Україна – енергетичні загрози та інтеграційні можливості
Литовське інтернет-видання Geopolitika вважає, що Україна має зараз реальний шанс підписати з ЄС угоду про асоціацію та зробити серйозний крок до членства у ньому. Дедалі частіші розмови про асоціацію, незважаючи на певний регрес з боку Києва, свідчать, що ЄС не збирається відштовхувати Україну.
Проте, відпускати Україну аж ніяк не хоче Росія. Видання припускає, що виставлений "Газпромом" Україні рахунок за неімпортований газ на 7 млрд доларів є передвісником нової "газової війни". А тиск з боку російського концерну може бути пов'язаний з його бажанням взяти участь у видобутку сланцевого газу в Україні. Початок його видобутку міг би скоротити залежність від Росії, а також довести ЄС здатність Києва розв'язувати складні енергетичні проблеми.
Якщо підтвердяться оптимістичні прогнози щодо доступних покладів газу, ефект від видобутку сланцевого газу може бути мінімальним, оскільки велика частка видобутого газу та прибутку від його продажу отримуватиме газовидобувна іноземна компанія. Можливо, Україні варто набагато більше інвестувати у розвідку та розробку нових нафтових і газових родовищ, відмовившись від надій, пов'язаних зі сланцевим газом.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи є життя після сланцевого газу?
Якщо Україна і вступить до ЄС (незважаючи на свою корупцію та авторитарні тенденції), її енергетичні проблеми – неминуча залежність від імпорту газу з Росії – стануть європейськими. Проте, це не є для Європи найважливішою проблемою. Нею є здатність України до самореформування. Крім того, разом з Румунією та Болгарією вона може стати найбіднішою країною ЄС, що вимагатиме від нього додаткових витрат.
З іншого боку, разом з Польщею Україна зможе створити у ЄС впливовий "східний блок", який допоможе їй у боротьбі за європейський бюджет. Перед тим, як приймати Україну, Брюссель, безперечно, ретельно оцінить пов'язані з цим ризики. Чинниками, що можуть відлякувати, є розмір країни та її політико-економічна нестабільність. У будь-якому разі Україні треба ще докласти багато зусиль, якщо вона дійсно мріє про членство у ЄС.
Румунський приклад
Марек Сівєц. Фото: wprost.pl
Депутат Європарламенту від Польщі Марек Сівєц у своєму блозі в інтернет-виданні NaTemat.pl висловлює сподівання, що українська влада звільнить Юлію Тимошенко та Юрія Луценка за румунським прикладом, тобто достроково.
Марек Сівєц перебував у Києві цього тижня задля підготовки 10-го щорічного засідання "Ялтинської європейської стратегії" та мав змогу зустрітися з прем'єр-міністром та президентом України, а також іншими високопосадовцями.
За його словами, розмови з представниками української влади стосувалися ситуації навколо угоди про асоціацію України з ЄС та перспектив її підписання на саміті Східного Партнерства у Вільнюсі у листопаді.
Сам він оцінює ситуацію як "добру" і "дуже складну" водночас. Добра вона тому, що "Україна, хоч і опираючись і не так швидко, як цього очікував ЄС, виконує вимоги, пов’язані з грудневим рішенням Ради ЄС, яке передбачає зміну виборчого законодавства, зміну Кримінально-процесуального кодексу та інших внутрішніх нормативно-правових актів. Усі ці вимоги можна порахувати та виміряти їх виконання – тому до листопада вже буде відомо, наскільки прихильно поставилася Україна до пропозицій ЄС".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна-ЄС: незручне партнерство
На думку Сівєца, до усіх вимог, окрім пункту про відмову від застосування вибіркового правосуддя, Україна поставилася серйозно. Виконання цього пункту, з точки зору ЄС, означатиме розв’язання проблеми ув’язнення принаймні двох осіб, що вже отримали свої вироки – Юлії Тимошенко та Юрія Луценка. Про розв’язання саме цієї проблеми доповідатимуть через декілька тижнів у Європарламенті Алєксандр Квасьнєвскі та Пет Кокс.
Сам Сівєц стверджує, що дав зрозуміти Януковичу, що оцінка Квасьнєвського та Кокса буде поки що негативною, оскільки їхня місія не досягла жодної з цілей, поставлених перед нею. На думку комісара Штефана Фюле, без принаймні частково позитивної оцінки виконання цієї вимоги, не може бути й мови про позитивну рекомендацію для підписання угоди про асоціацію.
Один зі співрозмовників Сівєца в українській владі заявив йому зі сарказмом, що Європа не протестувала проти ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Румунії Адріана Настазе через корупцію останнього. Виявилося, що Настазе випустили власне у день, коли відбулася ця розмова, і колишньому політикові довелося відсидіти менше половини свого терміну. Він був звільнений достроково без застосування жодних виняткових процедур та амністії. Польський політик поінформував про це українську владу, сподіваючись, що справа Настазе стане для неї прикладом.
Україна залишається позаду
Фюле дорікнув Україні недосконалими виборами. Фото: kmu.gov.ua
Rzeczpospolita у статті "Україна залишається позаду" висловлює жаль, що Європейська Комісія негативно оцінила виконання Україною рекомендацій Європейської політики сусідства. Комісар з питань розширення та політики сусідства Штефан Фюле дорікнув Україні за недосконалі парламентські вибори, які були "кроком назад" у порівнянні з раніше досягнутими стандартами.
З формальної точки зору відносинам ЄС з Україною досі властивий найвищий рівень співпраці. Проте, у своїй доповіді Європейська Комісія стверджує, що у 2012 році Україна "не виконала більшості рекомендацій" Європейської політики сусідства, і закликає Київ "негайно" зайнятися "випадками політично мотивованих вироків" та продовжити реформу судової системи, врахувавши рішення Європейського суду з прав людини та рекомендації Ради Європи щодо умов утримання та надання медичної допомоги людям, що перебувають у місцях позбавлення волі.
На думку Європейської Комісії, Україна повинна також створити "виборчу систему, що викликатиме довіру", з чіткими правилами, які запевнять рівновагу у доступі до ЗМІ для кандидатів на виборах, переглянути законодавство про судову систему та статус суддів, реформувати міліцію й ефективніше боротися з корупцією, виключаючи випадки конфліктів інтересів. Комісія закликала Київ утриматися від "протекціоністських заходів", таких як запровадження додаткових мит на імпорт автомобілів, що, на її думку, є порушенням зобов’язань, які випливають з членства у СОТ. Серед небагатьох позитивів – схвальна оцінка нового кримінально-процесуального кодексу.
Підготував Сергій Брикса
