає.

"Я й сама хотіла б це знати. Він мені нічого не пояснював: 17 березня, незадовго до кримського "референдуму", сказав, що їде у відрядження. Куди саме, не казав. У лютому чоловік отримав змогу написати офіційного листа, теж російською мовою. Повідомляв, що "как для содержания под стражей условия нормальне", - розповіла вона виданню Insider.


Микола Карпюк. Фото: rivnepost.rv.ua

 

Станіслав Клих - 41-річний історик, журналіст із Києва, активний учасник Євромайдану, якому як і Карпюку грозить від 15 років до пожиттєвого позбавлення волі. Станіслав спілкується українською з восьмого класу школи, ще до початку незалежності. Принципово не вставав під радянський гімн. Брав участь у "революції на граніті" 1990 року. Дівчину Клиха, лікарку Вікторію Симонову, мати Карпюка й підозрює у "здачі" її сина російським спецслужбам.


Станіслав Клих. Фото: vk.com / Станислав Клих

Обом українцям закидають вбивства російських військовослужбовців під час першої чеченської війни в середині 1990-их років.

Натомість, слідчий комітет Росії  мовляв має докази того, що Микола Карпюк і Станіслав Клих "прибули на територію Чеченської Республіки з тим, щоб на боці банд, очолюваних Асланом Масхадовим і Шамілем Басаєвим, вчиняти напади і вбивства громадян, військовослужбовців, а також співробітників правоохоронних органів РФ".

У складі цієї групи, вважає Cлідком Росії, перебували також і Олександр Музичко (член "Правого сектора", застрелений у березні 2014 року під час затримання правоохоронцями. – Ред.), Дмитро Ярош, Олександр Малофєєв та інші особи, які на той час, за твердженням російських слідчих, належали до УНА-УНСО.

У листопаді 2014 року Верховний суд Росії визнав екстремістськими та заборонив діяльність на території РФ українських організацій "Правий сектор", УНА-УНСО, "Тризуб імені Степана Бандери", "Братство" та УПА.

До затриманих українців тривалий час не допускали українського консула та адвокатів. Українська сторона неодноразово заявляла про катування підозрюваних. Справи Карп’юка та Клиха об’єднано в одну.

 

Репресії у Криму

 

Юрій Ільченко - блогер якого затримали у липні 2015 року в Севастополі "за підозрою в екстремізмі". Викладач іноземних мов Юрій Ільченко під прицілом російських спецслужб перебував більше півроку з тих пір, як на своєму сайті розмістив статтю, в якій гостро висловився про російську окупацію Криму і закликав покінчити з війною Росії проти України. Загалом, сьогодні правозахисники констатують, що мають мало інформації про те, що з ним відбувається.


Юрій Ільченко. Фото: ixtc.org

 

Здебільшого на кримському півострові російська влада переслідує кримських татар. Їх звинувачують в тому, що вони брали участь d проукраїнських мітингах в Криму. До цього списку входять:

Відомий заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем ЧийгозЧийгоз був затриманий 29 січня в Сімферополі. У той же день Київський районний суд Сімферополя обрав йому запобіжний захід у вигляді утримання під вартою до 19 лютого. Чийгоза підозрюють в організації і участі в масових заворушеннях під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014, в ході яких загинули дві людини.


Ахтем Чийгоз. Фото: rbc.ua

 

Оператор телеканалу ATR Ескендер Небієв був затриманий в рамках розслідування "зіткнень 26 лютого" під Кримським парламентом.

26 лютого 2014 року під стінами Верховної Ради АРК зібралися кілька тисяч прихильників Меджлісу кримськотатарського народу і "Русского единства". Організаторами заходу виступили голова Меджлісу Рефат Чубаров і лідер "Русского единства", нині так званий "глава" Сергій Аксьонов. Слідчий комітет Росії порушив за даним фактом кримінальну справу.


Ескендер Небієв. Фото: vk.com

Фермер Алі Асанов один з фігурантів "справи 26 лютого", батько чотирьох малолітніх дітей, з 15 квітня 2015 року перебуває під арештом.


Алі Асанов. Фото: ru.krymr.com

Мустафа Дегерменджі - ще один фігурант "справи 26 лютого". Після закінчення школи він вступив до Національної академії природоохоронного і курортного будівництва в Сімферополі на факультет менеджменту туризму. Останні роки працював торговим представником по східному регіону Криму.


Мустафа Дегерменджі. Фото: mfa.gov.ua

В 2014 році так звана міліція Криму затримала кримського татарина Таїра Смедляєва, який є братом голови Центральної виборчої комісії Курултаю Заїра Смедляева. Їх обох підозрюють в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень працівникам правоохоронних органів під час виконання ними службових обов'язків під час зустрічі лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва 3 травня в Армянську.


Таїр Смедляєв. Фото: ru.krymr.com

Арсен і Талят Юнусови - кримськотатарські активісти, яких тримають у в'язниці.


Талят Юнусов. Фото: ixtc.org

Також у списку правозахисників є люди, яких російська влада переслідує через релігійні переконання. А саме - кримські татари із групи "Хізб ут Тахрір", яку в РФ вважають екстремістською. Серед них Руслан Зайтулаєв, Нурі Прімов, Рустам Вайтов, Ферат Сайфулаєв.


Нурі Прімов. Фото: vk.com

 

В тому, що ув’язнених українців Росія використовує для залякування своїх громадян переконаний Юрій Яценко

Йому вдалося повернутися в Україну з РФ після затримання. В 2014 році він зі своїм другом поїхав на заробітки до російського містечка Обоянь Курської області і був затриманий за звинуваченнями "у приналежності до Правого сектора". Яценко заявляв, що їх з другом били, примушуючи зізнатись в ефірі російського телебачення "в участі в антиросійській діяльності" та публічно відмовитися від українського громадянства.

Аби отримати можливість зробити телефонний дзвінок додому та повідомити про своє ув’язнення Юрію довелося порізати собі живіт та вени. "Боротися з цією російською тоталітарною системою можна тільки розголосом і міжнародним тиском. Вони дуже бояться уваги до в’язнів", - сказав Юрій Яценко DW. Саме завдяки цьому його адвокату вдалося домогтись вироку з невеликим терміном ув’язнення, який був зарахований, як час проведений ним у російському СІЗО.

 

ВИСНОВКИ

"Слава" та відгуки, які поширюються про російські тюрми змушує здригнутись. Пам'ять про ГУЛАГи та російські концентраційні табори ще жива у нащадків тих українців, яких закатували в часи існування СРСР. Сьогодні історія повторюється. За численними свідченнями родичів ув'язнених та самих в'язнів, українців в Росії б'ють, піддають тортурам, намагаються вибити зізнання у нібито скоєнні злочинів, тероризмі і всіх смертних гріхах.

Російські спецслужби цілеспрямовано викрадали українців, як з Донбасу так і з анексованого Криму і доправляли їх на територію РФ, де практично відсутній будь-який шанс на справедливий суд. 

Очевидно, що цих людей, які потрапили до лап агресора кремлівська машина використовує або в якості пропаганди чи "страшилки" для росіян (саме тих віруючих сумнозвісних 85%), або ж як засіб тиску на Україну і розмінну монету.

Ймовірно, список заручників-українців далеко не повний, що тим більше повинно мотивувати українську владу на боротьбу за кожного українського громадянина, що знаходиться в російських казематах.

Люди, про яких ми згадали різного віку, професії, національності, соціального статусу, поглядів та інколи не з білосніжною репутацією. Водночас, їх об'єднує беззаконня, свавілля російського закону, що неначе "м'ясорубка" перемелює усе "українське", що потрапляє в пащу ворогу.

Ми повинні пам'яти та голосно говорити про кожного з них для того щоб якнайшвидше визволити, а як мінімум підтримати їх морально.

Підписуйтесь на iPress.ua в соціальних мережах Twitter, Facebook та Google+. Будьте в курсі останніх новин. Якщо ви помітили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити редакцію
Розкажіть друзям!

Читайте новини також російською мовою.

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ
НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

КОМЕНТАРІ (0) +

Додати коментар

22 03 2016 08:11
МЕДІА
iPRESS РАДИТЬ