Якщо у вас, наприклад, працює за сумісництвом п`ять і більше осіб, або хтось виконує роботи за ЦПХ (договір цивільно-правового характеру) більше одного року, або кількість осіб, які працюють за ЦПХ більше ніж штатних працівників, або кількість найманих працівників і їх зарплати не мінялись вже рік, або середня зарплата за звітний місяць менше показника середньої зарплати за видами економічної діяльності у відповідному регіоні – все - очікуйте гостей у вигляді "контролерів". Пенсійний фонд проінформує про це Держпраці та податківців. Насправді, не тільки про це.
Спершу варто розібратись про що інформуватиме Пенсійний фонд Держпраці та ДФСУ:
Пенсійний фонд надаватиме Держпраці та ДФСУ інформацію, яка включатиме наступні дані:
- про застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного страхувальника більше року;
- про страхувальників, у яких кількість застрахованих осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, більша ніж чисельність штатних працівників у звітному місяці та/або їх кількість значно збільшена порівняно з попереднім звітним місяцем;
- про страхувальників, які у звітному місяці збільшили на 20% і більше кількість застрахованих осіб з ознакою "неповний робочий час";
- про страхувальників, які нараховують зарплату нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати (у 2017 році це 3200 грн - ред.);
- про страхувальників, у яких у звітному місяці відображено початок трудових відносин із працівником, але які не подали повідомлення про прийняття працівника на роботу;
- про страхувальників, які у звітному місяці надали відомості про застрахованих осіб, які перебували у відпустці та яким нарахування зарплати не здійснювалось;
- про страхувальників, у яких протягом року показники кількості застрахованих осіб і загальної суми нарахованої зарплати не змінювалися;
- про страхувальників, у яких у звітному місяці відбулося зменшення штатної чисельності працівників порівняно з попереднім звітним місяцем.
Що ж до майбутніх "нашесть" контролерів, то тепер вони мають офіційну назву - "інспекційні відвідування".
Отже, інспекційні відвідування можуть проводитися на підставі:
- Звернення співробітника, щодо якого були допущені порушення законодавства про працю;
- Звернення фізичної особи, трудові відносини з яким були належним чином оформлені;
- За рішенням керівника органу контролю;
- За рішенням суду, "повідомленнями" правоохоронних органів (рапорт, лист);
- Звернення інших органів (податкової, Пенсійного фонду, Держстату).
Додамо, що ім'я вашого ймовірного працівника "аноніма" ви так і не дізнаєтесь. Інспектору категорично забороняється оприлюднювати джерело скарги. Тобто, про привід і причини для проведення перевірки Вам доведеться тільки гадати. Ну і чим же це не відвертий тиск на бізнес? Коли на підставі міфічної "таємниці" нерозголошення та анонімності, можна буде перевіряти будь-кого і за будь-яких обставин.
Далі ще цікавіше. Єдиним документом, який зобов'язаний пред'явити інспектор - це посвідчення. Тобто, направлення, або накази про проведення інспектування / перевірки йому вже не потрібно. Будь-який "зацікавлений" у наживі податківець зможе із легкістю отримати таке посвідчення в Держпраці. У той же час, єдиною підставою для недопуску перевіряючого буде відсутність цього самого посвідчення.
Окрім того, контролер матиме право приходити без попередження у будь-який час доби. Тут на думку одразу спадає, що навіть слідчі дії правоохоронців у нічний час можуть проводитися тільки в екстрених ситуаціях. Нікого насправді не турбує, чи зможе у нічний час підприємець забезпечити інспектору доступ до документів, чи не буде він, або його бухгалтер у відрядженні, відпустці і т.д.
Але на цьому "репресивні дії" не завершуються. Пан контролер матиме право навідатись у будь-яке приміщення вашого офісу! детально вивчити будь-які документи, які забажає. Очевидно, що якщо на підприємстві працю, до прикладу 300 чоловік, у когось із них точно можна відшукати незначні порушення, як от складання документів про відпустку і т.д.
При цьому, за бажання інспектор зможе фотографувати, знімати на відеокамеру все, що вважатиме за потрібне, а також записувати свої розмови тет-а-тет (або зі свідками) з керівником, або зі співробітниками підприємства.
Якщо ж, на думку інспектора, керівника потрібно "заохотити до чесних відповідей", він цілком зможе скористатись послугами силовиків, які на думку уряду, зможуть покращити "процес спілкування" між сторонами.
Читайте також: Курс на виживання: чому держава знищує дрібний бізнес?
Тільки після усіх кіл пекла, за результатами інспектування (при виявленні порушень), за аналогією з податковими перевірками складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт формують в останній день інспектування та підписують перевіряючим і керівником об'єкта контролю.Заперечення (зауваження) на акт інспектування можна надати протягом трьох робочих днів з моменту підписання акту. Рішення інспектора, винесені за результатами інспектування, можна оскаржити протягом 10 днів з моменту їх отримання керівництву територіального органу Держпраці, керівництву Держпраці або в суд.
Частина 2 ст.99 КАС України встановлює 6-місячний термін для звернення з позовом, а ч.5 цієї ж статті (мова йде про оскарження рішень, на підставі яких може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів) - один місяць. Таким чином, автори проекту постанови встановили термін судового оскарження рішень інспекторів праці, в рази менший терміну, встановленого законом - КАС України.
Зрозуміло, що це лише проект Постанови Кабміну. Водночас, навряд чи варто розраховувати, що власне Постанова відрізнятиметься від проекту.
У статті були використані матеріали "Дебет-кредит" та думки адвоката Якова Гольдарба для "Ліга.net".
